Ірина Федишин – про те, як поєднує роль мами, дружини та затребуваної співачки

«Зважаючи на те, що цього разу в мене буде повний зал у Луцьку, я – одна з найщасливіших артисток, я щаслива людина», – підкреслила для Інформаційного агентства Волинські Новини співачка Ірина Федишин.

Популярна українська виконавиця вчергове відвідає Луцьк 3 листопада. До нашого міста вона завітає в рамках всеукраїнського турне, яке загалом нараховує 100 шоу.

Відзначимо, аби не проґавити шанс насолодитися творчістю артистки, варто поспішати, адже попит на концерт, який відбудеться у Волинському обласному музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка, колосальний.

У зв’язку з цим ІА Волинські Новини розпитало виконавицю про те, чого очікувати лучанам від нової концертної програми. Окрім того, Ірина Федишин розповіла про власну музику, наповнений виступами графік, повсякденне життя та поділилася планами на майбутнє.

Ви вже не вперше відвідуєте Луцьк із концертом, тож не можемо не поцікавитися, яке враження на вас справило місто? Які згадки залишилися про Луцьк і лучан?

У міста є свій настрій, своя індивідуальна атмосфера – це факт. За специфікою професії перетинаюсь із гарним ставленням до себе, з гарними людьми, рідко коли під час гастролей стикаєшся з негативом. Але ж ми знаємо, що люди бувають різні. Всюди. І навіть одні й ті самі люди, такі добрі і щирі у залі, можуть по-різному себе вести у повсякденному житті. Як то кажуть, ніщо людське нам не чуже. Питання в тому, щоб люди не деградували, а тягнулись до чогось кращого. І ті глядачі, які відвідують концерти, саме у їх числі. Якщо людина вважає для себе кращим піти на концерт, виставу тощо, а не просто сидіти вдома чи провести цей вечір у якийсь інший спосіб – це означає, що вона хоче відкрити для себе щось нове, що вона піклується не лише про своє тіло, але й душу. І якщо людина ходить, хоча б інколи, у театр, філармонію, на виставку – це прекрасно. Особливо в наш час. І зважаючи на те, що цього разу в мене буде повний зал у Луцьку, я – одна з найщасливіших артисток, я щаслива людина.

Чим цього разу будете вражати публіку?

Не хотілося б вражати виключно заради того, щоб вразити. Я намагаюсь, щоб нові елементи шоу в моєму концерті вплітались дуже органічно. Щоб балет, світлові ефекти чи екрани не відволікали від головного, підкреслювали те, що хоче сказати артист, було візуальним доповненням музики, а не навпаки.Ви зараз знаходитеся в турі. Чи подобається такий ритм життя: постійні переїзди, нові знайомства?

Постійні переїзди не подобаються, нові знайомства – подобаються (усміхається, – ВН). Я вдячна долі, що вона мене пересікає з цікавими особистостями, новими знайомствами. До режиму туру я вже звикла, підлаштувала під графік свої звички, зараз вже нема такого хронічного недосипання, як це було раніше. І тепер ми намагаємось більше 5–7 концертів поспіль не давати, повертаємось до дітей, відпочиваємо трохи. І далі в дорогу.

Є у вас настільки віддані прихильники, які їздять із вами країною та ходять на кожен концерт?

Є. Звісно, якісь концерти вони пропускають. Із деякими ми особисто знайомі. Це досить невелике коло таких відданих фанів. І вони є в моєму житті з самого початку, не можна сказати, що вони лише тепер виникли.

Із чого зазвичай розпочинається ваш день перед концертом?

З дороги. Чи то перший концерт у турі, тоді ми їдемо з рідного Львова, чи то з попереднього міста вирушаємо. Дорога - це перше, з чим асоціюється ранок дня концерту. У нас вже є свій комфортний туровий транспорт, ми до нього звикли, їздимо всім колективом, там свій мікроклімат, ми спілкуємось, обговорюємо плани, робимо «розбір польотів» щодо минулого концерту. Загалом переїзди відбуваються досить продуктивно.А як проходить ваш звичний день, коли не роз’їжджаєте з гастролями?

