Повернення в Україну: афганський генерал упевнений на 95%, що полонений – волинянин

Радник комітету оборони сенату Ісламської Республіки Афганістан, генерал Дашти Ісмаель каже, що майже на 100% впевнений, що колишній полонений є саме волинянином. Прибувши на Волинь з дипломатичною місією, він розповів, що допомогти солдату зустрітися з матір’ю – для нього справа честі.

Про це йшлося під час ефіру на телеканалі «Аверс».

Нагадаємо, що волинянин Ігор Бєлокуров, який 30 років тому пропав безвісти в Афганістані, де ніс службу в рядах Радянської Армії, живе в провінції Балах в племені туркменів та отримав нове ім’я – Амріддін. Його знайшли випадково під час археологічної експедиції. Чоловік забув рідну мову, тим часом мати його вже похоронила та звела символічну могилу.Гість студії, член пошукової експедиції Андрій Кадун розповів, що Ігор міг і не забути мову, а лише так поводиться в цілях безпеки.

«У 2017 році ми були в Афганістані, шукаючи водоносні пласти, на одній з територій у пустелі місцеві сказали, що з ними проживає людина із Радянського Союзу, з Волині. Казали, що він був контужений, довго його лікували й уже 30 років він живе з місцевими.

Ми зустрілися, спілкувалися через перекладача, адже чоловік, мовляв, забув рідну мову. Але може бути, що це зовсім не так, адже є таке поняття, як безпека. Бо ми звідти поїхали, а він лишився. Коли його зняли на відео, то ЗМІ підхопили це і надали публічного розголосу, тоді рідні впізнали в ньому зниклого безвісти Ігоря. Я його бачив, він мені довіряє, тому готовий до нього знову їхати і допомагти повернутися та реабілітуватися», - каже Андрій Кадун.Та додає, що його командир в Афганістані розповів, що волинянин не має ні жінки, ні родини, ні дітей, тому й його погодилися відпустити.

Радник комітету оброни сенату Ісламської Республіки Афганістан, генерал Дашти Ісмаель запевнив присутніх у цілковитій співпраці та підтримці.

«Я поговорив із ним, він в охороні працює. Прибувши до вас, та зваживши на всі факти, я переконаний на 95%, що це Ігор Бєлокуров. Я вдячний вам, бо ви воювали на моїй Батьківщині, за мою землю, а я тоді був студентом і навчався в СРСР. Тому я зроблю все, що в моїх силах, для мене це буде честю.

Щодо повернення військовополонених додому, то був випадок, що до мене звернувся товариш із Харкова та попросив знайти зниклого безвісти чоловіка, мені підказали, де він міг бути. Я це зробив, зустрівся з ним. Він теж спочатку прикидався, що не знає рідної мови, а потім довірився мені наодинці. Я йому пропонував допомогти вернутися додому, але він не захотів, бо має 4 дочки, які ходять в школу, з мамою інколи по скайпу спілкується», - каже генерал.

Дашти Ісмаель додає, що знає ще кілька подібних історій, однак люди не завжди готові повертатися, бо мають певні стереотипи й вважають, що на Батьківщині ще Радянський Союз і їх посадять в тюрму за зраду.

Із цього приводу голова обласної спілки воїнів-інтернаціоналістів, депутат облради Григорій Павлович каже, що ситуація дійсно складна, втім, повернути колишнього військового додому – це громадянський обов’язок.

«У провінції Кандагар Ігор Бєлокуров пропав у 1988 році, а наступного року вже вивели війська і йому не було як повернутися додому. Ситуація складна, бо прожити 30 років в пустелі не просто, але думаю, що материнська любов розчулить його. Втім, він матиме громадянство Афганістану. Тому, якщо захоче, зможе повернутися. Це вже його доля і вибір, як він тут буде жити, як адаптується і чи буде йому комфортно. Але мій обов’язок, як людини, яка воювала там два роки – повернути його додому», - наголосив Григорій Павлович.

Сприяти у поверненні волинянина у рідну домівку обіцяє і народний депутат України Ірина Констанкевич.

«Я знаю село, звідки родом пан Ігор, була там неодноразово, Велика Глуша достатньо велика. І я докладу максимум зусиль, щоб повернення на Батьківщину відбулося. Сьогодні День пам’яті та примирення і це символічно, що ми тут зібралися, і віримо, що мати зможе пригорнути свою дитину, яку втратила 30 років тому.

Полісся дуже гостинне і це буде велика радість. Головне, щоб не було без надмірного шоу та кульок, бо є питання психологічної адаптації. Варто цю зустріч робити делікатно. Він лишився ментально ще в СРСР, не знає незалежної України і був в іншому соціумі. Тому важливо й те, з ким він буде повертатися. Треба все продумати покроково», - наголосила пані Ірина.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---