Чому Льовочкін угледів у Гриценку свого технічного кандидата. Думка
Допоки Петро Порошенко і Юлія Тимошенко лише розминаються перед виборчим ривком на президентських виборах, Анатолій Гриценко вже на повну свою кампанію, приміряючи роль «єдиного опозиційного» кандидата в президенти, який уособлює собою «третю силу» і «нове обличчя», хоча в політиці він вже більше півтора десятка років.
Про це пише журналіст Тарас Клочко на сайті «Укррудпром».
Автор зазначає, що після показового об'єднання з партією «Альтернатива» вигнаного з БПП Єгора Фірсова та анонса інших об'єднань з дрібними і середніми політсилами Гриценко в кожному інтерв'ю говорить про «єдиного кандидата» (маючи на увазі, зрозуміло, себе, - ред.), якого підтримає цілий сонм політичних легковаговиків. Зокрема, мова йде про «Народний контроль» Дмитра Добродомова, «Рух нових сил» вигнанця Міхеїла Саакашвілі, «ДемАльянс» Василя Гацько, партії «Хвиля» Віктора Чумака, Аграрної партії Віталія Скоцика, ну і головного важкоатлета всієї цієї компанії – «Самопоміч» Андрія Садового. Причому датою дедлайну для висунення єдиного кандидата Гриценко називає це літо, щоб з початком нового політичного сезону «розгортати штаби».
Як і будь-які політичні союзи в Україні, Гриценко з гіпотетичними партнерами вже на повну торгується за шкури з ще не добутих вищих державних крісел.
За інформацією видання «Деловая столица», на даний час компанія навколо Гриценка розглядає іншу конфігурацію замість попередньої схеми розподілу портфелів. При Гриценку-президенту прем'єром буде лідер Аграрної партії Віталій Скоцик (його партія має в своєму розпорядженні досить значні фінансові ресурси і певну мережу місцевих осередків), головою парламенту - Андрій Садовий, а Віктор Чумак - генеральним прокурором. Для партнерів Гриценка подібні пропозиції, зрозуміло, вкрай привабливі, але вони оформляти союз з лідером "Громадянської позиції" не надто поспішають. По-перше, шанси Гриценка на перемогу в президентських перегонах, не дивлячись на всі його рейтинги і матеріали в ЗМІ, не такі вже й високі. По-друге, ніхто не забуває, що однієї тільки волі президента мало для отримання посад прем'єра, спікера або генпрокурора, потрібно ще й парламентська більшість, а з цим все ще менш райдужно. І якщо для Гриценка третє місце на президентських виборах, поклавши руку на серце, можна буде вважати великим успіхом і відкриє деякі подальші перспективи, то для всієї його групи підтримки такий результат можна буде вважати нульовим.
І поки тривають всі ці танці навколо «об'єднання малюків», у Гриценка з'явився дещо несподіваний політичний союзник - Сергій Льовочкін, екс-глава Адміністрації президента Януковича, а нині один із лідерів розпорошеного «Опоблоку», який не пошкодував для «першого непрохідного» компліментів. Мовляв, якщо Гриценко зможе «об'єднати «демократичних малюків», то у нього хороші шанси, і не просто хороші, а можливість вийти в другий тур і навіть перемогти там будь-якого суперника, в тому числі і «єдиного кандидата від південного сходу «Юрія Бойка».
«Як бачимо, піаром Гриценка зайнялися навіть конкуренти і принципові ідеологічні противники, що, незважаючи на всю одіозність Льовочкіна, має потішити самолюбство Анатолія Степановича. Щоправда, принциповими супротивниками Льовочкіна та Гриценка можна назвати з досить формальної точки зору. У Сергія Володимировича часто спостерігаються досить складні й заплутані стосунки з іншими політичними гравцями, так що виключати можливість своєрідного підкилимного взаємовигідного альянсу між екс- «регіоналом» і колишнім міністром оборони, вочевидь, не варто. А виходить так, що «єдиний кандидат від опозиції» Гриценко на сьогоднішній день є цілком в інтересах Льовочкіна. Як неважко помітити, Сергій Володимирович, як і Анатолій Степанович, мріє про «єдиного кандидата», тільки в даному випадку «від південного сходу», - зазначає Тарас Клочко.
Зі слів журналіста, якщо в дореволюційні часи «синьо-біла команда» виглядала єдиною та монолітною на тлі «помаранчевих», які постійно сварилися між собою, то сьогодні від монолітності Партії регіонів залишилися лише спогади, а майбутні президентські вибори розглядаються як поле бою виключно між Порошенком і Тимошенко, на якому немає місця «кандидату від південного сходу».
«Тому, аби вклинитися в боротьбу Порошенка і Тимошенко, «Опоблоку» потрібно ліквідувати монополію цих двох на президентські амбіції, а Гриценко в іпостасі «третьої сили» може бути вигідний Льовочкіну. Гриценко в такому випадку виступає своєрідним технічним кандидатом, який виконує класичну технічну функцію - дрібнить електорат націонал-демократів, що дає деякий шанс тому ж Бойку.
Як мінімум на вихід у другий тур, що без голосів з окупованих Криму і Донбасу зовсім непросто навіть для «єдиного кандидата від південного сходу», яким Бойко, швидше за все, не стане», - зауважує журналіст.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це пише журналіст Тарас Клочко на сайті «Укррудпром».
