Озера байдужості

Минули часи, коли Шацький район був в епіцентрі громадської уваги через земельні скандали, що трусили озерний край на зорі «помаранчевої» епохи, у 2005-му. Зараз – запевняють в один голос керівники усіх рівнів – з цим усе в порядку. Натомість, топових тем для Шацьких озер дві – міжкордонний перехід і білоруський кар’єр.
Про перший – «Адамчуки-Збереже» – говорять ще з 1995 року дуже оптимістично, як про благодатну можливість пустити міжнародну транспортну артерію через район, проте «віз і нині там».
Другого – розробки білорусами Хотиславського кар’єру, який загрожує практично «вбити» озеро Світязь, бояться, пишуть листи білорусам і жаліються Президенту. Проте ні від них, ні від нього адекватної реакції поки не має.
Є ще й третя тема – туризм на Шацьких озерах. Стихійний, нахабний, провінційний, неадекватний і, на диво, все більш популярний. Власкор ЗІКу Сегій Юрчук побував на Шацьких озерах у розпал туристичного сезону й спробував розібратися у двох «П» світязької-туристично-бізнесової галузі – її Перспективах і Проблемах.
 
Не Крим, але…
Туризм на Шацьких озерах важко піддається чіткій і зрозумілій систематизації. Стихійний від самого початку, він так і залишився неконтрольований, а відтак і не проаналізований ні місцевою владою, ні контролюючими органами.
Якщо великими мазками, то місця відпочинку можна розділити на а) сільскі садиби; б) старі «совдепівські» бази відпочинку; в) сучасні відпочинкові котеджі різного рівня комфортабельності; г) відпочинково-оздоровчі санаторії.
Садиби локалізувалися в основному у селах Світязь та Пульмо. Найбільше старих, «фанерних» баз відпочинку радянського зразка, - можна знайти в урочищі Гряда. Санаторіїв є два - «Шацькі озера» на Світязі та «Лісова пісня» в Пісочному. А от сучасні відпочинкові котеджі розкидані скрізь, де колись їх власник зумів дістати шматок комерційно привабливої землі і збудуватися. Є вони і у селі Світязь, й у Пульмо, і на Гряді, і в урочищі Ляпове, що під селом Мельники.
Нижня межа ціни проживання за добу – 40 грн. За такі гроші можна зняти одне місце, як правило, у звичайнісінькій сільській хаті. Причому, до озера може бути і 1, і 2 км. Найпоширеніша демократична ціна, приміром, у селі Світязь, – 50 грн. Це коли тільки ліжко. А душ, туалет, кухня і холодильник – спільні, не завжди досконалі чи бодай хоч пристойні.
Ціновий же верх, виявлений нами, становив 750 грн за добу – комфортабельний номер з усіма зручностями у сучасному котеджі.
Проте, зрозуміло, що туризм міряється далеко не тільки «ліжкомісцями». Його основа – це «фарш» відпочинково-розважальної інфраструктури, від банальних барів та нічних клубів і до мережі туристичних маршрутів.
От ця інфораструктура, про розвиток якої полюбляють говорити чиновники від туризму і керівники області, на Шацьких озерах практично відсутня. Як розповідає директор туристичної агенції «Світязь Тур» Сергій Пархонюк, людям, які приїжджають на відпочинок, лише озера й пляжу вистачає максимум на 3-4 дні. І то за умови хорошої погоди. Іронічно-сумна слава волинських озер як місця, де особливо добре п’ється горілка, саме тому і з’явилася, що крім як «бухати», там під час негоди робити нічого.
«Далеко ходити не треба, гляньте на Крим, – каже Пархонюк, - вони мають не тільки море і пляжі. Якісні нічні клуби, обладнані рекреаційні місця, кінні, велосипедні, автомобільні, піші маршрути, дайвінг… – для розваг туристів використовується кожен метр кримського узбережжя.»
А на Шацьких озерах – ліс, щоб ягоди-гриби позбирати, човни-катамарани, що їх здають покататися власники садиб і баз за 15 гривень за годину, сільські церкви і краєзнавчий музей – цікавинки «на любителя». Велотуризм – у геть зародковому стані. Кінний туризм представлений лише кінноспортивним клубом «Світязь», щоправда, з доволі якісним, продуманим сервісом на будь-який смак. По суті – це все.
Перспектива перспектив
Не дивлячись на суцільні перспективи і обмаль реалізованого, представники туристичного бізнесу у Шацькому краї – оптимісти.
