Гаряча турецька ніч: чим загрожує військовий путч сусідів?

Ніч із 15 на 16 липня для Туреччини була наповнена страхом, розпачем, надією і водночас невпевненістю. Наступні дні вселили ще більше остраху в серця тих, хто бачив Туреччину країною з демократичним вектором розвитку.

Із п’ятниці на суботу сотні турецьких військових повідомили, що захопили владу, заблокували роботу аеропортів та закінчили еру президента країни Реджепа Ердогана, якому належить більшість влади в Туреччині. Під ранок ситуація докорінно змінилася. Коли в стамбульському аеропорту президент дав прес-конференцію, стало очевидно, що він усе ще контролює ключові позиції.

Було повстання військових бунтом саме всередині системи, а чи спланованим сценарієм – залишається дискусійним питанням. Є припущення, що навіть сам Ердоган і затіяв увесь бунт, щоб показати міцні кулаки, посилити свій вплив, розв’язати руки для активних дій, отримати підстави для зачистки «ворогів країни». І навіть більше: показати, що його народ за нього, бо вийшов на вулиці на заклик президента. Втім тут постає питання: а де був у цей момент президент і чому він не пішов разом з людьми?

Друга версія пояснення того, що сталося: переворот таки справді затіяла група всередині самих військових у складі Першої армії, штаб-квартира якої розташована в Стамбулі. Вона не мала підтримки керівництва, не була розповсюджена на території країни, тому й зазнала невдачі.

За версією самого Ердогана, за спробою військового перевороту стоїть його колишній союзник Фетхулла Гюлен, який уже давно живе в добровільному вигнанні у США. Хоча той і заперечує свою причетність. А його соратники кажуть, що дивна спроба перевороту дасть підстави переслідувати рух «Хізмет», який очолює Гюлен.

Після придушення заколоту президент діяв рішуче. Близько чотирьох тисяч військових заарештуали за участь у заколоті. У Туреччині влада заговорила про відновлення смертної кари. Про те, що кроки до посилення зашморгу на опозиції рішучі та послідовні, свідчить і миттєва суддівська люстрація: за кілька годин після придушення військового заколоту вища рада суддів дала згоду на кримінальне переслідування 2745 суддів та прокурорів, бо буцімто вони причетні до путчу. Рішення такі миттєві, що не виникає сумнівів у тому, що індивідуальних розслідувань не було.

Натомість можна говорити про політичну зачистку, бо арештували й тих суддів, які перечили політиці Ердогана, зазначаючи, що він діє недемократично, наприклад, переслідуючи журналістів, що критикували його діяльність.

Такі кроки викликають відверте обурення у євроспільноти. Нині вже не йдеться про вступ Туреччини до ЄС у 2016 році. Ймовірне закінчення прозахідного курсу наших морських сусідів на руку одній державі – Росії. Тож нині Україні та ЄС треба вибудовувати складні переговори з турецьким лідером.

Довідка:

Під час спроби державного перевороту в Туреччині загинуло 208 людей.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---