USD 26.2 26.4
  • USD 26.2 26.4
  • EUR 30.6 30.8
  • PLN 7.02 7.1

У Луцьку радилися, як повернути Бандеру українцям

Засідання прес-клубу на тему «Як повернути Бандеру українцям» відбулося 22 грудня у приміщенні Луцької міської ради. Організатори – департамент інформаційної політики та інформаційно-аналітичний центр «Луцьк» – вирішили зібрати науковців, педагогів, чиновників, письменників, журналістів, духовенство, представників активної молоді, щоб поділитися думками та порадитися, що потрібно робити сьогоднішній інтелігенції нашого міста, і що в її силах зробити, щоб ім’я ідеолога українського національного руху, голови Проводу ОУН, визначного політичного діяча Степана Бандери стало на належний йому рівень популярності і пошани. Про це 23 грудня повідомляють «Волинські Новини».
 
Як відзначив радник міського голови Сергій Годлевський, у Луцьку запланована низка заходів, спрямована на пошанування визначного українця. Розроблено проект пам’ятника Степана Бандері, 26 грудня відбудеться урочиста академія, куди запрошені вчителі, студенти, духовенство, громадськість, лідери політичних партій, свої заходи проводить ряд громадських організацій.
 
Присутні наголошували, що «повертати Бандеру» потрібно передусім молоді.  «Бабусь і дідусів нам не переконати. Бо для багатьох слово «Бандера» є синонімом слова «злочинець», – вважає голова Волинського обласного товариства «Пласт» Ліна Остапчук.
 
Письменник, журналіст, голова Волинського крайового Братства святого апостола Андрія Первозванного Андрій Бондарчук наголосив, що те, що частина українців продовжує не сприймати Степана Бандеру як національного героя – результат прорахунку й інтелігенції, і взагалі «ідеології молодої держави»: «В Україні пізно взялися за висвітлення цієї постаті і такої ідеї. Досі живе той стереотип, який закладений радянською пропагандою: Бандера і УПА – це різуни, сокирники, посіпаки фашистів. І мало хто знає, що УПА –  сила антигітлерівська. Кілька конференцій ОУН проголошували, що їх дії спрямовані проти німецьких загарбників».
 
Журналіст і письменник Володимир Лис, зокрема, закликав владу і колег вчитися позитивному досвіду національного виховання  у росіян: «У Росії сьогодні дуже вдало поставлена пропаганда російських героїв та російської історії. Згадайте ті ж фільми «12», «Монгол». Не через лозунги і декларації! «Монгол» – він не проголошує лозунгів. З чого починається авторитет Чінгізхана? Він молодим порушив традицію, яка до того часу існувала... Я переконаний, що краще спрацьовують та запам’ятовуються  звичайні, зрозумілі людські, а не канцелярські і штучні образи і події».
 
Розмова про пропаганду національної ідеї через образ Степана Бандери торкнулася і теми відзначення його сторіччя. Наприклад, протоієрей Михайло Бучак, капелан Волинського національного університету імені Лесі Українки, вважає, що відзначити цю дату слід, відходячи від чиновництва і формалізму. «Моє вшанування Степана Бандери  – це те, що він записаний у мій «пом’яник» і що я його згадую серед багатьох інших в кожному Богослужінні як борця за волю України». Що ж до пропаганди національної ідеї серед молоді, то отець Михайло наголосив: «Інтелігенція, духовенство повинні не тільки між собою вирішувати, як донести правду про Бандеру до дітей і молоді.  Давайте запитаємо їх! Чому б не провести опитування серед школярів та студенів? А може дитина не хоче слухати розповідей, а воліє, приміром,  подивитися фільм? То треба це й враховувати»
 
Цікаву думку висловив на обговоренні декан історичного факультету, кандидат історичних наук Анатолій Шваб. «Якщо говорити про Степана Бандеру і патріотизм – наголосив він – то треба констатувати, що Бандера – це один із символів, який має бути занесений до галереї слави. Чи можемо ми сьогодні ставити питання про те, що «учні повинні відкрити Бандеру?» Чи може учень відкрити Бандеру через учнівську пошукову роботу? Адже це швидше проблема глибокого політичного та наукового аналізу. Треба прийняти Бандеру як символ України, не треба його шукати. Він давно відомий і роль його давно зрозуміла. На сьогоднішній день учень загальноосвітньої школи, є переконаним патріотом, не треба його агітувати чи переконувати. Що ж до форм популяризації, то вони мають бути найпростішими, найдоступнішими. Ми не повинні обговорювати і ставити під сумнів те, що не обговорюється і не ставиться під сумнів. Треба провести гарне вшанування. Про це дискутувати не треба, це треба констатувати. Маємо добру волю міської ради, є певне середовище, яке переймається ідеєю. Чому б не зробити вечір-реквієм у школах з гарним сценарієм, прикрасити слайдами, зображеннями. Без дискусій і пошуків».
 
Історик Леся Бондарук запропонувала організувати молебень за Степана Бандеру в усіх  українських церквах.
 
Загалом же конструктивна і фахова дискусія народила багато ідей та задумів, здатних згодом втілитися у конкретні кроки для пошанування визначного українського патріота Степана Бандеру.
Загрузка...
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.