Про молодь «Волині» або Як криза в українському футболі народжує нові таланти
Коваленко і Борячук у «Шахтарі», Циганков і Бесєдін в «Динамо», Яремчук в «Олександрії», Лунін і Вакулко в «Дніпрі», Коркішко і Хобленко у «Чорноморці», Кузик і Мисик у «Сталі», Дудік з Романюком у «Волині».
Це дуже короткий перелік нових імен, які мусили запам’ятати вболівальники у 2016 році. Сама доля підказує українським грандам: робіть ставку на молодь, вона у вас є! Раніше, коли Суркіс і Ахметов могли дозволити собі викидати на трансферному ринку солідні суми, такі хлопці, як Циганков і Борячук, могли мріяти хіба що про кілька матчів за основу в кубку країни, а потім, похнюпивши голови, вирушати в чергову оренду. Зараз же, коли в Україну не дуже хочуть їхати імениті легіонери, та й грошей у власників клубів стало менше, саме молодь може стати відповіддю на проблеми українського футболу, - пише щотижневик Волинські Новини від 9 лютого (№ 5 (53).
Чи були готові до такого повороту подій юні футболісти й чи зможуть клуби розвинути такий тренд і надалі?
Щастя від безвиході
Отож, один із наслідків зменшення капіталізації УПЛ – українські молоді гравці нарешті почали виїжджати за кордон, а головне – їм стали більше довіряти у вітчизняних грандах. І ось вже у «Динамо» місце у воротах віддали Артуру Рудьку, голи киян забивають Циганков і Бесєдін. Половина основи «Волині» – вихованці рідної школи. У «Шахтаря» теж усе гаразд із молоддю. Крім Борячука й Коваленка, які встигли показати клас і готовність конкурувати з іноземцями за місце в основі, на свій шанс уже чекають Зубков, Танковський, Матвієнко. Позитив від припливу «молодої хвилі» матиме й збірна країни. Вона може отримати нове покоління, вирощене не на величезних зарплатах і обставинах ліміту на легіонерів, а на реальній конкуренції та досвіді, отриманому в матчах високого рівня.
«Щоправда, якийсь час доведеться потерпіти природне зниження рівня футболу, і перша половина цього сезону – яскравий тому приклад», – вважає Андрій Кудирко, чий проект «Золотий талант України» розповідає про те, як адаптуються молоді гравці в українському футболі.
«Практично всі клуби УПЛ активно вводять молодь у склад. Хтось – більш-менш планово, більшість – від безвиході. Чи готові самі школи та футболісти давати гарний матеріал для елітної ліги? Не завжди відповідь ствердна», – каже Кудирко.
Його підтримує коментатор каналу «2+2» Олександр Золотогорський. «Це абсолютно об’єктивний процес. Реальність – сувора. Абсолютно всім клубам треба економити й покладатися насамперед на власні ресурси. Отже, не треба переоцінювати нашу лігу і потроху звикати до нового її обличчя. Матеріал може бути різним, але нічого не вдієш – наша елітна ліга буде в наступні роки найбільше покладатися на продукт футбольних шкіл. Переформатуватися швидко можуть не всі, але колись-таки доведеться це зробити в дуже великому обсязі», – розповів він.
«Зелень» приносить «зелені»
Про успішну стратегію впровадження молодих українських гравців у склад більшості клубів УПЛ говорити поки рано. Причина цього – спорадичність процесу. Клуби змушені використовувати в основі подекуди вчорашніх юніорів, які не награлися ані за U-19, ані за U-21.
А в Європі, де футбол – це бізнес, розуміють, що клуби живуть за рахунок вирощування футболістів і їхнього продажу.
«Що раніше молодий футболіст заходить в основний склад, то більший час, за який він може себе виявити і бути проданий», – розповідає Андрій Кудирко.
