USD 25.5 25.65
  • USD 25.5 25.65
  • EUR 29.8 29.95
  • PLN 6.97 7.02

Химерні перспективи грошовитого туризму Луцька

Древній Лучеськ, історія якого розпочинається у підручниках з 1085 року, бо тоді якраз це місто вперше згадали в літографіях, давніший за Москву (про неї написали в 1147-му), як би не було прикро, досі залишається не туристичним містом.
Мешканці Волинського обласного центру погодяться, а особливо ті, хто проживає в старому місті, що туристів на давніх вулицях побачиш не надто часто. Втім, дослідники та чиновники всі в один голос кажуть, що подивитися у Луцьку є на що, а бюджет міста міг би отримувати чималі кошти за рахунок візитерів.
Модерн і хай-тек у середньовіччі
Історико-культурний заповідник «Старий Луцьк» був заснований 1985 року. Проект заповідника ще у 1970 році в Києві захистив його головний архітектор Богдан Колосок. Сьогодні він – вчений секретар Центру пам’яткознавства НАН України та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.
Науковець розповідає, що одним з головних завдань було покращити умови візуального сприйняття найважливіших пам’яток. Їх охоронні зони планували звільнити від невластивої для оточення забудови. Адже заповідник – це територія, яка не повинна змінювати своє давнє обличчя.

Богдан Колосок каже, що щоразу, приїжджаючи до Луцька, з прикрістю зауважує чималу кількість новеньких котеджів, які виростають на місці колишніх кам’яниць.
«На жаль, доводиться спостерігати протилежну до ідеї проекту заповідника тенденцію. Погіршилося сприйняття заповідника ззовні. Порушуються режими охоронних зон найважливіших пам’яток. Давня забудова замінюється новими спорудами, які перебирають на себе роль візуальних акцентів», - каже науковець.
Голова Громадської ради Волині Ігор Левчук стверджує, що практично усі нові забудови у старому місті – незаконні. «У нас є всі необхідні фотоматеріали та документи. Нині ми вже кілька справ направили у прокуратуру. Проте, ці справи затягуються, адже в старому місті будуються не найбідніші лучани, а люди, які мають гроші і зв’язки», - каже Левчук.
Як доказ своїх слів голова Громадської ради показав і документи.



Директор історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» Тарас Рабан не заперечує, що проблема незаконного будівництва в старому місті існує. Знає він і про порушені кримінальні справи.
«Самовільні забудови – це проблема усього міста, а не тільки заповідника. Нажаль, ми не уповноважені зупинити будівництво. Ми можемо хіба прийти і посварити порушника. Контролювати такі речі має служба охорони культурної спадщини, архбудконтроль. Але, звичайно, ми також подаємо відповідні документи у необхідні контролюючі органи», -запевняє Рабан.
Заступник начальника управління культури й туризму Волинської ОДА Василь Ворон розповів, що для того, аби побудувати новий котедж у старій частині міста, потрібно пройти чимало інстанцій та отримати погодження в управлінні архітектури, археологічній службі. «Але типові правила забудови в управлінні містобудування та архітектури не розроблені. Немає документу, як повинні виглядати будинки у «Старому Луцьку»


В ідеалі проектна документація на новобудову повинна містити опис розмірів будинку, фасадів, елементи декору, характерні для давніх епох. 
Як розповів директор департаменту містобудування Луцької міської ради, головний архітектор Луцька Георгій Шевчук, висота житлових будинків не повинна перевищувати 13,5 метрів. Лише культові споруди не мають таких обмежень.
«Наш департамент розробляє «Правила забудови міста Луцька», де окремий розділ буде присвячений старому місту. Уже майже повністю готовий текст, необхідно додати графічну частину. Але коли ці правила будуть затверджені – невідомо. Все залежить від фінансування», - каже Шевчук.
Втім, директор заповідника Тарас Рабан каже, що новобудови – це неминучість. Все з часом старіє, руйнується. «Споруди, які будуються на території заповідника повинні мати проектну документацію, яку погоджує в тому числі й дирекція заповідника. Новобудови повинні або бути в стилі, який повторює дух колишніх часів, або бути архітектурно нейтральними, щоб не забирати на себе увагу», - каже Тарас Рабан.
І хоч директор заповідника Старий Луцьк погоджується з тим, що є випадки незаконного будівництва, наприклад доліпок до вірменської церкви, але, на його думку, основна кількість новобудов не руйнує цілісної картини архітектурного ансамблю.
На фото внизу – одна з таких «нейтральних» новобудов на вулиці Караїмській, де переважали дерев’яні будинки, або невисокі кам’яниці.

