Про час появи вірменів у Луцьку

Точний час появи вірменів у Луцьку невідомий. Кондак (вірменська булла) від 1364 року католікоса Месропа І львівській вірменській громаді про призначення єпископа Грігора визначав межі вірменської єпархії. Сюди входили Львів, Володимир з їхніми уділами та Луцьк.

Як зауважив свого часу орієнталіст-історик Ярослав Дашкевич, ці межі явно не збігалися з тогочасними політичними кордонами. Вони відбивали існування князівств із центрами у Львові, Володимирі та Луцьку.

Імовірне існування колоній у цих містах від часів Галицько-Волинської держави. Відомі також згадки про вірменську парафію у Луцьку в кондаках католікосів від 1375, 1380, 1383, 1384, 1388 та 1390-х років. Окремі вірмени-поселенці Луцька зафіксовані у міських книгах Львова від 1406 року.Карикатурнi зображення львiвських вiрменів Норсеса i Норсесової, 1670 рiк, archives.gov.ua

Вірменські центри в українських землях епізодично перетворювалися на єпископські столиці. Луцьк вважався столицею вірменського єпископа за традицією, що зберігалася у Львові другої половини ХVII століття. Цей переказ зафіксував Луї-Марі Піду де Сент-Олон: «Місто Луцьк після Києва є столицею вірменського архиєпископства».Герб князя Свидригайла, близько 1440 року

Луцькі вірмени мали свою церкву – собор св. Стефаноса, збудований у 1376 – 1378 роках. У 1437 році великий князь Свидригайло дарував у власність вірменському владиці село Цеперово (нині село Цеперів у Луцькому районі на Волині). З часом володіння громади розширилися і в користування перейшло ще кілька маєтностей. У першій половині ХVII століття нечисельна луцька вірменська спільнота віддала себе під захист львівській громаді.

Читати ще: Кілька штрихів до історії луцьких вірменів чотириста років тому

Одним із центрів переселення вірменів до Луцька була Волоська земля (історичний регіон на півдні сучасної Румунії, розташований між Карпатами та річкою Дунай). На це вказує «Лист вірменам міста Луцького на визволення їх від сплати деяких податків до десяти років».Вірменська церква у Луцьку на зламі ХІХ-ХХ століть

Згідно з цим документом, вірмени, які прийшли до Луцька з Волоської землі чи інших країв і залишилися тут («домами своїми осіли»), звільнялися від податків на користь міста і замку до червня 1571 року. Після того, як мине десять років, було зазначено у королівському листі, луцькі вірмени, як і решта міщан, поверталися до обов’язку сплачувати усі міські / замкові плати.Аркуш із актової документації Луцького ґродського суду із аматорським малюнком, 1660-ті роки

Актові документи загалом промовисто свідчать про етнічну, а з тим – і конфесійну строкатість Луцька раннього Нового часу. Вона передбачала співіснування в соціумі міста різних народностей (русинів-українців, поляків, євреїв, караїмів, вірменів). Це обумовлювало постійний діалог їхніх культур.Вулиця Гальшки Гулевичівни із перебудованим у житловий будинок собором св. Стефана

Ареал поселення вірменів у Луцьку локалізований у межах нинішньої вулиці Гальшки Гулевичівни в Старому місті.

Оксана ШТАНЬКО

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---