В Україні ж цивілізованого футбольного ринку ще немає, а тренери більше заточені на результат, а не на якість футболістів. Більшість наставників прагнуть набрати в команду досвідчених виконавців, щоб розв’язувати турнірні завдання – потрапити у зону єврокубків чи врятуватися від вильоту.
«Тренери не мають мотивації, щоб готувати молодих для продажу. Так, за результат у таблиці в усьому світі борються. Однак клуби на Заході змушені продавати, бо в них немає олігархів, які витрачають гроші на футбол. Тому португальські клуби привозять бразильців за 100 тисяч, а перепродують за 20 мільйонів. Українські ж футболісти «вистрілюють» тільки через певний збіг обставин, системи немає», – стверджує Кудирко.
Нині триває цей «збіг обставин», коли почався відтік і легіонерів, і вікових якісних українських гравців з нашого чемпіонату. Тому експерти сподіваються, що вітчизняним тренерам стане витримки дати ігровий час молоді, а не відправляти її назад у дубль після перших невдач.
Ех, молодь…
Водночас українська молодь активно освоює західні й не тільки клуби, фактично втікаючи з країни.
«Чи виправдано це з точки зору їхнього професійного зростання? Я можу говорити про приклад Мар’яна Шведа, колишнього гравця «Карпат», – розповідає Олександр Золотогорський. – Знімав про нього сюжет. І скажу: попри величезні труднощі з адаптацією, це може бути дуже корисно. Це велика школа й досвід, у такому віці легше зачепитися і зрозуміти, до чого треба тягнутися. Але Швед перейшов до «Севільї». Не впевнений, що виправданими є численні переходи у клуби сумнівної якості».
Інша річ – чи готові самі футболісти «вистрелити»? У топ-клубах молодь може отримувати по дві-три тисячі євро, а це набагато більше, ніж заробляє 90% населення України. Якщо за такі гроші молодь дозволяє собі просто радіти життю, то такі футболісти пропустять етап, коли можна зробити якісний стрибок у кар’єрі. І тут уже питання до клубів – чи створили вони належну мотивацію таким юним талантам? Наприклад, коли виплати гравцям складаються і зі ставки й бонусів за належне тренування, за проведений на полі час, віддані паси, забиті голи, здобуті з командою перемоги?
Тому нинішня криза футболу – це ще й шанс переглянути ставлення клубів до підготовки молоді.
«Життя змушує всі клуби звертатися до своїх шкіл. Це схоже на те, коли дерево зрубали, але корені лишилися. І питання – хто і як за цим деревом буде далі доглядати?» – підсумував Андрій Кудирко.
Молодь «Волині», яка зіграла у чемпіонаті 2016-2017 рр. більш як п’ять матчів
Артем Дудік – 20 років
Андрій Марчук – 19 років
Олександр Чепелюк – 19 років
Юрій Романюк – 19 років
Сергій Мелінишин – 19 років
Сергій Петров – 19 років
Андрій Ляшенко – 18 років
Ярослав Деда – 17 років
УПЛ, зимове міжсезоння
Імовірні спаринги «Волині» на зборі в турецькій Анталії (7-20 лютого):
9 лютого: «Академія Пандєва» (Македонія, лідер першої ліги).
11 лютого: «Металург» (Узбекистан, 7 місце у вищій лізі).
14 лютого: суперника підшуковують.
16 лютого: «Вайле» (Данія, 9 місце у першій лізі).
18 лютого: «Катовіце» (Польща, 2 місце у першій лізі).
20 лютого: суперника підшуковують, імовірно, «Карпати» (U-21).
Юрій Конкевич
Луцьк
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Це дуже короткий перелік нових імен, які мусили запам’ятати вболівальники у 2016 році. Сама доля підказує українським грандам: робіть ставку на молодь, вона у вас є! Раніше, коли Суркіс і Ахметов могли дозволити собі викидати на трансферному ринку солідні суми, такі хлопці, як Циганков і Борячук, могли мріяти хіба що про кілька матчів за основу в кубку країни, а потім, похнюпивши голови, вирушати в чергову оренду. Зараз же, коли в Україну не дуже хочуть їхати імениті легіонери, та й грошей у власників клубів стало менше, саме молодь може стати відповіддю на проблеми українського футболу, - пише щотижневик Волинські Новини від 9 лютого (№ 5 (53).
