Дерусифікація Луцька: у місті потрібно перейменувати 100 вулиць. Перелік

З початком повномасштабної війни з росією в Україні підняли тему дерусифікації, зокрема це стосується і перейменування вулиць, які названо на честь відомих росіян, зокрема й тих, які нищили український народ. Вже звично українське суспільство розділилося на два табори: одні кажуть, що це не на часі, інші ж їм суперечать.

Нещодавно інтернет облетіло фото, на якому окупанти змінюють табличку з українською мовою Маріуполь на російську МарИуполь, показавши не лише своє ставлення до всього українського, а й допомігши українцям зрозуміти, що ми не можемо використовувати російські назви у будь-чому.

Наприкінці квітня в Луцьку зробили перший крок до дерусифікації – у місті перейменували п’ять вулиць, які ще підлягали декомунізації. Вулиця Федорова отримала нову назву Героїв-добровольців, вулицю Ярощука перейменували на вулицю Сергія Тимошенка, вулицю Боженка – на Магістральну, вулицю Говорова – на Павла Чубинського, а вулицю Нікішина – на вулицю Михайла Вербицького. Однак у Луцьку ще залишається 100 вулиць, які названо на честь російських діячів культури, літератури, музики та навіть мають назви російських міст.

Нині ж цей процес перейменування вулиць хочуть продовжити, зокрема сьогодні у Луцьку створили робочу групу, яка фахово працюватиме над питанням перейменування назв вулиць та майданів Луцької міської територіальної громади. Нині у Волинській області потребують перейменування 838 вулиць. Тому народні депутати від Волині звернуться до громад, аби пришвидшити процес перейменування, а відтак позбутися усіх радянських й російських ідеологічних маркерів.

Представниця Інституту національної пам’яті на Волині Леся Бондарук надала Інформаційному агентству Волинські Новини перелік вулиць з назвами російського походження, у якому вказано їх старі назви. В окремих випадках пропонують повернути одну зі старих назв або ж дати нові. Ми, своєю чергою, поцікавилися процесом перейменування вулиць, за яким принципом їх перейменовують та чому перейменування йде повільно.

Начальник відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради та член комісії з питань впорядкування назв вулиць міста Луцька Олександр Котис повідомив, що окрім комісії з упорядкування назв, є робоча група, до якої входять історики, краєзнавці. Саме ця робоча група напрацьовує банк назв, а потім комісія, відповідно до ухвалених критеріїв, вибирає нові назви. Однак, зі слів посадовця, ця робоча група не збиралася близько чотирьох років.

Щодо назв, то Олександр Котис зазначив, що комісія виробила кілька принципів називання вулиць. Зокрема від їх іменування прізвищами відомих діячів намагаються відійти, адже в кожної людини можна знайти контроверсійні факти у біографії.

«Ми намагаємося дивитися на історичні назви або ж називати вулиці за певним принципом. Наприклад, в районі Володимирської є вулиці, пов’язані з назвами дерев: Горіхова, Кленова, Ясенова. Тому, якби там було якесь перейменування, то ці назви намагалися б продовжити. Тобто варто дивитися на контекст сусідніх вулиць. Від іменних назв намагаємося відходити, аби у людей не виникало конфліктів», – зазначив Олександр Котис.

Також він каже, що процес перейменування вулиці – це зовсім нелегка справа: «Архітектори завжди приходили на комісію з великими схемами та пояснювали, що перейменування вулиці тягне за собою роботу на цілий квартал, адже потрібно змінювати нумерації будинків, якщо вони не впорядковані. Люди завжди кажуть, мовляв, давайте перейменовувати, але це зовсім нелегкий процес. Процес перейменування невидимий нікому, але це не просто змінити таблички».

ВУЛИЦІ З НАЗВАМИ РОСІЙСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ, ЯКІ ПОТРЕБУЮТЬ ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ:

Район Центр

Вулиця Баженова. Баженов – російський архітектор (1737-1799). Старої назви вулиця не має. Вона виникла на землях давнього хутора Варварівка (Барбарщизна). Назву Баженова вулиця отримала у 1952 році. Розташована між вулицями Повстанською (Панфілова) і Сірої дивізії (Островського). Пропозиції нової назви немає.

