USD 39.73 40.00
  • USD 39.73 40.00
  • EUR 39.75 40.05
  • PLN 9.76 9.92

«Молодь з Молодіжної ради – потенційні працівники Луцької міськради, депутати, потужні майбутні громадські діячі», – начальниця відділу молодіжної політики. Інтерв’ю

4 Жовтня 2023 09:01
До повномасштабного вторгнення Луцьк чотири роки поспіль потрапляв у число фіналістів національного конкурсу «Молодіжна столиця». Зокрема до уваги брали рівень працевлаштування молоді в громаді, досліджували систему шкільної та університетської освіти, а також враховували кількість молодіжних центрів, громадських організацій, їх експертність, активність та інші критерії.

Нині в Луцьку завершують розробляти Стратегію розвитку молоді і Стратегію розвитку молодіжної політики. Зважаючи на повномасштабну війну, основними векторами розвитку молодіжної політики будуть безпека, здоровий спосіб життя, національно-патріотичне виховання тощо.

Інформаційне агентство Волинські Новини поспілкувалося з начальницею відділу молодіжної політики департаменту молоді та спорту Луцької міської ради Зариною Дацик, яка розповіла про вплив її відділу на молодіжну тусовку в громаді, проблеми молодіжної політики, конфлікт з «Семиярусною горою» довкола Гостинного двору, впливовість Молодіжної ради, працевлаштування молоді, соціальні проєкти та стратегію розвитку молоді громади на найближчі роки.

Ви очолюєте відділ молодіжної політики департаменту молоді та спорту Луцької міської ради. Наскільки ваша структура впливає на розвиток молодіжної тусовки в Луцьку, як відбувається співпраця з молодіжними організаціями?

Відділ молодіжної політики – це структура, яка координує молодіжну політику в Луцькій міській територіальній громаді. Ми працюємо за принципом: усе, що роблять для молоді, не можна робити без молоді. Відповідно, всі наші структури працюють спільно з молоддю над розв’язанням будь-яких питань. Зараз ми спільно розробляємо Стратегію розвитку молоді і Стратегію розвитку молодіжної політики. Стратегія – це визначальний документ. Ми намагаємося охопити абсолютно усі напрямки, зокрема це здоровий спосіб життя, розвиток спорту, профілактика наркоманії, гендерна політика, екологічні ініціативи тощо. Але все одно в громаді має бути чітке рішення спільно з молоддю, в яких напрямках розвиватися першочергово, бо не можна розпорошуватися на все.

Для молоді спільно з громадським сектором ми реалізовуємо велику кількість заходів та проєктів. Громадські організації у Луцьку доволі активні, вони мають свою експертизу в тих чи тих питаннях. Не потрібно забувати і про існування Молодіжної ради. За кілька днів стартує новий набір у третю каденцію Молодіжної ради. Це консультативно-дорадчий орган, через який молодь має можливість впливати на реалізацію молодіжної політики. Тобто ця молодь може давати поради департаменту, міській раді, міському голові у сфері молодіжної політики, проводити дослідження тощо.
Як змінилася робота з молоддю під час повномасштабної війни та чи змінилася взагалі?

Ми розуміємо, в контексті яких подій живемо. Наразі потрібно дуже акуратно підходити до проведення тих чи тих заходів. 80% наших заходів є благодійними – коли ми об’єднуємо можливості спільного проведення часу і збору коштів для наших захисників та захисниць. Або ж ці заходи мають національно-патріотичне спрямування, зокрема це військові вишколи, надання першої медичної допомоги. На жаль, останнього не було до повномасштабної війни чи було дуже мало. Але ми швидко зрозуміли, що на це є запит.

Є й заходи неформальної освіти, адже молодь живе, розвивається, ходить у школи та університети. Тому молоді люди потребують розвитку навичок та нових знань. Це було і є на часі. Зрозуміло, що на паузу ми поставили відверто розважальні заходи, яких було багато. На мою думку, це абсолютно правильно, адже ми відповідаємо викликам сучасності та нормам моралі. Маємо вчити молодь і давати знання, що розваги зараз не на часі.

Луцьк – студентське місто. Очевидно, що через це в обласному центрі з’являється багато молодих людей з сільської місцевості, чимало з них залишаються після навчання. Працюєте над їхньою інтеграцією у життя громади чи цей процес відбувається сам по собі?