Ліквідовувати базар не можна заманювати туристів
Директор туристичної компанії «Flash-Travel» Олександр Стецюк Центральний ринок називає  «більмом на оці» в старому місті. «Ринок псує всю оглядову панораму. Якщо подивитися на краєвид зі стін замку Любарта, то в бік, де ряди «черепашок», дивитися не надто приємно. Міська влада має врешті вирішити, від чого вони хочуть отримувати прибутки – від ринку чи від туризму».

Питання про ліквідацію чи принаймні «окультурення» «старого» ринку досі «висить у повітрі». «Там можна ж  зробити гарний сувенірний ринок, як це роблять європейці. І туристи обов’язково залишали б на тому ринку гроші», - впевнений директор турагентства Олександр Стецюк.
«Територія ринку в такому стані як зараз, існувати не може. По-перше, це центр міста, а по-друге – поруч з ринком територія заповідника і Луцький замок. Поки міська влада не захоче забрати ринок – він нікуди й не дінеться. Хоч я думаю, з часом його заберуть. Зараз розглядається кілька пропозицій, що ж на тій території мало б бути» - розповідає Тарас Рабан.

На сьогоднішній день розроблено кілька проектів реконструкції Центрального ринку. За словами директора заповідника, один з них передбачає розміщення на місці старого ринку української ярмарки «Історичний квартал».
Наскільки швидкими є такі перспективи? Директор департаменту підприємництва Луцькради Олександр Козлюк каже, що міськрада право оренди землі під старим ринком Волинській облспоживспілці продовжила до 2014 року.
 «До червня 2010 року облспоживспілка та підприємець Пахолка повинні подати в міську раду проектні пропозиції щодо реконструкції Центрального ринку. Безперечно, ми дали свої пропозиції, аби проекти вписувалися у архітектуру старого міста. Можна було б і створити середньовічну ярмарку», - каже Козлюк
Разом з тим, як зазначив Олександр Козлюк, договором передбачено, що місто може вилучити ці землі з користування облспоживспілкою ще до закінчення терміну оренди.
Туризм врятує інформація
За інформацією дирекції заповідника «Старий Луцьк» замок Любарта щорічно відвідують близько 100 тисяч людей. Проте, скільки туристів загалом  щорічно приїжджає до Луцька сказати важко.
«На сьогоднішній день не можна точно сказати яка кількість туристів приїжджає в рік до Луцька. Дирекція заповідника фіксує тільки туристів, які відвідують замок.  Туристичні агентства майже всі працюють на захід, щоб вивезти українців за кордон, а не привезти іноземців до нас. Не дає повної картини й інформація з готелів», -  каже начальник відділу туризму та рекреації департаменту культури та збереження історичної спадщини міськради Юрій Моклиця.
На думку чиновника, вся проблема міста - у недостатній кількості інформації про місто.
«Першою проблемою в площині туризму є недостатня кількість інформації про місто. Для того, щоб людина захотіла прочитати про Луцьк, потрібно її спершу спонукати до цього. Чому ми їдемо в Європу? Бо знаємо, що там є на що подивитися», - розмірковує посадовець.
Погоджується з ним і директор заповідника «Старий Луцьк» Тарас Рабан.
«Реклами не вистачає. Дуже мало поліграфічної продукції. Тут має бути зацікавленість не лише бізнесу, а й державних структур. На поліграфічну продукцію потрібні значні кошти, а окупляться ці інвестиції не одразу. І справа не в кількості пам’яток. Так, у нас їх менше ніж у Львові, але більше ніж у Рівному», - каже Рабан.
У відділі туризму та рекреації, створеному у лютому 2009 року працює двоє людей. «В основному вони займаються поки що теоретико-методичною роботою. Ми розробили Стратегію туристичного розвитку Луцька, плануємо розмістити вказівники по старому місту. Для цього готуємо документи на грант від Європейського Фонду. А ще в планах розробити календар подій та буклети про Луцьк» - розповідає його начальник Юрій Моклиця.
Для того, аби туристів в Луцьку побільшало необхідно скоординувати роботу туристичних агентств та організаторів різноманітних «фестів», аби люди могли спланувати собі вікенд, вважає  заступник начальника управління культури й туризму Волинської ОДА Василь Ворон. «Потрібно щоб люди зрозуміли увесь потенціал масових заходів, необхідно створити чіткий календар подій, та повідомити про них туристичні фірми», впевнений чиновник.
«Реставрація та реанімація!»
Директор туристичного агентства Олександр Стецюк впевнено стверджує, що справа зовсім не в недостатній кількості інформації, а скоріше в нерозвинутості туристичної інфраструктури та поганому стані пам’яток.
«Туристи найчастіше приїжджають дивитися на те, чого у них немає. Але їм не буде цікавим будинок, де жила Леся Українка. Вони навіть не знають, хто така Лариса Косач. Їх цікавить, скоріше, власна історія. Костьол цікавий для поляків, замок Любарта – для литовців, синагога – для євреїв. Проте, ці пам’ятки сьогодні не в надто презентабельному стані», - каже Стецюк.