Чи були готові до такого повороту подій юні футболісти й чи зможуть клуби розвинути такий тренд і надалі?
Щастя від безвиході
Отож, один із наслідків зменшення капіталізації УПЛ – українські молоді гравці нарешті почали виїжджати за кордон, а головне – їм стали більше довіряти у вітчизняних грандах. І ось вже у «Динамо» місце у воротах віддали Артуру Рудьку, голи киян забивають Циганков і Бесєдін. Половина основи «Волині» – вихованці рідної школи. У «Шахтаря» теж усе гаразд із молоддю. Крім Борячука й Коваленка, які встигли показати клас і готовність конкурувати з іноземцями за місце в основі, на свій шанс уже чекають Зубков, Танковський, Матвієнко. Позитив від припливу «молодої хвилі» матиме й збірна країни. Вона може отримати нове покоління, вирощене не на величезних зарплатах і обставинах ліміту на легіонерів, а на реальній конкуренції та досвіді, отриманому в матчах високого рівня.
«Щоправда, якийсь час доведеться потерпіти природне зниження рівня футболу, і перша половина цього сезону – яскравий тому приклад», – вважає Андрій Кудирко, чий проект «Золотий талант України» розповідає про те, як адаптуються молоді гравці в українському футболі.
«Практично всі клуби УПЛ активно вводять молодь у склад. Хтось – більш-менш планово, більшість – від безвиході. Чи готові самі школи та футболісти давати гарний матеріал для елітної ліги? Не завжди відповідь ствердна», – каже Кудирко.
Його підтримує коментатор каналу «2+2» Олександр Золотогорський. «Це абсолютно об’єктивний процес. Реальність – сувора. Абсолютно всім клубам треба економити й покладатися насамперед на власні ресурси. Отже, не треба переоцінювати нашу лігу і потроху звикати до нового її обличчя. Матеріал може бути різним, але нічого не вдієш – наша елітна ліга буде в наступні роки найбільше покладатися на продукт футбольних шкіл. Переформатуватися швидко можуть не всі, але колись-таки доведеться це зробити в дуже великому обсязі», – розповів він.
Про успішну стратегію впровадження молодих українських гравців у склад більшості клубів УПЛ говорити поки рано. Причина цього – спорадичність процесу. Клуби змушені використовувати в основі подекуди вчорашніх юніорів, які не награлися ані за U-19, ані за U-21.
А в Європі, де футбол – це бізнес, розуміють, що клуби живуть за рахунок вирощування футболістів і їхнього продажу.
«Що раніше молодий футболіст заходить в основний склад, то більший час, за який він може себе виявити і бути проданий», – розповідає Андрій Кудирко.
В Україні ж цивілізованого футбольного ринку ще немає, а тренери більше заточені на результат, а не на якість футболістів. Більшість наставників прагнуть набрати в команду досвідчених виконавців, щоб розв’язувати турнірні завдання – потрапити у зону єврокубків чи врятуватися від вильоту.
«Тренери не мають мотивації, щоб готувати молодих для продажу. Так, за результат у таблиці в усьому світі борються. Однак клуби на Заході змушені продавати, бо в них немає олігархів, які витрачають гроші на футбол. Тому португальські клуби привозять бразильців за 100 тисяч, а перепродують за 20 мільйонів. Українські ж футболісти «вистрілюють» тільки через певний збіг обставин, системи немає», – стверджує Кудирко.
Нині триває цей «збіг обставин», коли почався відтік і легіонерів, і вікових якісних українських гравців з нашого чемпіонату. Тому експерти сподіваються, що вітчизняним тренерам стане витримки дати ігровий час молоді, а не відправляти її назад у дубль після перших невдач.
Ех, молодь…
Водночас українська молодь активно освоює західні й не тільки клуби, фактично втікаючи з країни.
«Чи виправдано це з точки зору їхнього професійного зростання? Я можу говорити про приклад Мар’яна Шведа, колишнього гравця «Карпат», – розповідає Олександр Золотогорський. – Знімав про нього сюжет. І скажу: попри величезні труднощі з адаптацією, це може бути дуже корисно. Це велика школа й досвід, у такому віці легше зачепитися і зрозуміти, до чого треба тягнутися. Але Швед перейшов до «Севільї». Не впевнений, що виправданими є численні переходи у клуби сумнівної якості».
Інша річ – чи готові самі футболісти «вистрелити»? У топ-клубах молодь може отримувати по дві-три тисячі євро, а це набагато більше, ніж заробляє 90% населення України. Якщо за такі гроші молодь дозволяє собі просто радіти життю, то такі футболісти пропустять етап, коли можна зробити якісний стрибок у кар’єрі. І тут уже питання до клубів – чи створили вони належну мотивацію таким юним талантам? Наприклад, коли виплати гравцям складаються і зі ставки й бонусів за належне тренування, за проведений на полі час, віддані паси, забиті голи, здобуті з командою перемоги?
Тому нинішня криза футболу – це ще й шанс переглянути ставлення клубів до підготовки молоді.
«Життя змушує всі клуби звертатися до своїх шкіл. Це схоже на те, коли дерево зрубали, але корені лишилися. І питання – хто і як за цим деревом буде далі доглядати?» – підсумував Андрій Кудирко.
Молодь «Волині», яка зіграла у чемпіонаті 2016-2017 рр. більш як п’ять матчів
Артем Дудік – 20 років
Андрій Марчук – 19 років
Олександр Чепелюк – 19 років
Юрій Романюк – 19 років
Сергій Мелінишин – 19 років
Сергій Петров – 19 років
Андрій Ляшенко – 18 років
Ярослав Деда – 17 років
УПЛ, зимове міжсезоння
Імовірні спаринги «Волині» на зборі в турецькій Анталії (7-20 лютого):
9 лютого: «Академія Пандєва» (Македонія, лідер першої ліги).
11 лютого: «Металург» (Узбекистан, 7 місце у вищій лізі).
14 лютого: суперника підшуковують.
16 лютого: «Вайле» (Данія, 9 місце у першій лізі).
18 лютого: «Катовіце» (Польща, 2 місце у першій лізі).
20 лютого: суперника підшуковують, імовірно, «Карпати» (U-21).
Юрій Конкевич
Луцьк
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 2
здиць-тиць
Показати IP
10 Лютого 2017 16:44
круть! все правильно. тільки довго чекати нормальної гри. хіба в першій лізі
Вболівальник
Показати IP
10 Лютого 2017 16:54
З Романюка буде толковий захисник, другий Сімінін. З Дудіка теж буде толк. А з "близнят" Дед толку не буде. Як можна було з двох братів один з яких 1996 р.н., а другий 1998 р.н. зробити, що вони народились в травні 1999? Чи ви думаєте, що люди геть сліпі?
Telegram обмежить низку каналів в Україні
Сьогодні 11:10
Сьогодні 11:10
У ЦНАПі Володимира відтепер можна отримати посвідчення водія
Сьогодні 10:54
Сьогодні 10:54
Як вибрати ідеальне ліжко в спальню?
Сьогодні 10:21
Сьогодні 10:21
До Луцька завітала делегація Дитячого Фонду ООН UNICEF
Сьогодні 10:05
Сьогодні 10:05
Opel в’їхав у BMW: у ДТП на мосту в Луцьку постраждала жінка
Сьогодні 09:31
Сьогодні 09:31
.jpg)
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.