«Я завжди відстоюватиму ту думку, що Шацькі озера повинні стати місцем елітного відпочинку, – зізнається Сергій Пархонюк. – Буде краще і для озер, і для місцевих жителів, коли сюди приїде відпочивати один турист і залишить 100 доларів, аніж тут відпочинуть десять, заплативши кожен в десять разів менше».
Представник туристичного агентства розповів, що подібний бізнес став можливим тут саме тому, що до озер проявляють чималий інтерес жителі Києва, Житомира, сходу України, а також Польщі, Білорусі, інших країн.
«Ті, хто мешкає неподалік озер, - я маю на увазі передусім волинян – не є перспективними клієнтами для шацького турбізнесу. Для них не проблема приїхати на озера. Так само не представляють інтересу ті, хто хоче відпочити не більше 2-3 днів. Проте сьогодні вистачає людей із серйознішими запитами. Причому великий відсоток тих, хто прийняв рішення їхати на волинські озера вперше».
Шацька громадська організація «Зелений край» наразі співпрацює з польською та білоруською сторонами для реалізації проекту тристороннього туристично-інформаційного центру. В організації кажуть, що саме тому й розраховують на європейські гроші, що такого роду проект зачіпає інтереси і їхніх туристів. «У Польщі маємо добрі контакти з Бялою Подляскою, у Білорусі – з Брестом. Аж завидки беруть, коли бачиш, як поляки зуміли на європейські гроші повідбудовувати у себе історичні пам’ятки. Тому робимо усе можливе, аби й у Шацьк прийшли кошти європейських фондів», - каже Сергій Пархонюк, який є учасником «Зеленого краю».
А що ж влада? Заступник голови Шацької райдержадміністрації Віктор Плейтух каже, що оскільки усе це – бізнес, то втручатися сюди влада не має права. «Ця ніша потихеньку заповнюється. Для бізнесу головне - аби був попит, а попит є, отже, все в порядку».
Проблеми
Щоб зрозуміти і співвіднести зроблене владою і людьми, достатньо побувати у одному з найпопулярніших місць тутешнього озерного відпочинку – у селі Світязь. Традиційно неприбрані й некошені пляжі, необладнані, а подекуди й взагалі відсутні парковки, непрацюючий кінотеатр, сільська бібліотечка, три сільські бари – такою є іфраструктурна картина місцини, де послуги з прийому відпочиваючих надає не менше трьох сотень садиб.
До цього слід додати відсутність каналізації у селі й темні, без освітлення, набережні вулиці.
Сільська й районна влади в один голос розповідають про 14-15 мільйонів, які треба витратити на будівництво каналізації. Секретар сільської ради Валентина Сакура каже, що торік сільський бюджет виділив 299 тисяч гривень, проте цього вистачило тільки на те, аби поставити резервуари і зробити накриття для майбутньої каналізації. А за державні гроші була виготовлена технічна документація. «Але коли нам держава нічого не виділятиме – самі ми не зробимо», - розводить руками Валентина Сакура. Чому цього не зробили раніше - у сільраді традиційно не коментують, мовляв, не ми ж раніше керували…
Виходом із ситуації у сільскій раді вважають відкриття платного туалету. Кажуть, що навіть конкурс невдовзі буде. І це тоді, коли зелений туризм тут почав розвиватися практично з середини 90-х років минулого століття. А туалет – все ще у планах.
Хоча проблеми з туалетами – це не лише зайва морока господарів садиб з вигрібними ямами та їх регулярною відкачкою. Це ще й реальна загроза екології, тотальна антисанітарія. А у сільській раді, кивають на непідйомну ціну та кажуть, що щороку включають каналізацію у Світязі в перелік об’єктів, які мусять фінансуватися коштом державного бюджету
Роз’яснюємо: діліться
Господарі садиб у Світязі найбільше обурені тим, що з них деруть гроші, нічим натомість не сприяючи. Йдеться про податок з доходів фізичних осіб, який сільська рада збирає спільно з податковою. «Прийшли, порахували кількість місць, сказали заповнити якогось папірця, взяли півтори тисячі гривень - і пішли», – розповідає жителька села Світязь Олена Єсіна. «Не знаю, як рахують, – зло відмахується інша господиня, Любов Носуліч, - кажуть, скільки платити – плачу, аби відчепилися».