Будь-які роботи у «Старому Луцьку» мають керуватися гаслом «Реставрація та реанімація!», - вважає головний спеціаліст з відновлення пам’яток архітектури Волинської ОДА Петро Троневич.
«Наприклад, до стін колишнього монастиря бригіток, який знають як «Луцьку тюрму»  свого часу «доліпили» не одне підсобне приміщення – цехи, майстерні… Для того, щоб привести цю пам’ятку в належний стан, потрібно знести ці добудови, реставрувати і повернути будівлі її призначення. Приміром, організувати недільну школу або їдальню для малоімущих, а не здавати в оренду  приватним організаціям», - міркує спеціаліст.
Виявляється, у Луцьку розроблені туристичні маршрути. Проте, вони ще не діють. Як розповів начальник відділу туризму та рекреації міськради Юрій Моклиця, їх розробили на конкурс «7 чудесних туристичних маршрутів України».
«Цими маршрутами туристи будуть подорожувати і пішки, і на велосипедах, і на конях, і на плоті. Проте, ще не має всіх засобів для втілення цієї ідеї в життя. З наступного року ми шукатимемо інвестора для цього проекту», - розповідає чиновник.
Є у Луцьку й пам’ятки, які туристам побачити майже неможливо. Не зважаючи на їх масштаби. Так залишки Окольного замоку – вежа Чарторийських і шматок оборонного муру, - обнесені чагарниками й городами. Не надто приємна панорама для споглядання.


За словами, Тараса Рабана, аби розчистити стіну Окольного замку і зробити її доступною для огляду, потрібні гроші. А держава не виділяє заповіднику ні копійки. Усі державні субвенції ідуть на зарплату працівникам і комунальні послуги.

«Нам виділяють кошти на утримання 25 % потрібної кількості персоналу», - розповідає Тарас Рабан.
«А нам завжди чогось не вистачає…»
На думку опонента директора «Старого Луцька» - голови Громадської ради Волині такого банального прояснення «немає грошей» недостатньо. «Сьогодні адміністрація заповідника не має необхідної стратегії розвитку. Віднайти фінансування – не складно. Є фонди при Міністерстві культури, Міністерстві будівництва, можна залучати бізнесові структури. Головне – грамотне керівництво», - вважає Ігор Левчук.
Головний спеціаліст з відновлення пам’яток архітектури Волинської ОДА Петро Троневич розповідає, що представники бізнесу неодноразово пропонували дати гроші на реставрацію.
«Наприклад, будинок Пузин, що ліворуч від В’їздної вежі, хотів відреставрувати один бізнесмен. Навіть був згідний перший поверх під музей. Але не вдалося домовитися з мешканцями того будинку. Знайшовся й інвестор, який зголосився взяти участь у відбудові двору князів Острозьких, що колись знаходився перед будинком Пузин, де зараз руїни. Але у зв’язку з кризою сьогодні все завмерло», - каже чиновник.


