Хутір Уляники, або Мальовничий куточок Волині, де відбудуться кінні перегони. Фото

За 20 кілометрів від Луцька у Рожищенському районі розташоване мальовниче село Уляники. Саме тут на хуторі, поблизу села, – фермерське господарство «Стельмащук», на базі якого у неділю, 14 липня, відбудуться кінні перегони «Ґуляники», в яких можуть взяти участь всі, хто має коней.

Інформаційне агентство Волинські Новини завітало на гостини у садибу засновника фермерського господарства Олександра Волинця, аби поспілкуватися з ним та сфотографувати прекрасні краєвиди місць, де невдовзі змагатимуться любителі кінного спорту.

Фермерське господарство на землі предків та звідки з’явилася любов до коней

Олександр Волинець, який за освітою є інженером-електриком і раніше не мав відношення до фермерства, заснував фермерське господарство «Стельмащук» у 2011 році. Спочатку він осушив територію, оскільки навколо були суцільні болота. А згодом створив ставки, куди запустив рибу: білого амура, коропа, карася, сома, щуку. До слова, на території господарства колись знаходилося обійстя діда Олександра Волинця, тож для нього тут безцінним є кожен клаптик землі.Олександр Волинець розповідає, що стимулом до заняття землеробством стало розуміння того, що він в тому віці, коли потрібно покращувати стан власного здоров’я. До того ж, він дуже любить коней, тому й розпочав таку діяльність, щоб вона була пов’язана з використанням коней для оздоровлення.

Йому було цікаво розвинути фермерське господарство, тож частину землі він використав, як леваду для коней. Тут вони можуть жити цілий рік у природному середовищі. Коли народжується лоша, то його забирають через день, а протримавши кілька днів у конюшні, – знову випускають у леваду."Я виріс серед табунів, адже мій батько з центральної України, а мама звідси. Хоча я жив тут, але там бував дуже часто. Мої предки були чумаками, тому любов до коней в мене у крові. Коли я туди їздив, то там були табуни по 300 коней«, – пригадав Олександр Волинець.

Засновник фермерського господарства мав професійну підготовку з дитинства, але з віком в нього з’явилися проблеми зі здоров’ям – подагра та грижа на спині.

«За два роки на конях я «вибігав» всі ці хвороби, які не заважають мені жити», – ділиться фермер. Також він каже, що до коней його господарства часто привозять діток з вадами, використовуючи лікування кіньми. Нині такий вид лікування називається іпотерапія.

У володінні Олександра Волинця 12 коней, зокрема і араби – це суто бігова порода, яку чоловік навіть не старався привчати до брички."Якщо на ньому пробігти 35 кілометрів, то він відчуває себе так ніби не біг, адже за день він може подолати 100 кілометрів. Втім, людині це буде важко, адже 35 кілометрів верхи еквівалентно 100-120 кілометрам на спортивному велосипеді. Це я кажу, як майстер спорту з велоспорту. Щоправда коні дають більш різностороннє навантаження, адже ти весь час на ногах, всі м’язи задіяні", – зазначає фермер.

Втім, у фермерському господарстві займаються не лише конями, а й коровами та вівцями. Фермер виходив з того, що люди раніше харчувалися м’ясом овець, зокрема і в цій місцевості. Також він почав займатися вирощуванням джерсійської молочної породи корів, привізши 32 телиці з району польського Познаня."Я розумів, що це унікальна порода. Молоко цих корів, з високим вмістом жиру і високою густиною, має унікальні властивості. Згодом я уклав угоду з деякими ресторанами, які почали купувати це молоко«, – розповів Олександр Волинець.

Не лише фермерство, а й зелений туризм

На великій територію хутору розташована не лише ферма й левада, й прекрасна садиба, поблизу якої є кілька ставків.

Чимало людей обирають садибу «Гуляники» для відпочинку, адже в ній є шість готельних номерів. Зі слів Олександра Волинця, на території можна гладити коней, проїхатися верхи, подивитися на леваду, запрягти бричку. Він пригадав, що на Водохреще сюди приїхало 50 людей з Луцька, які розважалися, катаючись у бричці, купалися, варили бограч. У цьому мальовничому місці можна і порибалити, тут з радістю навчать їздити верхи.«Це своєрідний зелений туризм. Наприклад, в садибу приїжджали хлопець з дівчиною. І вона попросила, щоб її навчили доїти корову, бо «я з Луцька і не вмію цього робити». Вона й купила це молоко, зробивши з нього сир. У всьому світі це (зелений туризм, – О.З.) популяризується, тут не потрібно кудись далеко їздити. За кордоном люди на вихідних постійно відпочивають за містом сім’ями«, – розповів Олександр Волинець, наголосивши, що у садибі можна знайти розвагу на кожну пору року.Як виникла ідея кінних перегонів

До садиби Олександра Волинця приїжджає чимало людей, які люблять коней. Кінними перегонами тут займаються близько чотирьох років, однак відбуваються вони у приватному порядку, заради задоволення та гарного самопочуття.

«Кінні перегони – це не лише корисне для здоров’я заняття, це ще й спілкування з природою: наприклад, я їду верхи, а неподалік стоїть косуля, вона зовсім не боїться коня. Або у лісі бачу бобра, вагою кілограмів 30, а він – нуль емоцій. Раніше тут і диких кабанів можна було побачити. Конем ти проходиш будь-які хащі, ти їдеш на ньому, як танк. Природа зовсім по-іншому сприймається з висоти у два метри», – ділиться враженнями Олександр Волинець.Нині Олександр Волинець запропонував провести офіційні кінні перегони, які б могли стати традиційними, адже вони – популярні у всьому світі.

Цікаво, що у змаганнях можуть взяти участь всі охочі, єдиною умовою є наявність коня. Протяжність дистанції перегонів складатиме близько 20 кілометрів. Глядачі матимуть змогу з балкону спостерігати за перебігом змагань."Це будуть вільні перегони, під час яких учасники зможуть помилуватися місцевою природою. Не важливо, яким за рахунком ти прийдеш, головне – відчути дух, однак на переможців очікують призи", – резюмує Олександр Волинець.

Олександр ЗЕЛІНСЬКИЙ

Фото автора

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---