Другокласник попросив у Cвятого Миколая лічильник, щиток і кілька лампочок
Семирічний Владислав Кальчик із Луцька попросив у Святого Миколая дуже незвичний, як на свій вік, подарунок – трьохфазний лічильник, щиток до нього та дві лампочки. Хлопчик пообіцяв: якщо прохання виконають, то він більше ніколи не приноситиме зі школи зауважень й завжди слухатиметься батьків.
На запитання, чи малий не хоче обміняти лічильник на машинку, хлопчик лише усміхнувся й похитав головою, а потім відповів, що його такі забави не цікавлять і лічильник йому потрібен на дачу, аби бачити, скільки використали електрики. А коли Миколай запитав, чи знає Владислав про нього пісеньку, той віджартувався: «Ні, тільки про лічильник».
Тато «малого Ейнштейна» розповідає, що хлопчик цікавиться електрикою, відколи йому виповнився рік. За цей час він уже встиг спалити батькам телевізор. Хлопець проводив над ним свої досліди. Нині Владислав колекціонує різноманітні лампочки. Має освітлювальні прилади чи не з усіх країн Європи. Коли родичі чи знайомі родини їдуть за кордон, то завжди привозять Владиславу в подарунок лампочку. Мама хлопця каже, що він навіть спав із лампочками, а не з іграшками, як усі інші діти. Хлопець легко може розібрати чи полагодити вимикач, розетку, лампочку, а також самостійно зробити переноску.
«Розбирає економну лампочку, щось там спаює, скручує – і вона працює, – запевняє тато Владислава Олег. – У нього таких забавлянок цілий ящик, десь п’ятдесят налічиться: від звичайної трьохсотки до світлодіодної».
Хлопець розповідає, що вдома він уже економить електроенергію. Разом із батьком придбав для цього спеціальний пристрій.
«Він у нас не по гуманітарних науках, – каже мама Ірина. – Його більше цікавлять точні. Спочатку тягнувся до проводів та розеток, а вже потім навчився читати та писати. В усьому іншому він такий же, як і звичайні діти. Але має таку любов до електрики. Ще на горщику сидів, а вже міг підключити зарядний пристрій до телефона. Цікаво, що мобільний він називав Інь, а зарядне – Янь. Першим його завданням було гарно скрутити зарядку. А вже потім почав цвяшки пхати до розетки. Він зовсім не має страху перед електрикою».
Коли Владиславу було п’ять років, батьки купили йому конструктор «Юний електрик». Його хлопцю вистачило на рік, а далі розумникові стало нецікаво ним гратися. Адже 12 вольт – це не для нього.
«Знаю, що лічильники є одно- та трьохфазні, – каже Владислав. – Мені це дуже цікаво. Спочатку про електрику розпитував батька, а потім став шукати в інтернеті сам. Адже мій тато не може знати все. Він лікар, а не електрик».
Хлопець каже, що після школи йому вкрай потрібно вступити в університет. Малий розумник запевняє, що вже не може цього дочекатися. Адже дуже хоче вивчати фізику, а в другому класі її ще не викладають. У п’ять років батько записав хлопця в гурток «Радіоелектронік». Однак тепер хлопцю це вже теж нецікаво. Там дітей вчать працювати лише із 12 вольтами, а Владислав хоче працювати з 220-ма.
Батько каже, що вже готовий віддати малого до ПТУ навчатися на електрика, але у сім років його туди не візьмуть.
«Кажу синові: «Що ж з тебе виросте, коли ти вже маєш такий інтерес до електрики?» А він мені відповідає: «Татку, в сімнадцять я уже буду директором обленерго», – розповідає Олег Васильович.
«Коли у школі вчителька запитала, чий тато може полагодити розетку, то я відповів, що не треба нікого кликати, бо сам це зроблю», – каже малий розумник.
Звісно, учителька не повірила, що дитина знається на електриці не гірше за будь-якого дорослого, і ще раз перепитала: «Твій тато це зробить?». «Ні, це можу зробити я», – відповів Владислав.
На запитання, ким мріє стати, коли виросте, хлопець упевнено каже: директором електростанції. До речі, малий уже знайомий з начальниками районних електромереж. Добре знає інженера «Луцьксвітла». Він навіть подарував йому прожектор.
«Довелося знайомити. Адже у сина з ними спільні інтереси, – каже Олег Васильович. – Його вже знають в усіх магазинах нашого району, де продають електричні матеріали. Владислав у них постійний клієнт. Продавці йому роблять знижки й обслуговують, як дорослого».
Нещодавно Владислав запропонував батькові цікаву бізнес-ідею – робити переноски та продавати на ринку. Олег Васильович каже, що одну таку хлопчик навіть подарував своєму дядькові, а ще чотири відвіз на дачу.
«Не знаю, у кого він такий вдався, – каже мама Владислава. – Бо у нас в сім’ї всі медики, а син електрикою цікавиться. У садочку навіть був позаштатним завгоспом. Ходив за вихователькою і показував, де треба вкрутити лампочку».
Лілія БОНДАР
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
На запитання, чи малий не хоче обміняти лічильник на машинку, хлопчик лише усміхнувся й похитав головою, а потім відповів, що його такі забави не цікавлять і лічильник йому потрібен на дачу, аби бачити, скільки використали електрики. А коли Миколай запитав, чи знає Владислав про нього пісеньку, той віджартувався: «Ні, тільки про лічильник».
Тато «малого Ейнштейна» розповідає, що хлопчик цікавиться електрикою, відколи йому виповнився рік. За цей час він уже встиг спалити батькам телевізор. Хлопець проводив над ним свої досліди. Нині Владислав колекціонує різноманітні лампочки. Має освітлювальні прилади чи не з усіх країн Європи. Коли родичі чи знайомі родини їдуть за кордон, то завжди привозять Владиславу в подарунок лампочку. Мама хлопця каже, що він навіть спав із лампочками, а не з іграшками, як усі інші діти. Хлопець легко може розібрати чи полагодити вимикач, розетку, лампочку, а також самостійно зробити переноску.
«Розбирає економну лампочку, щось там спаює, скручує – і вона працює, – запевняє тато Владислава Олег. – У нього таких забавлянок цілий ящик, десь п’ятдесят налічиться: від звичайної трьохсотки до світлодіодної».
Хлопець розповідає, що вдома він уже економить електроенергію. Разом із батьком придбав для цього спеціальний пристрій.
«Він у нас не по гуманітарних науках, – каже мама Ірина. – Його більше цікавлять точні. Спочатку тягнувся до проводів та розеток, а вже потім навчився читати та писати. В усьому іншому він такий же, як і звичайні діти. Але має таку любов до електрики. Ще на горщику сидів, а вже міг підключити зарядний пристрій до телефона. Цікаво, що мобільний він називав Інь, а зарядне – Янь. Першим його завданням було гарно скрутити зарядку. А вже потім почав цвяшки пхати до розетки. Він зовсім не має страху перед електрикою».
Коли Владиславу було п’ять років, батьки купили йому конструктор «Юний електрик». Його хлопцю вистачило на рік, а далі розумникові стало нецікаво ним гратися. Адже 12 вольт – це не для нього.
«Знаю, що лічильники є одно- та трьохфазні, – каже Владислав. – Мені це дуже цікаво. Спочатку про електрику розпитував батька, а потім став шукати в інтернеті сам. Адже мій тато не може знати все. Він лікар, а не електрик».
Хлопець каже, що після школи йому вкрай потрібно вступити в університет. Малий розумник запевняє, що вже не може цього дочекатися. Адже дуже хоче вивчати фізику, а в другому класі її ще не викладають. У п’ять років батько записав хлопця в гурток «Радіоелектронік». Однак тепер хлопцю це вже теж нецікаво. Там дітей вчать працювати лише із 12 вольтами, а Владислав хоче працювати з 220-ма.
Батько каже, що вже готовий віддати малого до ПТУ навчатися на електрика, але у сім років його туди не візьмуть.
«Кажу синові: «Що ж з тебе виросте, коли ти вже маєш такий інтерес до електрики?» А він мені відповідає: «Татку, в сімнадцять я уже буду директором обленерго», – розповідає Олег Васильович.
«Коли у школі вчителька запитала, чий тато може полагодити розетку, то я відповів, що не треба нікого кликати, бо сам це зроблю», – каже малий розумник.
Звісно, учителька не повірила, що дитина знається на електриці не гірше за будь-якого дорослого, і ще раз перепитала: «Твій тато це зробить?». «Ні, це можу зробити я», – відповів Владислав.
На запитання, ким мріє стати, коли виросте, хлопець упевнено каже: директором електростанції. До речі, малий уже знайомий з начальниками районних електромереж. Добре знає інженера «Луцьксвітла». Він навіть подарував йому прожектор.
«Довелося знайомити. Адже у сина з ними спільні інтереси, – каже Олег Васильович. – Його вже знають в усіх магазинах нашого району, де продають електричні матеріали. Владислав у них постійний клієнт. Продавці йому роблять знижки й обслуговують, як дорослого».
Нещодавно Владислав запропонував батькові цікаву бізнес-ідею – робити переноски та продавати на ринку. Олег Васильович каже, що одну таку хлопчик навіть подарував своєму дядькові, а ще чотири відвіз на дачу.
«Не знаю, у кого він такий вдався, – каже мама Владислава. – Бо у нас в сім’ї всі медики, а син електрикою цікавиться. У садочку навіть був позаштатним завгоспом. Ходив за вихователькою і показував, де треба вкрутити лампочку».
Лілія БОНДАР
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
За «торгівлю» рибою можуть сісти на 10 років: як судять волинських посадовців, яких спіймали на хабарі
Сьогодні 22:51
Сьогодні 22:51
У місті на Волині «Лада» від удару перекинулась на дах. Фото
Сьогодні 22:14
Сьогодні 22:14
Понад 600 страв з України та світу від Клопотенка: у Києві презентували оновлене меню для шкіл
Сьогодні 21:21
Сьогодні 21:21
.jpg)
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.