USD 39.00 39.35
  • USD 39.00 39.35
  • EUR 39.20 39.50
  • PLN 9.71 9.93

Річницю створення НРУ відзначають на найвищому державному рівні. ФОТО

19 Серпня 2009 17:16
 
В обласному академічному музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка відбулася урочиста академія з нагоди 20-річчя створення Народного Руху України за перебудову. Про це 19 серпня інформує репортер «Волинських Новин».
 
Відкрив урочисту академію перший голова Народного руху України на Волині, кандидат історичних наук Михайло Тиський. Опісля виконання гімну та хвилини мовчання, якою вшанували всіх, хто мав відношення до створення НРУ на Волині та кого вже немає у живих, пан Тиський розповів про історію становлення організації у нашому краї. «Ця організація стала рушійною силою для прийняття ВРУ Акту проголошення незалежності України», – зазначив він. Нині ж, за його словами, 20-річчя відзначають на найвищому державному рівні. Так, заплановано низку заходів. Серед них – створення фільму про НРУ на Волині, який глядачі Волинського телебачення зможуть не тільки незабаром переглянути, а й придбати.
«Гуртом ми подавили систему, але система впала і нас повалила. Ми борсаємося і 20 років не можемо зробити крок уперед», – висловився під час академії очільник першої організації НРУ у Ковелі. За його словами, наразі потрібно будувати Україну, а не кожен собі хату. «Любов, спокій доброта приведуть до розквіту держави», – впевнений інший рухівець Олег Шимонович.
На сцені виступали й інші діячі НРУ на Волині, владці області вручили низку подяк та відзнак. Присутніх радували своїми виступами творчі колективи.
 
Довідково:
 
Процес формування регіональних організацій відбувався до¬сить складно як у Західній Україні, так і на Сході та Півночі України. Відчутним поштовхом у формуванні перших осередків при¬хильників Народного руху України за перебудову в краї стало опублікування в «Літературній Україні» проекту Програми На¬родного Руху. Так, у Ковелі 22 лютого 1989 року відбулися установчі збори міського осередку прихильників Народного руху до перебудо¬ви. Очолив цей осередок син політв\'язня, інженер заводу «Ковельсільмапі» Володимир Осіюк. У шахтарському Нововолинську протягом місяця сформува¬лася потужна, чисельністю більше як півтисячі, неформальна організація на підтримку Народного Руху України. Найактивнішими членами цієї організації були робітники та інженерно-технічний персонал виробничого об\'єднання «Оснаст¬кА» та Нововолинського механічного заводу.
 
Серед інших органі¬заторами цих перших осередків Руху були Федір Свідерський (у майбутньому народний депутат України) та Ігор Семенюк (батько якого відбував довгі роки в\'язниць за зв\'язок з ОУН). У древньому Володимир-Волинську формування перших осередків Руху відбувалося за безпосередньої участі місцевого осередку Української Гельсінської спілки, яку очолив Дмитро Себій. У Горохівському районі перші осередки Руху також форму¬вались за безпосередньої участі місцевого осередку УГС. Очоли¬ли ці осередки колишні політв\'язні Андрій Крипітальський та Мелетій Семенюк. Слід відзначити, що в резолюції, яка при¬йнята на установчих зборах Горохівської районної організації НРУ, було зазначено, що «вони є спадкоємцями національно-визвольного руху опору попередніх років, продовжувачами справи ОУН — УПА».
 
В обласному центрі перші осередки НРУ виникли у Волин¬ському художньому фонді, державному підшипниковому та Луцькому електроапаратному заводах. Отже, перші осередки Народного руху на Волині формува¬лись за безпосередньої участі УГС, яка розпочала розбудову своєї обласної організації ще з жовтня 1988 року. Водночас в обласному центрі навесні 1989 року творча ін¬телігенція формує свою, незалежну від партійно-радянської влади, самодіяльну організацію. У неї ввійшли викладачі Лу¬цького державного педагогічного інституту (нині Волинський національний університет імені Лесі Українки), письменни¬ки, поети, художники, лікарі та вчителі. На установчих збо¬рах, що відбулися в Луцьку 3 травня 1989 року, прийнято програму та статут Волинського товариства Лева. Головною метою діяльності товариства стало «сприяння патріотичному, інтернаціональному, екологічному та естетичному вихован¬ню населення».
 
Проте навіть така, близька за змістом до програмних партійних документів епохи «пере¬будови», Програма діяльності Волинського товариства Лева (асоційований член Львівського товариства Лева) не вберегла його від гострих атак з боку Волинського обкому Компартії України. У березні 1989 року в м. Луцьку відбулися установчі конфе¬ренції Волинської обласної організації Товариства української мови імені Тараса Шевченка та обласної організації добровіль¬ного історико-просвітницького товариства «Меморіал». Попри всі намагання провідної частини творчої інтелігенції, яка завжди чинила опір тоталітарному режиму, всі основні посади в керівництві цих обласних організацій зайняли вису¬ванці Волинського обкому.
 
