Чи зможуть з листопада приватні нотаріуси оформити угоду дарування або спадок

Нещодавно в ЗМІ оприлюднили звіт начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Луцької міської ради Юлії Соломко, в якому наводилась інформація про результати роботи даного відділу, а також чиновниця закликала громадян звертатись саме до них за реєстрацією права власності, а не до приватних нотаріусів, наводячи при цьому низку переваг у роботі такого відділу, однією з яких був «гаманець» нотаріуса.

Окрім того, як розповідають приватні нотаріуси Луцька, протягом кількох останніх тижнів дедалі більше громадян звертаються до них щодо роз’яснення інформації про те, що нібито з 1 листопада 2016 року українці не зможуть оформити договори дарування та спадок.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України №231, суб’єкти оціночної діяльності мають право визначати оціночну вартість рухомого і нерухомого майна. А в Порядку вчинення нотаріальних дій №296 / 5, затвердженому наказом Міністерства юстиції, чітко прописано, що нотаріуси не можуть засвідчити угоду за договором дарування або вступу в спадщину, - повідомляє Рrotokol.

За коментарями з цього приводу ми звернулися до голови відділення Нотаріальної палати України у Волинській області, приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Наталії Курти.

Як розповіла Наталія Курта, сьогодні до обов’язків нотаріуса входить реєстрація речових прав на нерухоме майно, здійснення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Окрім того, вони - податкові агенти і виконувачі первинної ланки фінансового моніторингу, контролюють сплату до Пенсійного фонду збору при купівлі-продажу нерухомого майна та допомагають фізичним особам в розрахунку податку з доходу фізичних осіб.

Разом з тим, з 1 січня 2013 року приватні нотаріуси отримали повноваження реєстраторів прав на всі без винятку об`єкти нерухомого майна (зокрема, на сьогодні, й новоствореного). Тобто вони вчиняють реєстраційні дії, попередньо консультують людей, у яких виникають технічні труднощі із заповненням заяв на реєстрацію, де вимагається чіткість юридичних формулювань, допомагають підготувати пакет необхідних документів для її проведення.

Що ж до коментування виступу начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Луцької міської ради Юлії Соломко, то приватний нотаріус Наталія Курта зазначає, що чинне законодавство встановило адміністративний збір за реєстрацію речових прав, який залежить від виду послуг та строків виконання.

Так, адміністративний збір за дії, вчинені державним реєстратором ЦНАПу, в повному обсязі, що становить 140 гривень, надходять до міського бюджету. Разом з тим, міський бюджет бере на себе повне матеріально-технічне забезпечення відділу, що проводить державну реєстрацію речових прав. За державну реєстрацію речових прав приватними нотаріусами - 40% адмінзбору надходить до держбюджету, а 60% - залишається у нотаріуса.

Що ж до заяви Юлії Соломко про те, що, мовляв, частина адмінзбору «осідає в кишені нотаріуса», то таке твердження, зі слів голови відділення Нотаріальної палати України у Волинській області, виглядає так, ніби нотаріус чинить щось неправомірне чи незаконне, і зобов`язаний почуватися за це винним.

Тож приватний нотаріус наголошує, що різниця між держслужбовцем, якого утримує держава, і приватним нотаріусом, який самостійно утримує своє приміщення, оплачує комунальні послуги, виплачує зарплатню своїм працівникам і відповідні податки – єдиний соціальний внесок, військовий збір, податок на доходи фізичних осіб, як за себе, так і за своїх працівників тощо.

«Варто згадати, що вся реформа в сфері державної реєстрації речових прав, реєстрації бізнесу була задумана, щоб покращити надання адміністративних послуг населенню. Сьогодні не йдеться про наповнення таким чином місцевого бюджету, бо навряд чи хтось задумувався над тим, чи покривають надходження від адміністративного збору витрати на утримання відповідних відділів. Мета реформи була зовсім інша. Громадяни були незадоволені якістю та швидкістю надання реєстраційних послуг, адже постійно поставали перед чергами в реєстраційних службах, корупцією та необхідністю платити хабарі за прискорення процедур, численною кількістю необґрунтованих відмов. Тож, діюча система органів державної реєстрації прав дає можливість громадянам особисто обрати, до кого звернутись за отриманням послуг реєстрації, уникнувши зайвої бюрократії, очікувань в чергах та паперової тяганини. З 01 січня 2016 року громадянин отримав право обирати, хто найкраще надасть йому ці послуги», - зауважує пані Курта.

З її слів, якщо порівняти у відсотковому співвідношенні на дії яких реєстраторів подається позов про визнання їхніх дій протиправними та скасування їхніх рішень, то, згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень за 2016 рік, це буде співвідношення 1 до 10, в якому кількість поданих адміністративних позовів на дії нотаріусів як державних реєстраторів – 1, а до державних реєстраторів-державних службовців – 10.

Окрім того, спеціаліст зауважує, що за шість місяців поточного року волинські нотаріуси стягнули в державну казну 902 820,20 гривень адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Понад 3 мільйони гривень плати стягнули за надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за одержання інформації з інших державних реєстрів.

Крім того, як запевняє юрист, приватні нотаріуси Луцька, як платники податків та зборів, в цьому році сплатили обов’язкових платежів (податок з доходу фізичних осіб, єдиний соціальний внесок, військовий збір) на суму понад 1 742 000,00 гривень.

Що ж стосується питання про дарування та спадок, то в інтернеті активно анонсується постанова Кабінету Міністрів часів Азарова №231 від 4 березня 2013 року «Про затвердження Порядку проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства». ЗМІ активно поширювали новини про те, що нібито немає оцінювачів, які матимуть право проводити оцінку майна, яка є необхідною при посвідченні договорів дарування рухомого та нерухомого майна, прийняття спадщини. І що нотаріуси не можуть посвідчувати такі договори без наявності оцінки. Як наголошує Наталія Курта, така інформація не відповідає дійсності, так як вказана постанова втратила чинність ще у 2014 році.

«Скажу коротко: станом на сьогодні проблем, пов`язаних із оцінкою майна під час укладення договору дарування чи оформлення спадщини, – немає! Працюють оцінювачі, не припиняє роботу інститут оцінки майна. А всі українці можуть без перешкод прийти до нотаріуса і спокійно оформити і договір дарування майна, і спадок», - додала наостанок нотаріус.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---