Старовинні клинки у Луцьку: заокеанський багнет, кинджал Третього Рейху та «Карл Густав». Фото

У Волинському краєзнавчому музеї зберігається цікава колекція холодної зброї ХХ століття.

Більшість зразків вилучила поліція. Судовим рішенням їх передано в дохід держави, а виконавча служба вже передала їх у ВКМ. Усі клинки затуплені. Про найцікавіші артефакти розповідає завідувач науково-експозиційного відділу новітньої історії Волині Волинського краєзнавчого музею Богдан Зек.
1. Багнет-ніж до гвинтівки системи Маузера аргентинської армії

У Німеччині цю зброю виготовляли до Першої світової війни, але згодом виробництво було і в Аргентині, воно працювало до другої половини 1940-х років. На багнеті є напис «Modelo Argentino. 1909». Є традиційна для Маузера кнопка-фіксатор, паз, а в ранніх варіантах більш виражений обмежувач. Після краху Третього рейху частину карабінів Маузера та багнет-ножів до них передали для потреб ізраїльської армії.
2. Кинджал єгерів і членів мисливського союзу Третього Рейху

У Німеччині в міжвоєнний період діяло чимало спілок та товариств. Одне з таких – мисливський союз єгерів, який очолював Герман Герінг. Кожен його член мав придбати кинджал. Це був своєрідний атрибут товариства. Ручка виконана з оленячого рогу. На лезі зображено епізоди полювання на оленя. Обмежувач виконано у формі оленячих копит. До кинджала є і ножни. Його вартість на аукціонах сягає кількасот доларів.
Читати ще: 5 найкрутіших скарбів Волинського краєзнавчого музею. Фото

3. Багнет до гвинтівки системи Мосіна

Чомусь більшість вважає, що він був однотипний. На старих фото бачимо переважно однакові багнети. Але існувало чимало модифікацій. Найпоширенішим типом був чотиригранний багнет з хомутом для кріплення. Саме такі використовувала російська імператорська армія. Удар таким багнетом залишав рани, які погано гоїлися і які було важко лікувати. Але виготовляли багнети до гвинтівок Мосіна й з пласкою ріжучою поверхнею.
4. Багнет-ніж для нестройових частин вермахту

Більш поширена його назва – парадний багнет вермахту. Його могли використовувати і для бою, і для урочистих заходів. Крім того, багнет був атрибутом приналежності вояка до військового формування. Є інформація, що офіцери, які мали певні звання, могли з таким багнетом виходити на прогулянки у місто. Зброю виготовили наприкінці 1930-х – на початку 1940-х років. Бо коли Німеччина почала воювати, то їй стало не до парадів.
Читати ще: Військовий музей у Луцьку: легендарні танки, башта з болота та бус з блокбастера. Фото

5. Шведський багнет-ніж «Карл Густав»

Призначений для шведської гвинтівки, яку робили на основі карабіна системи Маузера. Датований періодом Другої світової війни. На лезі зображена королівська корона.Він суттєво відрізняється від німецького багнета. Немає кнопки-фіксатора, зате є паз для кріплення. Ручка кругла, а не пласка. В її основі є свого роду гвинт для кріплення до гвинтівки. Дещо менша довжина леза. Через сучасний вигляд його часто пов’язують з штурмовими гвинтівками 1960-х років.

Сергій НАУМУК

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---