Як у будь-якої іншої господині. Я прокидаюсь разом із дітьми. Готую їм сніданок, відправляю гуляти чи в садочок. Нічого такого надособливого. Якщо ви думаєте, що мене зранку чекає власний масажист і перше, коли я прокидаюсь, накладаю на обличчя маску з огірків, – то це не так (сміється, – ВН).

Ви одна з небагатьох україномовних виконавець, які постійно збирають аншлаги. Як думаєте, чому українцям стала настільки близькою ваша музика?

Це насправді важке питання. Я не прихильник вираховувати успіх якимось правильним маркетингом чи математичними засобами. Якщо в певний момент так збіглися умови, що моя творчість потрібна людям, то кращого для себе артисту важко й бажати. Це означає, що в певний моментя не збрехала, зробила все щиро і від самого серця. Публіка це відчуває. Хоча водночас я розумію, що успіх – це дуже ефемерна річ. І непостійна. Сьогодні ти в топі, завтра ти залишишся лише з маленькою армією своїх прихильників.

Як загалом оцінюєте сучасний стан української музики? Чого не вистачає нашим гуртам і сольним виконавцям, аби збирати повні зали?

Мені здається, що зараз ідеальний час для стартапів. Сьогодні всім всього вистачає. Дещо видозмінився сам ринок шоу-бізу, передусім через інтернет. Ти не можеш вже розраховувати на прибуток із продажу альбомів, який раніше міг складати від 30 до 50 % всіх надходжень, але, як не крути, є гастролі, є корпоративи, є продажі з цифрових носіїв. Доволі кволо, але вже українським артистам стабільно нараховують авторські роялті.Як би охарактеризували власну музику, стиль?

Популярна музика. Але загалом, це питання радше до критиків.

Який меседж намагаєтеся передати своєю творчістю?

Це дуже відповідально – нести якийсь меседж. Якщо я правильно зрозуміла ваше питання. Я намагаюсь співати про загальнолюдські цінності. Про загальнозрозумілі речі. А декларувати якісь гасла, вести за собою людей – такого за мету не маю. Якщо я виходжу на сцену і відчуваю, що ми з глядачами на «одній хвилі», що вони розуміють мене без того, аби необхідно було щось формулювати тезами. В цьому і є мій меседж.

Ви самі відвідуєте концерти своїх улюблених виконавців? На чиїх концертах вдалося нещодавно побувати і на які плануєте сходити?

Так, я ходжу і на виступи своїх колег, і на іноземних артистів. На щастя, нас зараз тішать своїми візитами західні зірки найпершої величини. Ходжу, першою чергою, щоб самій отримати задоволення як глядачці, а не для того, щоб проаналізувати дещо.Зважаючи на щільний графік, постійні репетиції, концерти, знаходите час для себе? Як, зазвичай, його проводите?

Весь час – дітям, без перебільшення і без пафосу. Вони – мій релакс, моє найбільше задоволення в житті. Між турами стараємось із ними кудись вибиратись, бажано, туди де сонечко і море.

Як вдається поєднувати роль мами двох дітей, дружини та затребуваної співачки?

Нема якогось алгоритму, нема секрету. Коли намагаєшся про це замислюватись і спеціально координувати свій режим – голова болить і нічого хорошого з цього не виходить. Все відбувається дуже органічно. Грубо кажучи, я роблю те, що перед носом: є можливість побути з синочками – я використовую кожну вільну хвилинку, кожну можливість. Є робота – я пояснюю, що на мене чекають люди, що мама скоро повернеться. Головне – бути відданій у всьому, що робиш.

Чим би могли займатися, окрім музики? Який би тоді обрали кар’єрний шлях?

Зараз не мислю себе без музики. Напевно, якби сама не виконувала, була би непоганим викладачем, репетитором. Але взагалі без музики не уявляю себе.Які маєте плани після закінчення туру?

Відпочинок. Нові пісні. Новий альбом. Нова програма.

Що нового готуєте для своїх шанувальників у майбутньому? На що їм варто розраховувати?

Погодьтеся, тоді не буде цікаво. Якщо публіка знатиме якою буде Ірина Федишин через рік, зникне ефект новизни.

На який творчий експеримент би відважилися?

Не знаю, чи можна назвати це саме експериментом, але я відважилась на дует. Окрім того, досить багато пропозицій отримую від центральних каналів – взяти участь у топових шоу; якраз вирішую, чи відважитись на таке.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---