У кошик волинянина потрапив білий гриб завважки майже 2 кілограми

Прихильник тихого полювання Микола Оніщук у розпал грибного сезону в урочищі Смички, що поблизу Старої Вижівки, знайшов справжнісінького білого гриба завважки 1 кілограм 800 грамів. Для Миколи Васильовича прогулянка осіннім лісом – суцільне задоволення. Тоді як для багатьох поліщуків – це один із найблагородніших видів заробітку, оскільки гриби в усі часи були, образно кажучи, на вагу золота. Не виняток і цьогорічний сезон, йдеться у матеріалі газети Волинські Новини №38 (86).

Скажімо, в Ковелі на базарі за чотири-п’ятилітрове відерце молодюсіньких, як мізинчик, білих грибів продавець може отримати від 200 до 220 гривень. Десятилітрове відро трохи більших обійдеться в 200-150 гривень. На торговельній базі гриби першого сорту вартують 80 гривень за кілограм, ті, в яких під шапочкою з’явилася жовтизна, – 60 гривень, а третьосортні – 40 гривень. Маслюки тут беруть по 18 гривень за кілограм. На ковельському базарі любителі тихого полювання просять за чотирилітрове відерце маслюків 25-30 гривень.

Утім базар базаром, але найбільше задоволення отримує той, хто з кошиком у руках любить мандрувати осіннім лісом, милуючись патріархальною волинською природою. Насправді ж грибники поділяються на дві категорії: тих, для кого збирати гриби – справжній кайф і вони можуть навіть не ласувати ними, і тих, хто робить це суто щоб поповнити на зиму власну комору. А в діброві шурхіт листя аж приколисує, у сосновому бору наче друге дихання відкривається від повітря, настояного на хвої. Десь королівського велетня – білого гриба – здалеку видно, а в іншій місцині він тихенько заховався під шипотинням – спробуй знайди. Але досвідчений грибник ніби нюхом відчуває здобич. У багатьох – улюблені, добре знані місця.

«Піду, походжу по своїх «грядках», – любить приказувати один із моїх знайомих грибників, – там обов’язково в кошик щось потрапить».

От і приносить щоразу додому по сто боровичків, ніби з казки.

І справді, цьогоріч вродило рясно. Це, мабуть, тому, що лісам вистачало вологи та тепла. Білі гриби ростуть величезні і, на диво, не червиві. А рижики старовижівчани приносять з лісу відрами – по чотири-п’ять наповнених посудин. Старожили через такі рясні грибні врожаї передбачають сувору і довгу зиму. Втім і вони можуть помилятися.

«Найбільші, які вдалося вполювати, боровики важили відповідно 1 кілограм 100 грамів та 980 грамів, – ділиться Наталія Лабнюк із Личин Камінь-Каширського району та додає: щодня здають по 10 кг грибів, а то й по 20. Везуть здобич возами».

Справжні гриби завважки до кілограма цьогоріч – уже не дивина. Такими грибними шапками можна легко, ніби кришками, закривати три-чотирилітрові відра.

«Насушили вже шість трилітрових банок білих грибів, – розповідає Олена Пожарчук із Соколища, що на Старовижівщині. – Нинішнього року вони де тільки не ростуть: у соснових лісах, у мішаних».

А от Василь Курилюк з Дубечного розповів, що тиждень гостював у свого родича в Лукові на Турійщині і потрапив у пік маслюкового сезону.

«Неподалік озера Соминого збирали по дев’ять відер цих грибів і легко могли заробити до тисячі гривень за день, – каже чоловік. – Навіть на будівництві таких грошей не платять. А тут на свіжому повітрі, в комфортних умовах».

І справді, мені не раз доводилося спостерігати, як наполегливі грибники і на Старовижівщині заради заробітку поверталися з лісу підводою, вщерть заповненою маслюками. Чим не казка?

Справжні гриби, лисички, підберезники, маслюки, сироїжки... Нині вже трапляються поодиноко опеньки та зелениці – отже, підкрадаються холоди. А чимало волинян віддають перевагу грибам, які, на противагу традиційним, ми вважаємо екзотичними, хоч насправді вони такими не є. Йдеться про кури, що нагадують сірий мухомор, тому під час полювання на них потрібно бути дуже обережними. Курка – й справді дуже смачний гриб, якщо його правильно приготувати. Обсмажена у клярі, вона нагадує смак птиці.

А ще є гриби приболотухи. Смажені теж дуже смакують, а ще з них можна заготовити на зиму грибний фарш: котлети та голубці з таких грибів неймовірно смачні. Не можна не згадати про екзотичний гриб веселку, або денну губу, з якого готують ліки проти найрізноманітніших хвороб.

Отож, гриби ми сушимо, солимо, консервуємо, припасаємо на зиму в морозильній камері. А ще з них можна зробити чимало делікатесів у банці.

Довідка:

Гриби в томаті

Відварити відро зелениць та підзеленків, можна інших, але бажано тверденьких грибів. Спасерувати на пательні 1 кг моркви та 1 кг цибулі. Скласти все в каструлю, додати 1 л олії та 0,5 л томату. Тушкувати гриби упродовж 1 год, потім розкласти в стерильні банки й закатати.

Солянка грибна

Пошинкувати 2 кг капусти. Додати до неї 1 кг відварених грибів, по 1 кг пасерованої моркви та цибулі, 200 г томату, 0,5 л олії, до склянки оцту, сіль – за смаком. Тушкувати все 1,5 год. Гарячим розкласти в стерильні банки і закатати.

Грибна ікра

3 л відварених грибів пропустити через м’ясорубку. Спасерувати по 1,5 кг цибулі та моркви. Скласти все в каструлю, додати 500-750 г олії, 200-300 г томату, сіль і перець – за смаком. Тушкувати 2 год, помішуючи, щоб не підгоріло.

Солені грузді

Гриби залити на 2-3 дні холодною водою, змінюючи її не менш як двічі на добу. Вимочені гриби промити й добре просушити. На дно чистого посуду покласти шар солі, потім шапками донизу – гриби шаром 5-7 см. Кожен шар посипати сіллю з розрахунку 50 г солі на 1 кг грибів. Можна додати прянощі, часник. Щільно заповнивши посуд, притиснути чистою тканиною, на неї покласти дерев’яний кружечок, а на нього – камінь. Через кілька днів, коли гриби осядуть, додати їх у посудину ще. Якщо розсолу мало, розчинити сіль і долити. Такі гриби перед споживанням можна приправляти олією тощо.

Наталія ЛЕГКА

Старовижівський, Ковельський, Камінь-Каширський, Турійський райони

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---