У НБУ розповіли про найрозповсюдженіші методи шахрайства з банківськими картками
Шахраї використовують банкомати, термінали та інтернет, вдаються до методів соціальної інженерії.
Про основні методи шахрайства з банківським картками УНН розповіли в Національному банку.
Фахівці банківської системи та правоохоронних органів відзначають такі основні види шахрайства:
1. Шахрайство з використанням банкомату:
– зняття готівки з використанням «білого» пластику;
– використання скімінгових інструментів (копіювання даних платіжних карток у т.ч. з магнітної смуги, запис ПІН-коду тощо);
– зняття коштів із використанням банкомату без відображення цієї операції на рахунку (Transaction Reversal Fraud);
– зняття готівки держателем платіжної картки без її фізичного отримання (Cash Trapping);
– фізичні атаки на банкомати.
2. Інтернет-шахрайство:
– використання шкідливих програм (вірусів), підроблених сайтів з метою компрометації реквізитів електронних платіжних засобів та/або логінів/паролів доступу до систем Інтернет/мобільного банкінгу;
– розповсюдження (продаж, поширення) інформації щодо скомпрометованих даних.
3. Шахрайство в термінальній мережі:
– здійснення операцій із використанням підробленої/викраденої/втраченої платіжної картки;
– отримання готівки через касу банку за підробленими документами та платіжною карткою;
– проведення дублюючих операцій касиром/оператором;
– проведення несанкціонованого/неточного списання (коли сума на чеку та сума, яка включена до розрахунку, відрізняються);
– компрометація касиром даних платіжної картки під час розрахунків у торговельно-сервісній мережі з метою їх подальшого несанкціонованого використання;
– використання накладок (скімерів) на термінальному обладнанні, яке дозволяє під час здійснення розрахунку зчитувати та передавати дані платіжної картки (протиправна домовленість з касирами);
– встановлення шкідливих програм, які пошкоджують програмне забезпечення терміналів.
Шахрайство в системах дистанційного обслуговування (ДБО)
Несанкціоноване втручання та/або встановлення шкідливих програм (вірусів), які пошкоджують програмне забезпечення персональних комп’ютерів та перехоплюють паролі доступу до рахунків, інформацію з секретних ключів/токенів тощо.
Соціальна інженерія
Виманювання шахраями, які входять в довіру до власників рахунків/держателів карток, їх персональних даних, реквізитів платіжних карток або спонукання власників рахунків до здійснення переказу коштів на користь шахраїв.
Окремої уваги потребує питання опрацювання ризиків недотримання/порушення банками вимог і рекомендацій, що стосуються фінансового моніторингу, оскільки це створює додаткове підґрунтя для впровадження шахраями злочинних схем та сприяє збільшенню можливих збитків від такого шахрайства.
До слова, карантинні обмеження сприяли росту безготівкових розрахунків громадян, чим скористалися шахраї: кількість шахрайств з банківськими картками в 2020 році зросла. Як повідомили у НБУ, кількість таких випадків минулого року збільшилася, якщо порівнювати з 2019 роком – до 101 тис. випадків проти 72 тис. випадків.
Як ми писали, в Україні виявили фішинговий сайт, який під виглядом сервісу «Дія» збирає дані банківських карт.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про основні методи шахрайства з банківським картками УНН розповіли в Національному банку.
Фахівці банківської системи та правоохоронних органів відзначають такі основні види шахрайства:
1. Шахрайство з використанням банкомату:
– зняття готівки з використанням «білого» пластику;
– використання скімінгових інструментів (копіювання даних платіжних карток у т.ч. з магнітної смуги, запис ПІН-коду тощо);
– зняття коштів із використанням банкомату без відображення цієї операції на рахунку (Transaction Reversal Fraud);
– зняття готівки держателем платіжної картки без її фізичного отримання (Cash Trapping);
– фізичні атаки на банкомати.
2. Інтернет-шахрайство:
– використання шкідливих програм (вірусів), підроблених сайтів з метою компрометації реквізитів електронних платіжних засобів та/або логінів/паролів доступу до систем Інтернет/мобільного банкінгу;
– розповсюдження (продаж, поширення) інформації щодо скомпрометованих даних.
3. Шахрайство в термінальній мережі:
– здійснення операцій із використанням підробленої/викраденої/втраченої платіжної картки;
– отримання готівки через касу банку за підробленими документами та платіжною карткою;
– проведення дублюючих операцій касиром/оператором;
– проведення несанкціонованого/неточного списання (коли сума на чеку та сума, яка включена до розрахунку, відрізняються);
– компрометація касиром даних платіжної картки під час розрахунків у торговельно-сервісній мережі з метою їх подальшого несанкціонованого використання;
– використання накладок (скімерів) на термінальному обладнанні, яке дозволяє під час здійснення розрахунку зчитувати та передавати дані платіжної картки (протиправна домовленість з касирами);
– встановлення шкідливих програм, які пошкоджують програмне забезпечення терміналів.
Шахрайство в системах дистанційного обслуговування (ДБО)
Несанкціоноване втручання та/або встановлення шкідливих програм (вірусів), які пошкоджують програмне забезпечення персональних комп’ютерів та перехоплюють паролі доступу до рахунків, інформацію з секретних ключів/токенів тощо.
Соціальна інженерія
Виманювання шахраями, які входять в довіру до власників рахунків/держателів карток, їх персональних даних, реквізитів платіжних карток або спонукання власників рахунків до здійснення переказу коштів на користь шахраїв.
Окремої уваги потребує питання опрацювання ризиків недотримання/порушення банками вимог і рекомендацій, що стосуються фінансового моніторингу, оскільки це створює додаткове підґрунтя для впровадження шахраями злочинних схем та сприяє збільшенню можливих збитків від такого шахрайства.
До слова, карантинні обмеження сприяли росту безготівкових розрахунків громадян, чим скористалися шахраї: кількість шахрайств з банківськими картками в 2020 році зросла. Як повідомили у НБУ, кількість таких випадків минулого року збільшилася, якщо порівнювати з 2019 роком – до 101 тис. випадків проти 72 тис. випадків.
Як ми писали, в Україні виявили фішинговий сайт, який під виглядом сервісу «Дія» збирає дані банківських карт.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Медоносні бджоли танцюють точніше, коли мають публіку
Сьогодні 00:37
Сьогодні 00:37
14 червня: свята, події, факти. Міжнародний день блогера і День працівників текстильної та легкої промисловості в Україні
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
У Польщі на ділянці лікарки знайшли останки 32 ненароджених дітей
13 Червня 2026 23:36
13 Червня 2026 23:36
На Волині оштрафували батька, бо малолітній син курив електронну сигарету 
13 Червня 2026 23:08
13 Червня 2026 23:08
Суд у Луцьку забрав права у водія, бо той п’яним в’їхав у дерево і паркан
13 Червня 2026 22:40
13 Червня 2026 22:40
У Луцькому районі – ДТП за участі авто поліції охорони, є потерпілі
13 Червня 2026 22:12
13 Червня 2026 22:12
Що довша служба – то триваліша гарантована відстрочка: Федоров розповів про нову контрактну систему у війську
13 Червня 2026 21:44
13 Червня 2026 21:44
Трамп заявив, що США та Іран підпишуть мирну угоду вже завтра
13 Червня 2026 21:16
13 Червня 2026 21:16
У Ковелі водій за два дні попався п'яним на двох автівках: як покарали
13 Червня 2026 20:48
13 Червня 2026 20:48

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.