Зрозуміло, що повністю зануритися в студентське життя ми не маємо можливості й певною мірою прав. Але працюємо зі студентським та шкільним самоврядуванням. Більшою мірою це робить Луцький міський молодіжний центр, бо це та установа, яка проводить «живі» заходи. Представники студентського самоврядування часто зустрічаються, проводять різноманітні заходи і з подачі молодіжного центру, і студентства.

Наш комунальний заклад може підтримувати ці заходи ідейно, методологічно, інформаційно, фінансово. Зараз є спільний проєкт «Просто посиденьки», заходи якого відбувалися в ЛНТУ та ВНУ. Молодь у форматі відкритого мікрофона може доносити свою творчість. Цей проєкт не є розважальним, він радше для прояву своїх ініціатив, для декого це перша спроба вийти на сцену.

Другий варіант праці зі студентством – консультативно-дорадчі органи. У Молодіжну раду ми запрошуємо представників учнівства та студентства. Відповідно, студентство має можливість впливати на реалізацію молодіжної політики та її творення.
Керівник вашого департаменту Володимир Захожий нам в інтерв’ю розповідав, що основною проблемою молодіжного напрямку є нестача молодіжних осередків та просторів. Яка нині відбувається робота у цій царині?

У Луцьку функціонує один комунальний заклад «Луцький міський молодіжний центр», також є молодіжний центр обласного підпорядкування та громадська організація «Молодіжний центр Волині». Під час війни важко говорити, що ми маємо амбітну ціль створити ще кілька комунальних закладів, адже розуміємо, що це кошти. Але є інші форми підпорядкування, зокрема це може бути простір, який створить, наприклад, громадська організація. Так існує «Молодіжний центр Волині».

Зрозуміло, що це інша специфіка, і члени цих молодіжних просторів працюють переважно у проєктній площині, в тому числі завдяки грантам. У нас є зацікавленість і в першому, і в другому форматі. Тому ми ставимо амбітну ціль після нашої перемоги відкрити кілька комунальних закладів або просто створити мережу/розгалуження нашого Молодіжного центру, тобто у кожному мікрорайоні відкрити відділення. Важливо, щоб в кожного з них була своя специфіка, напрямки діяльності, тоді у людей буде вибір, адже відкривати клонів сенсу немає. Якщо при цьому будуть відкриватися молодіжні простори у вигляді громадських організацій, то це буде величезний плюс. Ми радо з ними співпрацюватимемо.
У контексті молодіжних просторів не можу оминути скандал з «Семиярусною горою» довкола Гостинного двору в Старому місті. У своєму дописі ви зазначали, що цій ГО міська рада чи не найбільше ішла назустріч. Не шкодуєте, що дали цим молодим людям, так би мовити, забагато свободи у реалізації задуму з молодіжним простором, зважаючи на їхню агресивну комунікацію після цього?

Я сама прийшла в міську раду з громадського сектору, відповідно, мені легше працювати з громадськими організаціями, бо мене знає багато людей з цього середовища і я знайома з багатьма. У мене завжди були хороші, партнерські стосунки з громадським сектором. Коли я прийшла працювати в департамент, ми і надалі провадили відкриту політику взаємодії з громадським сектором, слухали й допомагали всім громадським організаціям з реалізацією їхніх ідей.

Тому для мене скандал з «Семиярусною горою» – це імовірний підрив довіри з боку влади до громадського сектору і навпаки. Ті закиди, іноді персональні, які лунають, з приводу того, що міська рада закрита і не чує громадський сектор… То для мене боляче, адже це не так. Завдяки налагодженій співпраці та рівним партнерським стосункам з громадським сектором багато громадських лідерів телефонували нам, намагалися розібратися у ситуації, запитували у мене, що ж сталося. Тоді я розповідала нашу позицію, і люди розуміли, що все геть не так, як подає це «Семиярусна гора». Таким чином не вдалося втягнути в цей локальний конфлікт представників громадського сектору Луцька, хоч спроби ці, на жаль, були з іншого боку.
І я з жахом розумію, що якби нас знало мало людей, могло статися так, що громадський сектор повірив би позиції згаданої організації і протиставився б владі. Для нас це «страшний сон», бо вся наша робота до цього й після цього – це прагнення цю співпрацю і довіру налаштувати та розвинути. Представники інших громад, приміром, могли б подумати, що Луцька міська рада погано обходиться з громадським сектором, хоча це не так. Бо ж все це в інформаційному плані саме так і подано з їхнього боку. Таким чином хлопці й дівчата з цієї громадської організації могли б взагалі підірвати довіру щодо ідеї співпраці влади і громадськості. Це не вдалося.

З самого початку ми були відкриті до них, як і до всіх інших, хто приходить до нас зі своїми ініціативами. БУР-табір, меблі і рослини, заходи в просторі – це було зроблено у тому числі за сприяння нашого департаменту. Ми одразу прозоро пояснили їм, що може настати етап, коли буде оголошено конкурсі і захоче прийти інвестор, потенційний орендар, адже простір у дуже неналежному вигляді й потребує значних капіталовкладень. Водночас вони не проінформували нас, що у них є свої бачення розвитку того простору і відверта конфронтація до такого розвитку подій.
Чим закінчилася ця ситуація?

Ситуація не завершилася. Наразі щодо Гостинного двору оголошено конкурс державно-приватного партнерства. Коли він завершиться і ми розумітимемо, хто став переможцем, я думаю, ця ситуація матиме новий етап. Моделюючи ситуацію, розумію, що я не знаю прагнень молодих людей щодо цього простору до кінця і чи буде так просто знайти вихід з цього конфлікту шляхом порозуміння.

На минулій сесії міськради стало відомо, що у попереднього скликання Молодіжної ради завершився строк повноважень і буде оголошено новий конкурс. Наскільки цей орган є дієвий/впливовий? Що вдалося і не вдалося реалізувати минулому скликанню?

Попереднє скликання ради, на жаль, мало сумний досвід, адже їхня каденція припала на момент повномасштабного вторгнення. Деякі члени ради виїхали за кордон, наприклад, або змінили свої пріоритети. Але ми втішені, що все-таки вдавалося збирати кворум. Здебільшого вони працювали онлайн, хоча й були «живі» зустрічі. Вони мали амбітні цілі. Стартували з проведення дійства на День молоді на проспекті Молоді, тоді всі мали змогу долучитися до їхніх лекцій, різноманітних заходів. Потім вони дуже вдало поділилися на різноманітні комісії, де кожна молода людина працювала відповідно до своїх інтересів. Реалізували близько двадцяти заходів різного спрямування.

Найвагомішим результатом попередньої каденції є те, що вони напрацювали Стратегію розвитку молоді. З початку повномасштабного вторгнення цей проєкт був без руху певний час. Кілька місяців тому був потенційний грант, який передбачав підтримку стратегічних документів у молодіжному напрямку. Одна з громадських організацій подала цю стратегію, виграла конкурс, і зараз ми реалізовуємо проєкт та удосконалюємо цю Стратегію. Стратегія розвитку молоді вже пройшла різноманітні комісії, експертні висновки, зараз відбувається громадське обговорення, тобто кожна молода людина може подати свої зауваження та пропозиції. До кінця поточного року її буде затверджено на сесії міської ради.

Щодо дієвості Молодіжної ради, то буває по-різному. Все залежить від складу, до формування якого ми щоразу відповідально підходимо. Конкурсна комісія дуже уважно вчитується в анкети, ми намагаємося зрозуміти, чи справді ця людина буде активною. Але зрозуміло, що кожного разу це лотерея – з громади обирають 30 молодих осіб від 14 до 35 років. Важливо також, якими будуть голова і заступник голови ради, наскільки ці люди матимуть бажання і час розвивати молодіжну політику. Факт, що молодіжна рада є в громаді, – це вже дуже вагомо. Молоді люди мають змогу ухвалювати рішення, а потім з ними звертатися до нас, міського голови, депутатів. І ніхто не має права ігнорувати ці рішення, бо їх потрібно розглядати (згідно з процедурою) і зважувати, приймати чи не приймати запропоновані рішення.
Якою ви бачите нову Молодіжну раду, на що молодим людям потрібно буде звернути увагу?

Дуже сподіваюся, що новий склад Молодіжної ради поставить амбіційні цілі для себе. Мені хотілося б співпрацювати з ними в напрямках соціологічних досліджень, тому що цього, на жаль, не так багато в нас. А робити зріз реакції молоді на ті чи ті події дуже важливо. Наприклад, скільки зараз молодих людей у волонтерському русі, наскільки потрібний ще один молодіжний центр, якого спрямування він має бути.