І Валентина Сакура з сілької ради, і заступник керівника району Віктор Плейтух запевняють, що ведеться роз’яснювальна робота. «Декларування доходів у нас добровільне. Збираємо людей, пояснюємо, що треба ділитися, раз заробляєте, що це на розвиток інфораструктури. Проте розуміння мало», – скаржиться Плейтух, який, до слова, сам мешкає у селі Світязь і якось навіть був там сільським головою.
Хоча без каналізації, освітлення і прибраних берегів говорити про розвиток інфораструктури – як мінімум, нахабство.
Люди хоч і діляться, проте швидше від безвиході, аніж з розуміння.
Валентина Сакура розповіла, що минулого року зібрали близько 30 тисяч податку на прибуток, з яких у місцевому бюджеті за законом лишилося всього 25%. Хоча найпримітивніша логіка підказує, що надходженя були б значно більшими, якби люди платили з розумінням того, що це – на користь усім.
У Світязі не існує і дієвих громадських об’єднань власників садиб, які б відстоювали свої права та репрезентували думку преставників туристичної сфери перед владою. Схоже, влада і люди – по різні боки барикад, вибудуваних з гір накиданого на берегах озер сміття, та обіцянок дати світло, каналізацію, дорогу, парковки й решту «манни небесної».
Інвестиції: можливості і причини
Безперспективність сподівань на допомогу влади якось підтвердив і сам губернатор. «Голова Волинської облдержадміністрації Микола Романюк чесно зізнався, що не допоможе Шацькому району з фінансуванням багатьох проблем… Натомість він запропонував залучати інвестиції, а не випрошувати гроші у держави», - писали 15 липня «Волинські новини».
Віктор Плейтух називає скільки завгодно причин, через які інвестори морщать носа, дивлячись на Шацькі озера. Це і куцість відпочинкового сезону (всього лиш з липня по серпень), і відсутність схеми землеустрою району (її ось-ось мають закінчити розробляти – обіцяють у РДА), і неврегульованість на державному рівні порядку передачі в користування земельних ділянок.
Тема земельних скандалів, коли ласі шматки приозерних земель віддавалися «потрібним людям», які не гребували будуватися навіть у прибережній охоронній зоні, призабулася. Натомість, ця втаємниченість і туманність, схоже, перекочувала у сферу туризму. І у селі Світязь, і на Гряді, і в інших місцях Шацьких озер можна надибати шикарні котеджі з доглянутими газонами, кондиціонерами на фасаді, лежаками, а подекуди й власними басейнами. Проте хто їх власник – невідомо, бо на воротах зустрічають непривітні особи і, побачивши журналіста, відрізають: «Хазяїн казав ні з ким не говорити!»
Плейтух стверджує, що сьогодні основні інвестиції, які приходять у Шацький район, призначені для будівництва. Та й за словами голови Шацької райдержадміністрації Леоніда Кислюка, на сьогодні у районі зареєстровано десять привабливих інвестиційних ділянок на 2008-2012 роки.
Проте підприємці запевняють, що чого-чого, а місць проживання у Шацькому краї на сьогодні вистачає. А заохочувати інвесторів у сферу розваг, центрів змістовного та різноманітного відпочинку ніхто з влади не поспішає.
* * *
Ще у березні 2008 року волинський губернатор Микола Романюк в інтерв’ю діловому журналу «Статус» говорив: «У нас слабо розвинутий малий і середній бізнес. У плані соціально-економічного розвитку, за виконання якого несу відповідальність, передбачені заходи, які спрямовані на його підтримку та розвиток. Багато людей хочуть робити бізнес, та вони не знають, що таке бізнес-план, як його писати, як створити проект, котрий можна подати, наприклад, до Єврокомісії. …Податкова не повинна тільки кулаком стукати по столі, що треба платити податки. Я переорієнтовую економічний блок ОДА, аби не був просто статистом, а методистом, організатором. Частіше возив підприємців за межі області на виставки, ярмарки. …Наші молоді люди роблять чудеса, вони хочуть працювати, а ми повинні підправити, допомогти, розповісти. Оце - завдання ОДА, відповідних підрозділів у містах і районах. От у цьому вбачаю допомогу малому та середньому бізнесу».
Схоже, слова губернатора у Шацькому районі не знайшли й сотої частини свого втілення. Не просто неосвідчені, а перелякані й озлоблені на владу люди, які просто заробляють на прожиття своїй сім’ї, - з одного боку, й хитрі ділки, яким, складається враження, що просто потакають, – з іншого – ось як виглядає зараз туристична галузь на Шацьких озерах.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---