Понад 40% українських підлітків не мають базового рівня знань з математики та читання. Дослідження

Результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022, яке представили Міністерство освіти і науки та Український центр оцінювання якості освіти за підтримки Дитячого фонду ООН UNICEF Ukraine , показали, що у математичній галузі в українських учнів найнижчий рівень освітніх втрат серед усіх досліджуваних сфер.

Презентація відбулася у вівторок, передає кореспондент Укрінформу.

«PISA дає величезний масив даних для розроблення і коригування освітньої політики. Ми розуміли, що освітні втрати через пандемію ковіду й війну неминучі, проте зараз у нас є розуміння масштабів. Ми вже розпочали роботу для надолуження освітніх втрат і будемо робити це, ґрунтуючись на результатах дослідженнях», – сказав міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

Обізнаність учнів поділили на шість рівнів, де 1 – найнижчий, а 6 – найвищий.

Згідно з результатами, лише 58% українських учнів досягли базового рівня математичної грамотності, 59% – базового рівня читацької грамотності та 66% – базового рівня природничо-наукової грамотності.

32% підлітків досягли рівня 3 або вищого з математики, 29% – у читанні, 36% у природничо-наукових дисциплінах.

Лише 13% учнів в Україні мають рівень 4 з математики, 8% – із читання і 12% – з природничо-наукових дисциплін.

Найуспішніших учнів, які досягнули 5 та 6 рівнів, виявилося небагато: 3% з математики та по 2% – з читання й природничо-наукових дисциплін.

З 1000 можливих, середній бал 15-річних українських учнів становить:

з математики – 441;

із читання – 428;

з природничо-наукових дисциплін – 450.

Читати ще: Що буде з заочною формою навчання: Лісовий поставив крапку

Крім того, українські вчителі частіше за педагогів з інших країн повідомляли про негативний вплив на навчання вчинків учнів.

Зокрема, 8,7% учнів хоча б один раз пропускали навчання протягом більш ніж трьох місяців поспіль. Частіше це траплялося саме в 5-9 класах.

Також керівники навчальних закладів навчальних закладів кажуть, що найбільш негативно на освітній процес впливає неуважність учнів та вживання алкоголю або наркотиків, до якого вони вдаються.

У циклі PISA 2022 року математика була провідною галуззю дослідження. Тут в українських учнів найнижчий рівень освітніх втрат серед усіх досліджуваних галузей: якщо порівняти з минулим циклом, ці результати погіршилися на 12 балів. 58% українських учнів досягли базового, другого із шести, рівня математичної грамотності, 32% учнів – рівня 3 і вищих. У галузі математики різниця між Україною і країнами ОЕСР становить приблизно півтора року навчання за стандартами PISA (1 рік навчання = 20 тестових балів).

Оцінювання з природничо-наукової грамотності передбачає виявлення здатності 15-річного учнівства як свідомих громадян вивчати й розв’язувати проблеми, пов’язані з наукою й науковими ідеями. Найвищі результати в циклі 2022 року українські учні отримали з природничо-наукових дисциплін. Якщо порівняти із циклом 2018 року, результати зменшилися на 19 балів. Базового рівня грамотності за шкалою PISA досягли 66% українських учнів і учениць. Це означає, що вони здатні застосувати знання в галузі природничо-наукових дисциплін на рівні їхнього побутового розуміння, а також демонструють елементарні знання, засвідчуючи спроможність виявляти ті питання, які можна дослідити науково. Водночас рівня 3 і вищих досягли 36% учнів.

Читацьку грамотність у PISA визначають як здатність учнівства розуміти, використовувати, оцінювати й осмислювати письмовий текст задля досягнення певних цілей, розширювати знання й читацький потенціал, а також готовність брати активну участь у житті суспільства. У читанні українські учні показали результат на 38 балів нижчий, якщо порівняти з дослідженням 2018 року. 59% учнів досягли базового рівня в читанні, 29% – рівня 3 і вищих. У середньому українські учні відстають у читанні від учнів країн ОЕСР приблизно на два з половиною роки навчання за стандартами PISA.

Загалом найбільше падіння результатів у циклі PISA-2022 – саме в галузі читання.

Результати PISA показали різноманітні чинники, які впливають на успішність 15-річного учнівства. Наприклад, учні із сільської місцевості відстають від своїх однолітків з великих міст у читанні майже на п’ять років, у природничо-наукових дисциплінах – на чотири, а з математики – на понад чотири з половиною роки навчання. Крім того, спостерігається значний гендерний розрив у результатах учнівства. Хлопці на 10 балів випереджають дівчат з математики, а в читанні дівчата випереджають хлопців на 23 бали (понад рік навчання).

Дослідження проводилося в жовтні 2022 року на підставі двогодинного тестування з математики, читання, природничо-наукових дисциплін і креативного мислення. Учасниками дослідження стали 3876 учнів віком 15 років зі 164 закладів освіти 18 регіонів України: Черкаської, Кіровоградської, Полтавської, Вінницької, Чернігівської, Київської, Сумської, Житомирської, Одеської, Чернівецької, Івано-Франківської, Хмельницької, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Волинської, Закарпатської областей, а також міста Києва.

Читати ще: Мовний бар'єр та труднощі з навчанням: у ЄС розповіли про адаптацію українських дітей

Воно започатковане Організацією економічного співробітництва та розвитку (OECР) у 2000 році, нині об’єднує понад 80 країн, що представляють 80% світової економіки. Дає змогу оцінити рівень оволодіння 15-річними підлітками ключовими компетентностями, зокрема в галузі математики, читання та природничо-наукових дисциплін, необхідними для активної участі в суспільному житті. За підсумками цього дослідження уряди країн-учасниць отримують цінні дані, що слугують об’єктивним підґрунтям для прийняття виважених управлінських рішень у галузі загальної освіти.

Серед проаналізованих країн Україна випередила тільки Грузію, Молдову та Болгарію.

Україна долучилася до PISA в сьомому циклі, основний етап якого проходив у 2018 році. А восени 2022 року, попри виклики й перешкоди, спричинені повномасштабною збройною агресією Росії, українські 15-річні підлітки змогли вдруге взяти участь у дослідженні. Завдяки цьому Україна отримала об’єктивні дані не лише про ситуацію в системі загальної середньої освіти станом на 2022 рік, а й про зміни й тенденції, які означилися за чотири роки.

Читати ще: Батьки школярів мають право обирати будь-яку форму навчання, – МОН

За словами Оксена Лісового, загалом погіршення результатів пов'язані з тривалими обмеженнями через COVID-19 і неготовність системи освіти до пандемії, повномасштабною війною, а також зі стресом. Водночас глава МОН звернув вагу на те, що зниження результатів відзначається не лише в Україні, а й в інших досліджуваних країнах. Це, за його словами, також пов'язано з пандемією та тривалим дистанційним навчанням.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---