Вулиця Гаврилюка. Гаврилюк – ідеолог КПЗБ та КПЗУ. Вулиця має три старі назви: Пречистенська, Плоцька, Святогірська. На Плоцькій, 20 діяла Українська гімназія, на Святогірську вулицю перейменували в 1941 році. На честь Гаврилюка назвали у післявоєнний час. Нині запропонували дві назви вулиці: або повернути одну зі старих назв – Плоцька, або ж назвати Гімназійна.

Вулиця Гончарова. Гончаров – російський письменник (1812-1891). Старої назви вулиця не має. Простягається від Градного Узвозу до Паркової, паралельна вулиці Глушець.

Вулиця Грибоєдова. Грибоєдов – російський письменник (1794-1829). Перша назва вулиці – Кавалерійська. Вона завершувалася на майдані Звитяги, який нині забудовано вулицею Грибоєдова з 1954 року. Тепер її пропонують перейменувати на вулицю Звитяги.

Вулиця Кольцова. Кольцов – російський поет (1809-1842), писав вірші й українською мовою. Тупикова вулиця, яка отримала назву в 1956 році. На ній розташовані індивідуальні забудови.

Вулиця Короленка. Короленко – російський письменник-гуманіст, автор роману «Сліпий музикант», (1853-1921). Перша назва – Короленка – ще до 65-річчя письменника при житті у 1918 році. Далі вулиця мала такі назви: Новозапроектована, Бічна Сінкевича, Сенаторська, з 1941 року – Котляревського. Назву Короленка відновлено у 1944 році. Тупикова вулиця простягається від вулиці Богдана Хмельницького до Набережної.

Вулиця Крилова. Крилов – російський письменник, байкар (1769-1844). Перша назва – Жеромського, з 1939 року – Ворошилова, у 1941 році вулиця отримала назву Острозького, з 1944 року – Ворошилова, а у 1957 році нинішню назву – Крилова. Тепер вулицю пропонують назвати на честь Юзефа Лободовського.

Вулиця Купріна. Купрін – російський письменник, трохи жив в Україні (1870-1938). Перша назва – Київська. Це тупикова вулиця, яка розташована паралельно вулиці Карпенка-Карого.

Вулиця Курчатова. Курчатов – російський вчений-ядерник. Перша назва – Гданська, перейменована у 1960 році. Простягається від вулиці Коперника до річки Сапалаївки, тупикова.

Вулиця Лобачевського. Лобачевський – російський математик. Перші назви вулиці: Сіра, Буденна (звичайна). Вона є бічною від вулиці Коперника (між будинками 79-81), виходить до річки Сапалаївки, є паралельною вулиці Чехова.

Вулиця Мічуріна. Мічурін – російський біолог-селекціонер. Це тупикова вулиця, яка розташована за Київським майданом, паралельна з Рівненською. Перша назва – Варварівка, з 1921 року – Золота, у 1944 році отримала нинішню назву – Мічуріна. Вулиці пропонують повернути одну зі старих назв – Золота.

Вулиця Потапова. Потапов – російський генерал 5-ї армії, яка стояла в Луцьку. Перша назва вулиці – Банкова, потім – Крашевського. У 1960 роках отримала нинішню назву.

Вулиця Пржевальського. Пржевальський – російський дослідник. Перша назва – Бічна Кривої, згодом її змінили на провулок Тильний. Ім’я російського дослідника вулиця отримала у 1953 році. Паралельна вулиці Коперника, пролягає від Північної до Сапалаївки.

Вулиця Пушкіна. Пушкін – російський поет світового значення. Це тупикова вулиця, яка є бічною від вулиці Лесі Українки. Перша назва – Сєраковського, із 1939 року – Пушкіна.

Вулиця Сенатора. Сенатор – російський військовий, ГРС, похований на меморіалі. На перехресті з вулиці Коперника розділена на ліву і праву частини житловим будинком. Перша назва – Бульварна, потім – Старобульварна, Львівсько-Млинарська, із 1921 року – Сонячна. Потім – Лесі Українки, а з 1970 року отримала нинішню назву.

Вулиця Хакімова. Хакімов – військовий, рядовий ГРС, загинув під час визволення Волині. Паралельна вулиці Глушець до Кривого Валу. Старі назви – Міщанська, Дольна. Із 1970 року – узбека Хакімова, який загинув у бою з нацистами в селі Старий Чорторийськ і там похований.

Вулиця Чайковського. Чайковський – російський композитор світового рівня. Пролягає від вулиці Заповітної до Короленка. Перша назва вулиці – Петра Скарги (єзуїтський проповідник, публіцист), з 1941 року – Тобілевича. Нинішню назву отримала у 1944 році. Вулиці пропонують повернути назву Тобілевича.