На думку Петра Троневича, для того, щоб «Старий Луцьк» став справжньою окрасою міста, потрібно грамотне керівництво та державна підтримка: «Не потрібно великих сум. Якби державою на реставраційні роботи виділялося хоча б три-п’ять мільйонів гривень на рік – за десять років ми б повністю відбудували старе місто».
У Тараса Рабана реставраційні апетити амбітніші: «Якби заповідник належно фінансувала держава, можна було б і реставрувати і відбудовувати. Для такої повноцінної роботи потрібне постійне фінансування в розмірі близько 10 мільйонів гривень щороку» - каже директор заповідника.
Директор туристичного агентства Олександр Стецюк каже, що  «керівництву міста варто було б зробити прозорішими умови залучення інвестиційних коштів для реконструкції пам’яток. Більше того, я впевнений, що такими інвесторами були б не українці, а ті ж самі європейці, які вже знають що потрібно для розвитку туризму і як необхідно будувати».
*    *    * 
Результати опитування на ВН дають інформацію для роздумів.
36,9 % опитаних стверджують, що отримати статус туристичного міста Луцьку заважає неефективна робота міської влади.  
На думку 21,2 % читачів «ВН» кажуть, що розвиток туризму зупиняє сусідство з Центральним ринком.
«У всьому винна адміністрація заповідника»  - вважає 19,5%.
Лише 14,5 % читачів покладають відповідальність на державу і гадають, що відсутність державного фінансування – причина усіх бід старого Луцька.
Менше всього набрали варіанти про малий інтерес бізнесу до історичної спадщини та малу кількість пам’яток – 6,1 та 1,7 відсотка.
Загрузка...
Коментарів: 10
VSC Показати IP 30 Грудня 2009 12:05
Тарас Рабан не выглядит человеком, которому чего не хватает. Но, он может выглядеть еще лучше, если бы ему дали подеребанить 10 лимонов зелени. Есть одна прноблема с заповедником, у него нет государственного акта на землю, а значит у него нет прав, чтобы разрешать или запрещать.
турист Показати IP 30 Грудня 2009 12:15
5 балів!!! Усіх балаболів зуміли зібрати в одну статтю!
Кицька Показати IP 30 Грудня 2009 15:18
to turyst: Як ти не балабол, давай подавай ідеї! Незнаю як інші, а Моклиця дійсно намагається щось робити в цьому напрямку - це людина яка живе тим, щоб привернути до Луцька туристів
Hatahama77 Показати IP 4 Січня 2010 13:05
Кльовий матеріал. Автору респект! Особливо мені сподобалася фотка будинку Пузини))
Кум Показати IP 8 Січня 2010 14:34
Автор зробив правильне зауваження, що крім фінансування необхідне ще БАЖАННЯ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ ЩОСЬ РОБИТИ. Бажання і робити і хист організувати цю роботу. А всі відмазки, пошуки причин і т.п. свідчать про одне - НЕКОМПЕТЕНТНІСТЬ І БЕЗДАРНІСТЬ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ.
Микола Показати IP 12 Травня 2011 07:12
Коли буде засипана яма на Братковського 20-туристи шоковані-чотири роки на неї дивляться
Саша до Микола Показати IP 16 Травня 2011 08:38
А хто власник ями Рабан?
Микола до Саша Показати IP 17 Травня 2011 08:40
То Рабан щось хотів будувати
Кум Показати IP 17 Травня 2011 23:53
Та в тій ямі трупи лежать в гробах
Пелюсток Показати IP 27 Травня 2011 18:21
Корупційна схема

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.