Рибним ставкам під Луцьком загрожують бобри-диверсанти. ФОТО

Бобри поселяються на ставках під Луцьком і паскудять рибу, яку місцеві підприємці розводять, тратячи немалі кошти. Нищити бобрів не можна, бо занесені у Червону книгу України, але й жити разом – місцевим орендарям ставків не вистачає нервів.
Підприємець Руслан Яблончук, який має власні ставки для риболовлі у селі Сирники Луцького району, каже, що бобри – то його перші вороги.
«На весні я придбав п’ять кілограмів форелі в Оконську. Запустив її у джерело. Риба пережила 30-градусну спеку влітку, дожила до осені… І тут в джерелі поселився бобер. За два дні через це вся форель здохла. Адже риба не може жити в брудній воді. А той бобер же ж викидав усе гілля в воду та пісяв туди ж», - обурюється підприємець з села Сирники.

Яблончук каже, що турбуючись про рибу, взимку в ополонки опускає мішок з марганцем, аби було більше кисню, підгодовує її. А бобри, які поселилися навкруги закидають ставки сміттям, яке там гниє і не дає проростати рослинам.

Підприємець показує нори бобрів і каже що його 40-кілограмова собака Ральф в них влазить, повертається всередині та вилазить без проблем. Яблончук підстрибує на пагорбі – земля під ногами хитається. Там бобряча нора.

«Навкруги були дерева – ці гризуни усе знищили й повалили. За що їх любити? Скоро вони перекриють мені річку з якої тече вода – і все! Ставкам «капут». А скільки було випадків, що вони робили дірку в дамбі і все затопило?» - обурюється борець з бобрами і показує повалену бобром велику вербу.



Аби побачити гризуна вживу, довелося заховатися в засідку. Тварини живуть лише в тих водоймах, де є проточна вода. Зазвичай тварини вилазять на берег, коли починає темніти або пізно вночі. Почало смеркати - і чорний бобрик виліз з джерела.

«Він напевно кілограм з 35», - каже підприємець. Додає, що чорних бобрів ще не бачив, зазвичай вони коричневі. Гризун підійшов до дерева і почав його гризти.

«Бобри прийшли з Білорусії, де на них вже законно мисливці ставлять капканів. Мій Ральф їх винюхує без проблем, але нищити бобрів заборонено законом», - каже підприємець.   

Існують побоювання, що бобри доберуться  до самого Луцька, де можуть, приміром, загатити русло Стиру і спричинити підтоплення територій.

В адміністрації Центральному парку культури та відпочинку імені Лесі Українки повідомили, що тут були сліди бобрів декілька років тому назад. Нині ж вони кудись мігрували.

Громадський інспектор охорони природи Сергій Григоренко пояснює, що бобри насправді несуть користь. Вони потрібні для підтримання водного балансу в екосистемі. «В 50-х роках гризунів навмисне сюди заселяли, бо за роки війни повністю винищили. Можливо, в Білорусії зменшення популяції науково обґрунтовано, але там це жорстко контролюється. У нас же – бобри несуть набагато більше користі, аніж шкоди» - вважає Григоренко.
Та поки що, схоже, господарські перспективи Волині поки таки не співпадають з природними. Принаймні в ставках Сирників. Руслан Яблончук розповідає, що науковці з Оконська оцінили його ставки. «У моїх ставках можна розводити рибу пелядь – рідкісного представника родини лососевих з цінним м’ясом та ікрою. Перспектива дуже хороша, але нереалізована доти, поки тут є бобри» - каже підприємець.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---