Вулиця Чехова. Чехов – російський письменник. Вулиця виникла у 1895 році. Перша назва – Познанська, із 1941 року – Клеванська, з 1952-го – Чехова.

Вулиця Щепкіна. Щепкін – російський актор. Бічна тупикова вулиця, яка простягається від вулиці Коперника до річки Сапалаївки. Перша назва – Торуньська, із 1960 року – Щепкіна.

Вулиця Даргомижського.Даргомижський – російський композитор. Простягається від вулиці Хмельницького до Набережної. Перша назва – Тадеуша Чацького (уродженець Волині, просвітитель, громадсько-культурний діяч), з 1941 року – Стефаника.

Район Дубнівської

Вулиця Балакирєва. Балакирєв – російський композитор. Вулиця отримала назву в 1969 році, старої назви не має. Вона йде від вулиці Говорова до Надрічної.

Вулиця Бородіна. Бородін – російський композитор (1883-1877). Старої назви вулиця немає, а ім’я російського композитора отримала у 1969 році. Вона розташована між двома гілками вулиці Надрічної.

Вулиця Грекова. Греков – російський художник-баталіст Червоної армії. Старої назви вулиця не має. Простягається від вулиці Нікішева до Говорова. Вулицю пропонують назвати на честь генерала Олександра Грекова.

Вулиця Ізмайлова. Ізмайлов – за радянським міфом, був організатором комуністичного антифашистського підпілля в Луцьку.

Вулиця простягається від Говорова до вулиці Нікішева, старої назви не має.

Вулиця Лопатіна. Лопатін – російський прикордонник. Старої назви вулиця не має. Вона є бічною від вулиці Заводської, паралельна Дубнівській.

Вулиця Скрябіна. Скрябін – російський композитор. Вулиця розташована між двома гілками вулиці Надрічної.

Вулиця Трункіна. Трункін – російський військовий, ГРС, похований на меморіалі. Починається від вулиці Дубнівської вбік.

Район Теремного

Вулиця Брюллова. Брюллов – російський художник, який викупив Тараса Шевченка з кріпацтва. Старої назви не має. Вона бере початок від вулиці Щусєва (між будинками №23 і 25), на вулиці кілька приватних житлових будинків.

Вулиця Верещагіна. Верещагін – російський художник-баталіст (1842-1904). Старої назви не має. Вулиця Верещагіна розташована паралельно проспекту Відродження та має дві гілки, одна тупикова – від вулиці Щусєва, друга – від вулиці Софії Ковалевської.

Вулиця Вороніхіна. Вороніхін – російський архітектор (1759-1814). Старої назви вулиця не має. Паралельна вулиці Мазепи.

Вулиця Єрмолової. Єрмолова – російська актриса (1853-1928). Старої назви вулиця не має, вона є бічною від вулиці Мазепи до річки Сапалаївки, тупикова. Назву отримала у 1957 році.

Вулиця Захарова. Захаров – російський архітектор (1761-1811), за його проєктами зводили будинки і в Україні (Херсон, Чернігів, Дніпро). Вулицю було названо у 1954 році, старої назви не має. Починається від вулиці Хурсенка, паралельна проспекту Відродження.

Вулиця Казакова. Казаков – російський архітектор (1738-1812). Вулиця отримала назву в 1952 році, старої назви не має. Починається від вулиці Рівненської (між будинками №79 і 81) і йде до вулиці Декабристів, далі – від вулиці Щусєва (будинки №17 і 19) до вулиці Софії Ковалевської (п’ять перших непарних номерів). Казакова – своєрідна вулиця-проїзд.

Вулиця Кутузова. Кутузов – російський генерал, що переміг Наполеона. Перша назва вулиці – Кожедуба, з 1957 року вона отримала назву Кутузова. Йде від вулиці Купріна до Казакова. Її перетинає вулиця Карпенка-Карого, а також будинок №2 на Мазепи, тому є три групи номерів: 1-9, 11-24, 25-52. Відзначимо, що вулиця Кожедуба у 2011 році виникла через перейменування вулиці Чкалова на Вишкові.

Вулиця Писаревського. Писаревський – начальник штабу Потапова. Перша назва – Артема. Вулиця пролягає від проспекту Відродження до вулиці Теремнівської.