Однак значна частина первинних осередків Товариства рідної мови на підприємствах та у де- 196 ржавних установах області формувалася з числа тих, хто на¬справді переймався проблемами відродження української мови. Вони закликали до українського національного відродження, припинення політики російщення та підвищення сувереніте¬ту. До нього належало чимало діячів культури, письменників і поетів, митців та освітян, які досить обережно висловлювали свої українофільські погляди. їм були близькі засади суверен-комуністів, викладені в проекті Програми Руху.
 
Отже, в першій половині 1989 року на Волині сформувалися дві політичні течії, одна з яких орієнтувалася на програмні засади УГС, а інша виникла в середовищі української творчої інтелігенції, яку представляли в Україні Іван Драч, Олесь Гон¬чар, Іван Дзюба та Дмитро Павличко. Обидві політичні течії зуміли подолати розбіжності на установчій конференції Во¬линської регіональної організації, що відбулася в м. Луцьку 19 серпня 1989 року. Делегатами на цій конференції були ак¬тивісти обласної організації УГС, Товариства Лева, Товариства української мови імені Тараса Шевченка та керівники осеред¬ків НРУ області.
 
Слід відзначити, що значний досвід політичної самооргані¬зації українці Волині набули ще у міжвоєнний період поль¬ської окупації. Тоді на рубежі 20-30-х років XX століття у краї сформувалися повноцінні структури політичної опозиції. Оскільки польські власті проводили антиукраїнську політику примусової асиміляції, то більшість українських політичних партій та громадсько-політичних організацій зайняли анти-польську позицію. За критерієм діяльності найбільш: впливовими революційни¬ми партіями, що відстоювали ідею незалежності України, були: Організація українських націоналістів (ОУН) та Українська військова організація (УВО). На центральних позиціях стоя-ли Українська народна партія (УНП), Українське національ¬но-демократичне об\'єднання (УНДО) та Волинське українське об\'єднання (ВУО). Членами ВУО були колишні прибічники С. Петлюри, яким набридли безперервні польсько-українські сутички і для яких «на далеких обріях прометеїзму з\'явилися зариси незалежної України».
 
Процес становлення Народного Руху України на Волині від¬бувався у складних умовах боротьби з тоталітарним режимом. 197 Після установчої конференції головними напрямами діяльності Волинської регіональної організації були: - боротьба за демократизацію суспільства та незалежність України; - розбудова громадсько-політичних структур в області; - сприяння відродженню Української автокефальної право¬ славної церкви. Під час становлення регіональна організація НРУ домоглася створення осередків Руху в усіх районах області. Було налаго-джено випуск п\'яти періодичних інформаційних вісників («На¬родна справа», «Вільна думка», «Вітер надії», «Доля», «Відрод¬женя») загальним місячним тиражем 10 тис. примірників. Досить успішними для Народного руху на Волині були бе¬резневі вибори 1990 року.
 
Тоді шестеро волинян стали народними депутатами України, понад третину депутатських мандатів рухівці отримали у Волинській області, районних та міських радах народних депутатів. Після виборів Волинська регіональна організація сформувала свої опозиційні фракції в обласній, міських та районних радах, що призвело до зарод¬ження парламентаризму, а також сприяло демократизації усіх сфер громадсько-політичного життя в краї. Рух на Волині брав активну участь в українізації релігій¬ного життя, було започатковано в населених пунктах області святкування релігійних свят. У період становлення громадсько-політичного об\'єднання ідея Руху зазнала певної трансформації. 
 
В обласному центрі перші осередки НРУ виникли у Волин­ському художньому фонді, державному підшипниковому та Луцькому електроапаратному заводах. Отже, перші осередки Народного руху на Волині формува­лись за безпосередньої участі УГС, яка розпочала розбудову своєї обласної організації ще з жовтня 1988 року. Водночас в обласному центрі навесні 1989 року творча ін­телігенція формує свою, незалежну від партійно-радянської влади, самодіяльну організацію.
У період становлення громадсько-політичного об\'єднання ідея Руху зазнала певної трансформації.
 
Значний вплив на про­цес еволюції ідеї Руху на підтримку «перебудови» в ідею націо­нально-визвольного руху мала Українська Гельсінська спілка, - пише про становлення НРУ на Волині  Михайло Тиський.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 2
Знаючий Показати IP 19 Серпня 2009 18:25
СПравжнє прізвище першого голови волинського РУХу слід вживати без мягкого знаку
Колишній рухівець Показати IP 19 Серпня 2009 19:48
І за що боролись, а те і напоролись. При Союзі хоч пенсіонери по невивезених не шукали залишки їжі, і діти дійсно поступали і вчились, а не купляли дипломи. Соромно за це "святкування". Харченка шкода.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus