Оновлений центр Луцька: чи перенесуть пам’ятник Лесі Українці та коли запрацює фонтан?

Чи варто переносити пам’ятник Лесі Українці, чи облаштують підземний перехід від Театрального майдану до Центрального універмагу та яким буде оновлений фонтан? Аби обговорити ці та нові, зовсім несподівані ідеї, що стосуються капітальної реконструкції головної площі Луцька у міській раді зібралися найкращі спеціалісти у галузі архітектури та містобудування.

Зокрема, у нараді під керівництвом радника міського голови Ігоря Поліщука взяли участь заступник міського голови Костянтин Петрочук, головний архітектор міста Веніамін Туз та його заступник, виконувач повноважень директора департаменту житлово-комунального господарства Микола Осіюк, депутат міської ради Юрій Безп’ятко, а також архітектор Олесь Лупій та архітектор-дизайнер Левко Давидюк.«Ми зібралися, аби обговорити грандіозний і дуже важливий для Луцька проект – капітальну реконструкцію Театрального майдану. Реконструкцію такого масштабу проводять один раз у 30 або й 40 років», - наголосив Ігор Поліщук.

Нагадаємо, у березні минулого року фахівці з архітектурної майстерні «Балан і Стельмащук» презентували напрацьовану концепцію-візуалізацію капітального ремонту головної площі Луцька. Роботи над проектом тривали впродовж останніх трьох років. Однак, розглянувши проект, більшість профільних спеціалістів у Луцькій міській раді визначили, що ідея потребує напрацювань.

Утім, на думку радника міського голови Ігоря Поліщука, у вже напрацьованому проекті є низка неточностей.

«У серпні цього року ми проведемо тендер на облаштування фонтану у центрі міста. І є пропозиція провести реконструкцію у два етапи: цього року облаштувати фонтан, наступного – доопрацювати весь Театральний майдан. Особисто мені в цьому проекті не подобається те, що драмтеатр, як і ЦУМ, прямокутні, а клумби всі неправильної форми, і це, з архітектурної точки зору, не співвідноситься з ними. Незрозумілим є і цільове призначення зелених зон на схемі-візуалізації: чи тут будуть лучани собак вигулювати, чи це буде рекреаційною зоною. На мою думку, проект потребує ґрунтовного доопрацювання, адже він має бути функціональним, естетично-привабливим, і, звичайно, мати певну родзинку. А те, що ми бачимо в уже напрацьованому проекті-візуалізації, важко назвати реконструкцією, радше, капітальним ремонтом з перекладанням плитки», - звернувся до присутніх посадовець.Також Ігор Поліщук розповів про власне бачення реконструкції майдану.

«Моя позиція така: замість бетонної плитки покласти гранітний камінь, тому що він може прослужити й 20, і 30 років», - додав він.

Натомість головний архітектор міста Веніамін Туз зауважив, що насправді реконструкція Театрального майдану – справа досить складна через велику кількість будівель, які зводилися у різні історичні часи та за різними стилями.

«Ми маємо величезний набір різнопланових будівель, у різних стилях. Тому зробити реконструкцію Театрального майдану - надвеликий виклик. Ускладнюється все тим, що це – величезний громадський простір, що має різнопланове використання. Зокрема, на головному майдані відбувається величезний спектр подій – від жалобних до радісних. І це потрібно враховувати. Є ще й ділянки, які будуть забудовувати. Завдання досить складне – сформувати візитівку нашого міста. Також у нас є годинник, який потрібно привести до естетичного вигляду», - акцентував Веніамін Туз. Вислухавши головного архітектора, Ігор Поліщук зауважив, що з реконструкцією і осучасненням центрального годинника міста особливо складна ситуація.

«Свого часу відремонтували фасад будинку, хоча я б не робив би такий дизайн фасаду. Так ось, на стіні, де знаходиться годинник, - давнє скло радянського зразка. Є думка встановити на його місце led-екран, адже варіант повної заміни скла боляче вдарить по кишенях мешканці цього будинку. Але за міський кошт робити будинок, який є у ОСББ, на мою думку, теж неправильно. Я вважаю, що було б доцільно оголосити конкурс на проведення ремонтних робіт», - зазначив посадовець.Разом із тим власну позицію щодо грандіозного проекту висловив і архітектор Олесь Лупій.

«Я попередньо ознайомився з цим проектом. У плані функціонального напрацювання і напрямків руху для мене є незрозумілі речі. В пояснювальній записці вказано, що викладка плитки підкреслює напрямок руху. Але я не уявляю, яким чином вісь руху повинна йти від драмтеатру через пам’ятник або ж в непрохідне місце. Або для чого от ця клумба? На мою думку через неї найближчого часу протопчуть стежку», - розповів своє бачення недоліків попередньої візуалізації проекту реконструкції архітектор.

Натомість він зазначив, що серед його безсумнівних плюсів - сухий фонтан з амфітеатром.

«Проектант передбачив тут і місце під сцену. Хоча можна ставити сцену на місці фонтану, коли його вимикатимуть, адже він сухий і розміщений на плоскій ділянці. Тоді буде набагато більше місця перед сценою. Ми не перекриватимемо скупченням людей транзитний рух. Було б добре пропрацювати всі транзитні шляхи і не шукати якихось композицій, які ми бачитимемо лише з вертольоту. До слова, як показує практика, влітку біля фонтанів багато батьків з дітьми, тож територія паркінгу без бар’єру може стати небезпечною. Потрібно її огородити, щоб ті ж самі батьки могли спокійніше себе почувати в тому ж амфітеатрі, не побоюючись, що дитина вискочить під колеса автомобіля», - зауважив фахівець.Вислухавши колегу, архітектор Левко Давидюк додав, що особисто він розділив би цей проект на декілька блоків.

«Важливо, яким саме чином ми експлуатуватимемо Театральний майдан. Якщо його основне призначення – це місце для проведення громадських заходів, тоді й направду буде доцільніше передбачити облаштування сцени на фонтані-амфітеатрі. Окрім того, будівлі майдану містять різні епохи та архітектурні стилі. Є домінанта – універмаг, біля якого є гранітне мощення. Крім цього, у нас є драмтеатр, навколо якого виклали бруківку-вишиванку, також є трилінка на Лесі Українки. Це все потрібно якось пов’язати», - акцентував архітектор. Та додав, що ідея Ігоря Поліщука викласти поверхню майдану гранітом, на його думку, є найкращою.Також присутні спеціалісти під час наради обговорили доцільність облаштування підземного пішохідного переходу у центрі міста.

«В усій Європі засипають підземні переходи, натомість облаштовуючи регульовані наземні пішохідні переходи. З одного боку, зробивши такий підземний перехід, ми розвантажимо транспортні комунікації разом з тими світлофорами. Але з іншого боку, існує небезпека – бо коли ми заберемо наземні переходи, то ми підвищуємо швидкість руху транспорту. Крім того, люди, за звичкою, й надалі перебігатимуть дорогу в несанкціонованому місці. Так ми створимо хаотичну ситуацію. Також мамам з візочками та людям з інвалідністю спуститися в підземний перехід буде надзвичайно складно», - розповів про своє бачення ситуації Левко Давидюк.Досить креативну і дещо незвичну ідею збільшення площі Театрального майдану «підкинув» виконувач обов’язків начальника департаменту ЖКГ Микола Осіюк. Він запропонував перенести пам’ятник Лесі Українці на початок однойменної вулиці. Однак, додав, що усвідомлює, що не всі лучани, які уже звикли до нинішньої локації пам’ятника, будуть у захопленні від цієї ідеї.

«Хочу запропонувати до вашої уваги трохи фантастичну ідею. А якщо перенести пам’ятник Лесі Українці, щоб його, власне, і було видно з вулиці Лесі Українки. І тим самим звільнити цілу площу. Бо як тільки концерт, то люди відразу сідають на пам’ятник, витоптують клумби. А так все логічно: пам’ятник Лесі Українці вказуватиме на пішохідну вулицю Лесі Українки», - зазначив Микола Осіюк.Натомість Ігор Поліщук пожартував, що йому подобається ще більш фантастична ідея - перенести пам’ятник Тарасу Шевченку до Волинського обласного академічного драмтеатру, а пам’ятник Лесі Українці – до головного корпусу СНУ, однак це коштуватиме місту дуже дорого, тому наразі такі маніпуляції здійснювати недоцільно.

Серед креативних варіантів реконструкції майдану фахівці виокремили зменшення розмірів постаменту для пам’ятника Лесі Українці; облаштування надсучасного дитячого майданчика, який виконуватиме різні функції в залежності від сезону – від басейну до катка; облаштування екопарковки, підсвітка площі та інше.

Окрім цього, фахівці зійшлися на думці, що для безпеки містян, а також, аби не перероблювати такий дороговартісний ремонт через декілька років, потрібно в обов’язковому порядку повністю вирізати старі та аварійні дерева – липи, верби та суху ялинку, й висадити нові зелені насадження; облаштувати нову рекреаційну зону та наповнити її.

Також присутні зійшлися на тому, що реконструкцію потрібно проводити у сучасному стилі, а не «ліпити гіпсово-пінопластову ліпнину з колонами у стилі радянського ампіру».

«До слова, в концепції ЮНЕСКО прописано, що на даний час потрібно будувати архітектуру, притаманну до даного часу, аби не втрачати історичної цінності. Нема сенсу будувати ось ці псевдо ампіри з пінопластової ліпниною», - зазначив один із присутніх архітекторів.

Опісля усі учасники наради вирушили безпосередньо на Театральний майдан, аби в реальному режимі оглянути існуючу ситуацію й зробити остаточні висновки щодо плану реконструкції головної площі міста.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---