«Чекаю свою дитину вдома»: у Луцьку – автопробіг на підтримку військовополонених. Фоторепортаж

Центр Луцька сьогодні нагадав містянам про війну: поки поблизу фотостенду «Герої Небесної Сотні – загинули за єдність України» прощалися з полеглим захисником Артемом Павлюком, з іншої сторони Театрального майдану шикувалися на своїх авто родичі, близькі та друзі воїнів, які нині перебувають у російському полоні.

Вулицями та проспектами міста пройшов автопробіг на підтримку військовополонених Маріупольського гарнізону та всіх полонених Free Mariupol Defenders Rally. На кожному з авто був український прапор або фото полоненого воїна, або прапор підрозділу, в якому він служить. Таким чином учасники автопробігу закликали лучан підтримати їхніх рідних та стати голосом полонених, адже полон вбиває.Раніше у Луцьку акції на підтримку полонених відбувалися у форматі мітингів на Театральному майдані та на площі поблизу пам’ятника Михайлу Грушевському.

Ініціаторка та організаторка акції – дружина полоненого Сергія Теплякова Світлана. Сьогодні – 675-й день полону її чоловіка. Крайній раз він телефонував ще до теракту в Оленівці 11 липня 2022 року старшій доньці.

«Ми сьогодні вчергове зібралися на акцію підтримки військовополонених. Цього разу проводимо її у форматі автопробігу. Раніше автопробіг на підтримку військовополонених відбувався лише в Івано-Франківську, тому подібну акцію ми вирішили провести і в Луцьку. Міська рада підтримала нас у цьому та допомогла в організації. Цей автопробіг – це нагадування про військовополонених усьому світу, нашій владі та всім людям. Ще дуже багато людей – і військових, і цивільних – перебувають у ворожому полоні», – зазначила Світлана Теплякова.Серед тих, хто бере участь в акції, – мама воїна 36-ї окремої бригади морської піхоти Тетяна Росіна. Її син Олександр у полоні вже 24 місяці.

«З перших днів вони були в Маріуполі. Досі я шукаю дитину, звертаюся в різні інстанції. Зараз я не знаю, де моя дитина, про стан її здоров’я. Крайній раз син телефонував 25 березня в 2022 році. Завтра буде два роки від того дзвінка. 4 квітня до мене телефонувала дівчина, чоловік якої був біля мого сина. Вони передавали, що у них все більш-менш нормально. Потім я дізналася, що 10-12 квітня у Маріуполі були прориви, і після того почала шукати дитину. Ось ці акції в усіх містах України – це нагадування про те, що є ще багато полонених, яких треба повертати з катівень додому живими. Я чекаю дитину живою і здоровою», – сказала Тетяна Росіна.Автопробіг стартував від Театрального майдану та пройшов за маршрутом тролейбуса 15А. Акція супроводжувалася сигналами автомобілів. Тим часом учасники дорожнього руху та перехожі зупинялися, демонструючи свою підтримку військовополоненим.Закінчився автопробіг у центрі міста.

Олександр ЗЕЛІНСЬКИЙ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---