На Горохівщині людей «кинули» на 300 га землі

Жителі села Горішнє Горохівського району збунтувалися через спробу місцевої влади віддати підприємцю землю без відома людей.

Територія, про яку йде мова, свого часу була розпайована на селян. Проте зараз загадковим способом землі стали нелюдські і навіть не сільської ради. Тепер ними розпоряджається на свій розсуд геокадастр, йдеться у сюжеті ТРК «Аверс».

На цьому березі вже добрих півсотні років селяни випасають худобу. В кінці дев’яностих, коли розпався місцевий колгосп, землю розпаювали на людей. Під час того, як відбувався процес паювання, десь з району поступила пропозиція віддати землі у сільську раду під пасовище, мовляв, таким чином спроститься якась бюрократична тяганина. Оскільки берег фактично використовувався під випас, і не придатний для сільського господарства, люди ніби погодилися. Зібрали збори і вирішили, що віддають свої паї у сільську раду.

І ось пройшло 20 років. І зараз на цей берег зібралося усе село, щоб поділитися своєю бідою з журналістами. Адже до державних мужів достукатися вони не можуть.Справа в тому, що минулого року місцеві підприємці заходилися ідеєю взяти берег в оренду, нібито для того, щоб засадити енергетичною лозою. Сходили в геокадастр та у сільську раду, щоб та дала погодження на близько ста гектарів землі. Звісно люди про це дізналися в останню чергу та й то випадково. Бо один зі селян якраз в той день теж завітав до Горішнівської сільради. Почувши, що берег віддають, селянин кинувся по хатах бити на сполох. І саме тоді з'ясувалося, що землі під пасовища якимось чином вивели за межі сільської ради і тепер ними опікується геокадастр. Та так опікується, що вже й знайшлися претенденти похазяйнувати на пасовищі.

«Всім колгоспникам дали по сорок сотих, кожен мав свою частку паю. У листопаді 2017 року селом пройшла чутка про те, що забирають берег», – каже жителька Горішнього.

Документації про те, що земля належить селянам немає.

«В державних актах сказали, що вона нам не потрібна, вона буде на сільській раді», - говорять селяни.

Зараз селяни оббивають пороги державних установ. Були у земельному відділі райдержадміністрації та у голови районної ради Тараса Щерблюка. Але чиновники кажуть, що у цій ситуації все по закону. Щоправда люди кажуть, про який закон мова, якщо у них на очах землевпорядники Горохівського району з підшивки документів вирвали листки.

Люди всі гуртом крокують до сільської ради. Там нам розповідають, що повністю на стороні селян і рішення про виділення землі не погодили і не будуть погоджувати. Щоправда як так сталося, що берег став не горішненським, а за межами, пояснити теж не можуть. А геокадастр області документально підтверджувати, що пасовище це і є пасовище чомусь не хоче.

У геокадастрі Горохівського району теж розводять руками. Керівник відділу Держгеокадастру Горохівського району Сергій Рубаха пояснює, він не може вигадати машину часу і повернутися у дев’яносто сьомий рік, щоб привести до ладу документи. Та й паїв за його словами виявляється ніяких не було.

На питання журналістів про випадок, коли з підшивки документів у цьому кабінеті виривалися листки Сергій Рубаха відповів: «Документи не рвалися. Просто були забрані дві копії витягу на земельну ділянку, наданого кадастровим реєстратором особисто мені як керівнику без підпису, просто видрукуваний із системи для роз'яснення людям, що категорія землі не була змінена».

Загалом усе зводиться до одного документу. Рішення зборів, на яких селяни віддали землю у сільську раду. Мовляв завдяки змінам в законодавстві гектари пасовищ і перейшли у геокадастр. Зараз чиновники наголошують, люди самі відмовилися від землі. Проте відмовилися вони саме на користь сільської ради, що чітко зазначено на папері і завірено підписами селян. Тому ця земля повинна знаходитися саме у межах сільської ради.

Після того, як селяни підняли бучу, берег вже нікому не віддають. Але це поки що. Між тим, звичайним жителям села не так то й просто взяти землю в оренду, щоб обробляти. Бо ж її за незначні гроші орендують більші фермери. Договори ж оренди укладають на 45 та 20 років.

Село Горішнє знаходиться у Горохівській глибинці. Тут ані нормальних доріг, ані робочих місць немає. Люди виживають за рахунок городів та худоби. У кожній хаті по кілька корів. І хоча ціна за молоко мізерна – 4 гривні за літру, а то й менше, вони однаково його здають, щоб була якась копійка. Забрати пасовища – це означає продати корови, бо де ж тоді їх пасти.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---