Вулиця Народних Дружинників. Це внутрішньо-квартальна вулиця, яка простягається від Теремнівської до Мисливської, паралельна Борохівській. Вулиці пропонують повернути першу назву – Листопадова.

Вулиця Смєлякова. Смєляков – російський поет, ідеолог комсомолу. Перша назва – Артема. Паралельна вулиці Писаревського.

Провулок Смєлякова. На карті міста видає лише провулок Смелякова, вулицю не видає.

Вулиця Софії Ковалевської. Софія Ковалевська – російський математик. Вулицю названо у 1957 році. Вона починається з мальовничого берега Сапалаївки і проходить через весь квартал, виходячи на проспект Відродження.

Вулиця Старова. Старов – російський архітектор. Простягається від вулиці Щусєва до вулиці Князів Острозьких.

Вулиця Струтинської. Струтинська – партизанська мати НКВС. На карті вулицю не показує.

Вулиця Сурикова. Суриков – російський художник. Вулиця отримала назву в 1960 році. Вона має гарну оглядову місцевість та простягається від вулиці Щусєва до вулиці Князів Острозьких.

Вулиця Щусєва. Щусєв – російський архітектор. Веде від вулиці Мазепи, 8 до проспекту Відродження. Назву отримала в 1957 році.

Район Вишкова

Вулиця Вахтангова. Вахтангов – російський театральний режисер (1883-1922). Старої назви немає, на честь російського режисера її назвали у 1959 році. Ця вулиця паралельна вулиці Марії Заньковецької.

Вулиця Жуковського. Жуковський – російський вчений, основоположник аеродинаміки (1847-1921). Вулиця йде від вулиці Героїв УПА до Авіаторів, старої назви не має.

Вулиця Можайського. Можайський – російський винахідник літака. Це вулиця з односторонньою забудовою з парними номерами, старої назви не має. Простягається від вулиці Жидичинської до Авіаторів, паралельна з вулицею Ціолковського.

Вулиця Петрова. Петров – заступник політрука прикордонної застави. Вулиця йде від вулиці Героїв УПА до Авіаторів.

Вулиця Салтикова-Щедріна. Салтиков-Щедрін – російський письменник-сатирик. Бічна від вулиці Героїв УПА до вулиці Руданського.

Вулиця Ціолковського. Ціолковський – російський вчений-космонавтик. Вулиця простягається від Героїв УПА до вулиці Авіаторів.

Район Красне

Вулиця Вільямса. Вільямс – радянський вчений-ґрунтознавець (1863-1939). Старої назви вулиця не має. Простягається від вулиці Потебні до Баранова.

Вулиця Глінки. Глінка – російський композитор (1804-1857). Перша назва вулиці – Нова. Простягається від вулиці Ковельської (за будинком №53) до вулиці Володимирської.

Вулиця Курська. Курськ – російське місто. Перша назва вулиці – Кузнєцова, із 1960 року – Курська.

Вулиця простягається за школою № 2, від вулиці Люблінської до Баранова.

Вулиця Левітана. Левітан – російський художник-пейзажист. Старої назви не має. Звивиста вулиця від перехрестя Львівська-Городецька-Даньшина до вулиці Трутовського.

Вулиця Лермонтова. Лермонтов – російський поет. Стара назва – Модринова. Вулиця пролягає по обидва боки Львівської: перша частина – від вулиці Смирнової до Степової, друга – від магістралі до Тимірязєва. Вулиці пропонують повернути стару назву.

Вулиця Маковського. Маковські – два брати, російські художники. На честь кого з них названо вулицю – не зазначено. Простягається від вулиці Львівської (за будинком 146) до вулиці Степової.

Вулиця Мечникова. Мечников – російський вчений, лауреат Нобелівської премії (1908). Старої назви вулиця не має. Простягається від вулиці Коханської до Городецької.

Вулиця Павлова. Павлов – російський вчений, лауреат Нобелівської премії (1904). Вулиця виникла на полях села Малий Омеляник. Простягається від вулиці Баранова до Гончарівки, паралельна зі Степовою.

Вулиця Пирогова. Пирогов – російський військово-польовий хірург. Простягається від вулиці Тарасова до вулиці Сєченова, паралельна зі Степовою і Баранова.

Вулиця Сєченова. Сєченов – російський вчений. Пролягає від перехрестя вулиць Баранова і Потебні до вулиці Лисенка.

Вулиця Смирнова. Смирнов – російський військовий. Вулиця має форму бумеранга. Йде від вулиці Лермонтова до вулиці Баранова.

