Герой забороненого фільму спілкувався із луцькими гімназистами.ФОТО

Зустріч з героєм фільму «Шахта №8» Дмитром Оприщенком відбулася у луцькій Гімназії №4

Захід та перегляд фільму організувала молодіжна громадська організація «Учнівське братство». Гімназисти мали змогу переглянути фрагмент фільму та задати питання одному з його героїв.



«Шахта №8» - це документальний фільм про підлітка, який працює на нелегальній шахті-копанці у містечку Сніжне Донецької області. Фільм заборонили до показу під час кінофестивалю «Docudays», звинувативши у наклепі, за десять хвилин до початку сеансу. Фестиваль на знак солідарності припинив свою роботу на час тривання фільму. Фільм продемонстрували пізніше поза конкурсом, щоб довести аудиторії, що він правдивий.



Деілька місяців тому іншого героя фільму Юрія нещадно побили битами власні сусіди, у нього було 3 відкритих переломи щелепи, і єдиним другом із рідного містечка, який його провідував, був Дмитро Оприщенко.

«За спеціальністю Дмитро кухар-кондитер, під час наших поїздок він навіть готував нам вишукану та смачну їжу, у нього є справжній талант», - повідомила керівник проекту «Школа правової свідомості та громадської активності» Уляна Ковальчук.



Дмитро розповів «ВН»:

«В нашому регіоні на копанках працювало багато дітей, навіть були випадки, коли жінки та діти допомагали чоловікам піднімати вугілля на поверхню. У 2002 році за таку роботу платили півтора долари на день, проте люди все одно йшли працювати у таких важких умовах. Я працюю зараз на легальній приватній шахті, робота відбувається у 3 зміни, у майбутньому хочу закінчити вищий навчальний заклад, щоб стати екологом. Мене зацікавила ця спеціальність, коли одного разу я їхав потягом з Донецька до Києва і бачив за вікном гори сміття. На їхньому місці могли бути ліси та ставки.

Після показу фільму доводилось чути погрози від мешканців мого міста, воно говорило, що не варто було розповідати про копанки, навіть кидали порожні пляшки мені у спину. Одного разу п’яний працівник шахти потягнув вагон, коли цього не варто було робити. Вагон притиснув мене до стійок ногою, травма після цього дає про себе знати досі».



На думку Дмитра, фільм «Шахта №8», який знімали, починаючи з 2008 року, реалістично відображає події, що відбувалися на копанках. Хлопець спершу відчував страх перед камерою, але страх згодом минув, адже члени знімальної групи добре ставилися до хлопців. Герой фільму встиг відвідати вже досить багато регіонів України, на його думку, для мешканців східних областей фільм трохи зрозуміліший, тому що для них близьке явище копанок.



У вільний час хлопець полюбляє читати літературу для розвитку особистості, зокрема, прочитав подаровану «Студентським братством» книгу Браяна Трейсі «Досягнення максимуму».

Наразі Дмитро кинув курити, став на шлях самодисципліни та зацікавився громадською діяльністю.



Головна мета показу фільму, за словами Уляни Ковальчук, - «зацікавити учнів громадською діяльністю, змусити самовдосконалюватись та розвиватися, коли тобі не потрібно працювати у шкільному віці по 12 годин, щоб прогодувати родину. Цей фільм розвиває правову свідомість».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---