У нас є амбітні цілі відразу зробити навчання для членів Молодіжної ради, аби вони розуміли, як функціонує Луцька міська рада, хто такі депутати, якими є їхні повноваження. Бо в нас дуже багато стереотипів і нерозумінь, починаючи від найпростішого, що депутати отримують великі зарплати. А депутати місцевих рад взагалі їх не отримують. Молодіжна рада – це хороший старт. Молоді люди, які себе гарно проявлять, – це потенційні працівники відповідних підрозділів Луцької міської ради. Адже ми постійно стежимо за розумними, відповідальними, амбіційними людьми, які потрібні нашій громаді. Це і майбутні депутати, лідери громадського сектору.
Одним з напрямків діяльності вашого відділу є створення умов для забезпечення зайнятості молоді. Власне, як ви працюєте над створенням цих умов?

Зупинюся на трьох напрямках. До повномасштабного вторгнення у нас був великий проєкт – школа Skills lab, який ми хочемо відновити. Вона працювала у двох напрямках: пошук роботи і власний бізнес. На одне навчання ми набирали молодь, яка хотіла підвищити свою конкурентну спроможність на ринку праці, тобто навчитися софтскілів, комунікативної та лідерської компетенцій тощо. До навчання молоді, яка хоче відкрити власний бізнес, долучали експертів, бізнесменів. Вони ділилися знаннями, ми розповідали про покрокове створення бізнесу, запрошували експертів з податкової, навчали створювати бізнес-план, визначати цільову аудиторію. Його закінчили 15 молодих людей, орієнтовно третина з яких відкрили власний бізнес, що дуже непогано.

Якщо ж ширше говорити про відкриття власної справи, то варто згадати круту громадську організацію «Інститут транскордонних ініціатив», яка зосереджена на цьому напрямку. Наприклад, вони роблять хакатони у Луцькому національному технічному університеті, ми з ними співпрацюємо в цьому напрямку. У них є експертиза у відкритті власної справи, якої в нас (у відділі) немає. У них є амбітні цілі створити невеликі консорціуми з нами як органом влади, громадськими організаціями з необхідною експертизою, представниками бізнесу та університетами. Всі працювали б на благо студента, який шукає професійне місце під сонцем.

Підвищення конкурентоспроможності на ринку праці та профорієнтація – теж дуже важливі. Деякі наші ініціативи були і будуть спрямовані на профорієнтацію. Адже школярі старших класів не завжди знають, чого саме вони хочуть, до якої роботи у них здібності. Інколи бувають досить неглибинні розуміння, що та чи та професія являє собою. Досить дієвими були б екскурсії на підприємства чи в установи, аби люди бачили, як відбувається типовий робочий день певного спеціаліста.
Чи ведете якусь статистику, скільки молодих людей виїхало з громади за кордон під час повномасштабної війни?

На жаль, не ведемо такої статистики і не можемо вести. Управління статистики також здебільшого не може надати нам конкретну інформацію, хоча це і зрозуміло у сучасних умовах. Єдине можу констатувати, що, звісно, певна частина молоді виїхала за кордон, але є рух з іншого боку – коли молодь з сіл та селищ нашої області приїжджає до Луцька, також це і внутрішньо переміщені особи. Є цілі релоковані громадські організації та бізнеси, які переїхали до нас. Ми намагаємося допомагати їм в адаптації. Приміром, для підлітків у нас є проєкт в Луцькому міському молодіжному центрі «Підлітки в умовах війни». Підлітки – це складніша аудиторія, ніж діти чи студенти, адже вони бувають найбільш закритими в силу особливості свого віку.

Поговорімо про Луцький міський молодіжний центр. На початку повномасштабної війни ми спілкувалися з його керівником Юрієм Семчуком. Він розповідав, що тоді фінансування програм, відповідно, і заходів припинили через всім зрозумілі причини, тож залучали кошти благодійних організацій. Зараз діяльність молодіжного центру достатньо фінансують?

Є постанова Кабінету Міністрів України, яка регулює першочергові витрати. На жаль, молодіжні витрати фінансують за залишковим принципом, хоч ми і розуміємо таку логіку під час війни. Протягом цього й кінця минулого року були постійні гойдалки в плані того, що фінансування або відбувалося, або не відбувалося. Непоодинокими були випадки, коли ми провели певний захід, виготовили якусь поліграфію, закупили сувенірну продукцію, похарчували учасників, а після цього кілька місяців не було фінансування за цю послугу. Підрядники, з якими зараз співпрацюємо, чудово знають цю історію, довіряють нам та готові чекати. Якби такого не було, то я не знаю, що взагалі ми робили б.

У нас ніколи не було повної відсутності коштів, але були моменти, коли гроші дуже довго не перераховували, відповідно, багато чого ми не змогли собі дозволити. Луцькому міському молодіжному центру також було важко, але ні ми, ні вони не припиняли свої заходи. Я іноді жартую, що після перемоги нам можуть сказати, що ми класно давали раду без грошей, то нащо нам фінансування. Адже в той період, коли не було коштів, ми зробили навіть більше заходів, ніж у період, коли гроші були. 90% це були благодійні заходи зі збором коштів на ЗСУ, різноманітні ярмарки, фестивалі, пробіги, тренінги. Зараз теж проводимо благодійні заходи, але мали повернутися і до своєї основної діяльності.
Був на вашому заході із замальовування реклами наркотиків. Наскільки така діяльність є ефективною?

Важливість цього напрямку було підкреслено затвердженням відповідної програми в Луцькій міській раді. Цього року вона закінчується, але будемо її поновлювати. Ми як відділ не можемо і не маємо права боротися з наркозлочинцями, це прерогатива поліції. Тому працюємо над профілактикою – це певні бесіди з молоддю, демонстрація фільмів, проведення тренінгів. До нас долучаються громадські організації, патрульна поліція та інші.

Два роки тому ми зробили соціологічне дослідження щодо негативних проявів, деякі відповіді були досить неочікуваними. Наприклад, молодь відповідала, що в першу чергу про шкоду наркотиків дітям мають розповідати батьки. Тому це певний посил батькам.

Замальовування реклами наркотиків – це один з напрямків такої роботи. Ми знаємо, що замалювавши всю наркотичну рекламу, не подолаємо наркообіг. Наркобізнес завжди шукає нові шляхи. Водночас ми спілкувалися з фахівцями, які сказали нам, що замальовування реклами – це дієвий напрямок. Поки нам будуть казати, що ця робота є ефективною, ми і надалі проводитимемо такі акції. Важливо також зазначити, що для замальовування обираємо фарбу в тон фасаду, адже це і про естетику.
Які ще соціальні заходи проводить департамент?

У нас є проєкт, який входить до каталогу кращих практик молодіжної роботи, – «Помічник патрульного». Ми разом з патрульними обираємо одну чи дві школи на рік, де працюємо з дітьми над питаннями безпеки на дорозі, дотримання ПДР, профілактики наркоманії, протидії булінгу та домашньому насильству. Працівники патрульної поліції зустрічаються з молоддю й працюють над цими питаннями у тренінговому режимі. Молоді люди, які пройшли це навчання, далі працюють у своїй школі самостійно, організовуючи певні акції. Тобто ми ніби підготували тренерів.

Також в нас є проєкт сексуального просвітництва для підлітків. Це досить слизька та неоднозначна тема в розумінні багатьох людей. Але статистика вперто стверджує, що початок сексуального життя в Україні – 13-14 років. Ігнорувати цей факт ми не можемо, тому і працюємо з цією категорією над поняттями, що таке секс, говоримо про своє ставлення до тіла, ставлення до згоди/незгоди, розповідаємо про випадки домашнього насильства, булінгу, секстингу. Ми проводимо зустрічі з сексологами, гінекологами, психологами. Це не про популяризацію ранніх статевих контактів, це про відповідальність та безпеку.

Ще є один проєкт «Експерти на зв’язку», коли експерти з тих чи тих питань (переважно з числа партнерських громадських організацій) їдуть у приєднані села нашої громади та діляться знаннями з молоддю у форматі тренінгів, майстеркласів, квізів тощо.

Є ще багато знакових проєктів, які ми підтримуємо або ж є їх авторами: «Наукові Пікніки», дебатні турніри для молоді, табори, екотолоки, «Молодіжні сади зростання», проєкт «Волонтери: відомі та невідомі історії»… Ми адмініструємо канал у телеграмі «Дозвілля Луцької громади», де публікуємо афіші заходів, які відбуватимуться у місті чи громаді. До речі, маємо також практику щорічного звітування щодо реалізації молодіжної політики, куди кличемо партнерів та ЗМІ.

Досить скоро стартує масштабне опитування «Індекс благополуччя молоді». Ми його робили до повномасштабного вторгнення. Зараз є певні перестороги, адже розуміємо, що ставлення до, наприклад, безпеки та комфорту життя може змінитися в інший бік у силу об’єктивних обставин. Але для нас все одно дуже важливо зробити цей зріз, подивитися, наскільки наша громада є комфортною для молоді.