Вулиця Тарасова. Тарасов – російський військовий, ГРС, похований на меморіалі. Перша назва вулиці – Омелянівська. Паралельно з Володимирською йде від вулиці Львівської до межі міста.

Вулиця Тургенєва. Тургенєв – російський письменник. Вулиця з однобічною забудовою, яка простягається від вулиці Володимирської до вулиці Тарасова.

Вулиця Челюскіна. Челюскін – російський дослідник. Простягається від вулиці Рєпіна до вулиці Тарасова, паралельна з вулицями Степовою і Педагогічною.

Вулиця Шишкіна. Шишкін – російський художник. Простягається від вулиці Волинської до вулиці Степової, паралельна вулицям Володимирсьій та Рєпіна.

Вулиця Баранова. Баранов – генерал-лейтенант, герой Радянського Союзу, командир 1-го кавалерійського корпусу, який виганяв нацистів з Луцька. У молодості встановлював радянську владу в СРСР. Перша назва – Уланів Креховецьких, потім – Горохівська.

Вулиця Боткіна. Боткін – російський лікар-терапевт. Внутрішньоквартальна вулиця, яка простягається від вулиці Пирогова до вулиці Степової.

Район Кічкарівка

Вулиця Волгоградська. Названа на честь російського міста. Перша назва – Рільна, нинішню назву отримала у 1947 році. Тож тепер стару назву пропонують повернути. Вулиця простягається від вулиці Товарова до Макарова понад ставками річки Омелянівки.

Вулиця Добролюбова. Добролюбов – російський літературний критик, високо цінував творчість Тараса Шевченка. Вулиця простягається від Чернишевського в бік річки Омелянівки, вона є тупиковою, старої назви не має.

Вулиця Качалова. Качалов – російський актор (1875-1948). Старої назви немає. Простягається від вулиці Симиренка до бічної Ковельської. Вулиці пропонують дати природничу назву.

Провулок Качалова. Провулку, названому на честь російського актора, також пропонують дати природничу назву.

Вулиця Лескова. Лесков – російський письменник. Старої назви вулиця не має. Простягається від Ковельської магістралі до вулиці Качалова і далі в бік Симиренка. Вулиці пропонують дати назву Садибна.

Вулиця Ломоносова. Ломоносов – російський вчений світового значення. Перша назва вулиці Монопольна, бо поряд був монопольний винно-спиртовий завод. Ім’я російського вченого отримала у 1961 році. Звивиста вулиця простягається від вулиці Шевченка до ставків річки Омелянівки. Вулиці пропонують повернути стару назву.

Вулиця Макарова. Макаров – російський командир полку 2-ї кавдивізії. Старої назви вулиця не має. Простягається від вулиці Ковельської до вулиці Рилєєва.

Вулиця Матросова. Матросов – російський солдат. Старої назви вулиця не має. Простягається від вулиці Путінцева до Омелянівського ставу.

Вулиця Менделєєва. Менделєєв – російський вчений світового значення. Старої назви вулиця не має. Розташована в кінці Володимирської, від Фрунзе до мосту через Омелянівку.

Вулиця Нахімова. Нахімов – російський адмірал. Перша назва – Зелені, в 1941 році перейменували на Огіркову. Вулиці, яка веде до річки Омелянівки, пропонують повернути одну зі старих назв.

Вулиця Нестерова. Нестеров – російський військовий льотчик. Старої назви вулиця не має. Простягається від вулиці Берестової до Омелянівського ставу, перетинає вулиці Фрунзе і Нахімова.

Вулиця Попова. Попов – російський вчений-фізик зі світовим ім’ям. Пролягає від вулиці Нахімова до Берестової.

Вулиця Путінцева. Путінцев – російський військовий, ГРС, похований на меморіалі. Простягається від вулиці Ковельської, робить поворот на дев’яносто градусів і йде паралельно з Володимирською до Омелянівського ставу. Стара назва вулиці – Новоброварна, потім мала назви Легіонерів та Торчинська.

Вулиця Рилєєва. Рилєєв – російський поет-декабрист, автор поем «Войнаровський» і «Наливайко». Стара назва – Монопольова (там були спиртові склади). Простягається від вулиці Кічкарівської до вулиці Макарова.

Вулиця Ушинського. Ушинський – російський вчений-педагог. Перша назва – Марії Склодовської-Кюрі, з 1941року – Овочева, з 1961 року вулиця отримала нинішню назву.

Вулиця Хотимська. Старі назви – Перша Польова, Іванчицька. Паралельна з Кічкарівською, з’єднується з нею проїздом. Вулицю названо на честь Хотина, але з’ясовано, що «Хотимська» – це напис на польський манер. Тому пропонують змінити одну букву в назві та назвати вулицю правильно – Хотинська.

Вулиця Чернишевського. Чернишевський – російський письменник. Вулиця завдовжки 2600 метрів, простягається від вулиці Ковельської до вулиці Шевченка. Виникла у 60-х роках минулого століття. На ній розташовані школа № 13, служба охорони здоров’я УМВС, пожежна частина.

Вулиця Янки Купали. Янка Купала – білоруський письменник, який писав в дусі радянського офіціозу. Простягається від вулиці Ломоносова до вулиці Шевченка (за обласною інфекційною лікарнею).Перша назва – Винокурна, потім – Винярська.

Район Завокзальний

Вулиця Гордіюк. Гордіюк –волинська комсомолка, розстріляна в час Колківської першотравневої демонстрації. Вулиця починається від шляхопроводу над залізницею, який веде з вулиці Ківерцівської, і закінчується кільцем на стикові двох проспектів – Соборності й Відродження. Вулиця розділяє два райони міста – Завокзальний і Гущу. Частина її належить до давньої вулиці села Гуща, що називалася Болохівська. Довжина – 1460 метрів. Вулиці пропонують дати назву Болохівська.

Район Гнідава

Вулиця Даньшина. Даньшин – комісар батареї, загинув при вигнанні нацистів із Луцька, похований на меморіалі. Стара назва вулиці – Окружна. Даньшина – значна міжквартальна вулиця від Львівської магістралі до вулиці Шота Руставелі, складається з двох частин.

Вулиця Докучаєва. Докучаєв – російський і український вчений-ґрунтознавець. Вулиця простягається від Потебні до вулиці Даньшина, старої назви не має.

Вулиця Ковпака. Ковпак – командир партизанського з’єднання. Вулиця виникла, коли почали будувати ДПЗ, старої назви не має. Простягається від вулиці Мамсурова, паралельна вулиці Боженка.

Вулиця Софії Перовської. Софія Перовська – російська революціонерка. Розташована між вулицями Даньшина і Станіславського.

Вулиця Тимірязєва. Тимірязєв – російський вчений. Розташована між вулицями Потебні і Даньшина.

Вулиця Чекаліна. Чекалін – російський партизан. Простягається від вулиці Потебні до вулиці Даньшина.

Вулиця Черняховського. Черняховський – радянський генерал, військо якого причетне до злочинів проти мирного населення Пруссії, країн Балтії. Об'єднала вулицю Радієву (Петра Могили) і Довгу, від вулиці Потебні має дві гілки. На вулиці розташований ліцей № 14.

Вулиця Станіславського. Станіславський – російський режисер. Простягається від вулиці Львівської до вулиці Боженка.

Район Гуща

Вулиця Єршова. Єршов – російський військовий, рядовий ГРС, загинув при вигнанні нацистів із Волині, похований у селі Старий Чорторийськ. Старої назви вулиця не має. Вона йде від кільця на розвилці Відродження-Соборності-Гордіюк на північну околицю Луцька. Має переважно індустріальний характер.

Вулиця Карбишева. Карбишев – російський військовий інженер, будував на Волині. Замучений у нацистському таборі Маутхаузен. Вулиця отримала назву в 1963 році, старої назви не має. Розташована між вулицями Наливайка і Теремнівською. Не має жодного житлового будинку.

Район Вересневе

Вулиця Ландау. Ландау – російський вчений, лауреат Нобелівської премії (1962 року). Перша назва – Молодіжна. Простягається від вулиці Ранкової до вулиці Корольова.

Вулиця Мамсурова. Мамсуров – російський командир дивізії. Старої назви вулиця не має. Простягається від вулиці Потебні до вулиці Межова.

Вулиця Рахманінова. Рахманінов – російський композитор. Простягається від вулиці Дачної до вулиці Крушельницької.

Вулиця Стрельникова. Стрельников – російський композитор. Простягається від вулиці Корольова до Крушельницької.

Вулиця Туполева. Туполев – російський авіаконструктор. Простягається від вулиці Ольжича до вулиці Далекої.

Олександр ЗЕЛІНСЬКИЙ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---