Автор зазначає, що після показового об'єднання з партією «Альтернатива» вигнаного з БПП Єгора Фірсова та анонса інших об'єднань з дрібними і середніми політсилами Гриценко в кожному інтерв'ю говорить про «єдиного кандидата» (маючи на увазі, зрозуміло, себе, - ред.), якого підтримає цілий сонм політичних легковаговиків. Зокрема, мова йде про «Народний контроль» Дмитра Добродомова, «Рух нових сил» вигнанця Міхеїла Саакашвілі, «ДемАльянс» Василя Гацько, партії «Хвиля» Віктора Чумака, Аграрної партії Віталія Скоцика, ну і головного важкоатлета всієї цієї компанії – «Самопоміч» Андрія Садового. Причому датою дедлайну для висунення єдиного кандидата Гриценко називає це літо, щоб з початком нового політичного сезону «розгортати штаби».
Як і будь-які політичні союзи в Україні, Гриценко з гіпотетичними партнерами вже на повну торгується за шкури з ще не добутих вищих державних крісел.
За інформацією видання «Деловая столица», на даний час компанія навколо Гриценка розглядає іншу конфігурацію замість попередньої схеми розподілу портфелів. При Гриценку-президенту прем'єром буде лідер Аграрної партії Віталій Скоцик (його партія має в своєму розпорядженні досить значні фінансові ресурси і певну мережу місцевих осередків), головою парламенту - Андрій Садовий, а Віктор Чумак - генеральним прокурором. Для партнерів Гриценка подібні пропозиції, зрозуміло, вкрай привабливі, але вони оформляти союз з лідером "Громадянської позиції" не надто поспішають. По-перше, шанси Гриценка на перемогу в президентських перегонах, не дивлячись на всі його рейтинги і матеріали в ЗМІ, не такі вже й високі. По-друге, ніхто не забуває, що однієї тільки волі президента мало для отримання посад прем'єра, спікера або генпрокурора, потрібно ще й парламентська більшість, а з цим все ще менш райдужно. І якщо для Гриценка третє місце на президентських виборах, поклавши руку на серце, можна буде вважати великим успіхом і відкриє деякі подальші перспективи, то для всієї його групи підтримки такий результат можна буде вважати нульовим.
І поки тривають всі ці танці навколо «об'єднання малюків», у Гриценка з'явився дещо несподіваний політичний союзник - Сергій Льовочкін, екс-глава Адміністрації президента Януковича, а нині один із лідерів розпорошеного «Опоблоку», який не пошкодував для «першого непрохідного» компліментів. Мовляв, якщо Гриценко зможе «об'єднати «демократичних малюків», то у нього хороші шанси, і не просто хороші, а можливість вийти в другий тур і навіть перемогти там будь-якого суперника, в тому числі і «єдиного кандидата від південного сходу «Юрія Бойка».
«Як бачимо, піаром Гриценка зайнялися навіть конкуренти і принципові ідеологічні противники, що, незважаючи на всю одіозність Льовочкіна, має потішити самолюбство Анатолія Степановича. Щоправда, принциповими супротивниками Льовочкіна та Гриценка можна назвати з досить формальної точки зору. У Сергія Володимировича часто спостерігаються досить складні й заплутані стосунки з іншими політичними гравцями, так що виключати можливість своєрідного підкилимного взаємовигідного альянсу між екс- «регіоналом» і колишнім міністром оборони, вочевидь, не варто. А виходить так, що «єдиний кандидат від опозиції» Гриценко на сьогоднішній день є цілком в інтересах Льовочкіна. Як неважко помітити, Сергій Володимирович, як і Анатолій Степанович, мріє про «єдиного кандидата», тільки в даному випадку «від південного сходу», - зазначає Тарас Клочко.
Зі слів журналіста, якщо в дореволюційні часи «синьо-біла команда» виглядала єдиною та монолітною на тлі «помаранчевих», які постійно сварилися між собою, то сьогодні від монолітності Партії регіонів залишилися лише спогади, а майбутні президентські вибори розглядаються як поле бою виключно між Порошенком і Тимошенко, на якому немає місця «кандидату від південного сходу».
«Тому, аби вклинитися в боротьбу Порошенка і Тимошенко, «Опоблоку» потрібно ліквідувати монополію цих двох на президентські амбіції, а Гриценко в іпостасі «третьої сили» може бути вигідний Льовочкіну. Гриценко в такому випадку виступає своєрідним технічним кандидатом, який виконує класичну технічну функцію - дрібнить електорат націонал-демократів, що дає деякий шанс тому ж Бойку.
Як мінімум на вихід у другий тур, що без голосів з окупованих Криму і Донбасу зовсім непросто навіть для «єдиного кандидата від південного сходу», яким Бойко, швидше за все, не стане», - зауважує журналіст.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
Олександр
Показати IP
24 Травня 2018 12:40
Тільки побачили, що росте рейтинг і підтримка, починають обливати г...ном
За «торгівлю» рибою можуть сісти на 10 років: як судять волинських посадовців, яких спіймали на хабарі
Сьогодні 22:51
Сьогодні 22:51
У місті на Волині «Лада» від удару перекинулась на дах. Фото
Сьогодні 22:14
Сьогодні 22:14
Понад 600 страв з України та світу від Клопотенка: у Києві презентували оновлене меню для шкіл
Сьогодні 21:21
Сьогодні 21:21
.jpg)
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.