Окрім того, у нас є постійна співпраця з великою частиною волонтерських організацій. Ми маємо амбітну ціль до кінця року зробити на сайті міської ради рубрику, присвячену волонтерству. Будь-яка людина зможе отримати доступ до інформації, які волонтерські організації у нас функціонують. Людина, яка схоче стати волонтером, матиме можливість долучитися до певної волонтерської організації. Збираємось провести волонтерський форум. Офіційно ми взяли відповідальність за це з 31 березня, коли було затверджено волонтерську програму. Тому перебуваємо на постійному зв’язку з нашими волонтерами.
Кілька років тому розмовляв з Дем’яном Петриком, який казав, що Волинь пасе задніх у сфері молодіжної політики. На якому місці в Україні є саме Луцьк у сфері молодіжної політики зараз?

Чотири роки поспіль до повномасштабного вторгнення Луцьк потрапляв до числа фіналістів «Молодіжної столиці». Це комплексне дослідження, починаючи від працевлаштування молоді та закінчуючи зрізом системи освіти. Також при цьому враховували існування громадських організацій та молодіжних центрів, їх діяльність та багато інших факторів. Тобто це повний зріз молодіжної політики в громаді. Ми все-таки жодного разу не отримали перемогу, але завжди потрапляли до фіналу, хоча претендентів було чимало. Зараз, в умовах повномасштабного вторгнення, цей конкурс не проводять.

Тому з Дем’яном Петриком я не погодилася б. Але розумію його, бо завжди хочеться кращого і більшого. Наприклад, у Львові молодіжних центрів у рази більше, але Львів був переможцем «Молодіжної столиці» і «Європейської молодіжної столиці». Тому варто звертати увагу на те, з ким порівнювати. Якщо порівнювати міста обласного значення, де взагалі немає молодіжних центрів, то ми значно крутіші, адже у нас їх три. Якщо говорити про кількість громадських організацій, які у нас є, то ми в дечому програємо, бо в нас не настільки масштабний громадський рух, але водночас доволі експертний. Громадські організації у нас всі знають одне одного. Щодо фінансування молодіжної галузі до повномасштабного вторгнення, то воно було на порядок вищим, ніж у багатьох містах, не беручи до уваги міста-мільйонники.

Загалом у нас доволі активна увага влади до сфери молодіжної політики, адже це окрема сфера, яку не потрібно розчиняти в освіті чи культурі. Багато нас ставлять у приклад, зокрема на початку року приїжджало кілька делегацій, аби перейняти досвід реалізації молодіжної політики.
Зрозуміло, що зараз триває повномасштабна війна. Що, на вашу думку, має бути реалізовано у Луцькій громаді в сфері молодіжної політики у найближчі роки, зважаючи на це?

Тут можна говорити про два аспекти – планово-мрійливий і планово-конкретний. Щодо останнього, то до кінця цього року в нас на виході мають бути Стратегія розвитку молоді і Стратегія розвитку молодіжної політики. Ці стратегії, які розробляють спільно з молоддю, покажуть вектор нашого руху.

Цьогоріч також завершується профільна молодіжна програма, і ми її продовжуватимемо на наступний рік. Зрозуміло, що буде внесено певні корективи у бачення, які були до повномасштабного вторгнення. Зараз можна відкрито говорити, що основними векторами будуть безпека, здоровий спосіб життя та національно-патріотичне виховання. Це ті три напрямки, які дозволять нам вижити й захистити свою країну. Розвиток підприємницьких, культурних, спортивних ініціатив та інше – це теж дуже важливо, і їх буде закладено.

Я так думаю, що до нашої перемоги ми відкладаємо створення мережі молодіжних центрів. Хочемо більше підтримувати молодіжні громадські організації, зокрема інституційно, а не лише на проведення заходів. Великі надії покладаємо і на Молодіжну раду, яка почне діяльність на початку листопада. Чекаємо від них пропозицій.

Олександр ЗЕЛІНСЬКИЙ

Фото з особистого архіву Зарини Дацик
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 1
Клава Показати IP 5 Жовтня 2023 23:32
Вони хочаб уявляють якою буде їхня заробітна плата на початку державної служби, це 10- 12 тисяч гривень .Як жити за таки гроші - створювати і утримувати сім'ю і т.п.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus