Устилуг попрощався із загиблим воїном-розвідником
Понад тисяча жителів Устилуга та прилеглих сіл Володимир-Волинського району прийшли сьогодні аби провести в останню путь воїна-розвідника Сергія Свища.
Загинув 24-річний герой у боях на Дебальцівському плацдармі.
Мама лишилася без єдиного сина, якого виховувала сама, вдовою стала молода дружина, а півтора річний син втратив батька.
Сергія любили усі, а тому прощатися з ним прийшов ледь не весь Устилуг. Мешканці міста розповідають про те, як він любив свою країну, як мріяв служити Україні і таки втілив свою мрію у життя - закінчив Академію сухопутних військ імені Сагайдачного та став кадровим військовим.
За професійні здобутки та відмінну військову службу його, не дивлячись на вік, призначили командиром роти. Він став наймолодшим командиром роти у 30-їй бригаді, що дислокується у Новоград-Волинському Житомирської області.
Не могли стримати сліз кремезні та загартовані у боях побратими Сергія із 30-ої бригади, у 54-му розвідувальному батальйоні якої служив герой.
Його хрещений батько Петро Артемук, котрий разом з мамою та тещею, привіз тіло загиблого зі сходу додому, розповідає, що родина до останнього вірила і сподівалася, що Сергій живий.
«На зв'язок Сергій не виходив. Хлопці казали що і ніби він під танком, і ніби не він. У п’ятницю нам зателефонували і сказали, що потрібно їхати за тілом. Ми виїхали, але вже по дорозі знову дзвінок і сказали, що з-під танка дістали тіло, але то не Сергій. Все ж на впізнання ми поїхали. На обличчі схожий не був, але за іншими ознаками ніби він. Ми не були впевнені, а тому вирішили провести ДНК експертизу. Тіло вирішили забрати і поховати, бо подумали, навіть, якщо поховаємо чужого сина, люди нас не осудять. Та вже коли вдягли та обробили лице тональним кремом, усі сумніви відпали: загиблий - наш Сергій», - розповів Петро Артемук.
Остання дорога Сергія додому не була короткою, але він знайшов спочинок у рідній землі і тепер з Небес буде оберігати свою родину та Україну.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Загинув 24-річний герой у боях на Дебальцівському плацдармі.
Мама лишилася без єдиного сина, якого виховувала сама, вдовою стала молода дружина, а півтора річний син втратив батька.
Сергія любили усі, а тому прощатися з ним прийшов ледь не весь Устилуг. Мешканці міста розповідають про те, як він любив свою країну, як мріяв служити Україні і таки втілив свою мрію у життя - закінчив Академію сухопутних військ імені Сагайдачного та став кадровим військовим.
За професійні здобутки та відмінну військову службу його, не дивлячись на вік, призначили командиром роти. Він став наймолодшим командиром роти у 30-їй бригаді, що дислокується у Новоград-Волинському Житомирської області.
Не могли стримати сліз кремезні та загартовані у боях побратими Сергія із 30-ої бригади, у 54-му розвідувальному батальйоні якої служив герой.
Його хрещений батько Петро Артемук, котрий разом з мамою та тещею, привіз тіло загиблого зі сходу додому, розповідає, що родина до останнього вірила і сподівалася, що Сергій живий.
«На зв'язок Сергій не виходив. Хлопці казали що і ніби він під танком, і ніби не він. У п’ятницю нам зателефонували і сказали, що потрібно їхати за тілом. Ми виїхали, але вже по дорозі знову дзвінок і сказали, що з-під танка дістали тіло, але то не Сергій. Все ж на впізнання ми поїхали. На обличчі схожий не був, але за іншими ознаками ніби він. Ми не були впевнені, а тому вирішили провести ДНК експертизу. Тіло вирішили забрати і поховати, бо подумали, навіть, якщо поховаємо чужого сина, люди нас не осудять. Та вже коли вдягли та обробили лице тональним кремом, усі сумніви відпали: загиблий - наш Сергій», - розповів Петро Артемук.
Остання дорога Сергія додому не була короткою, але він знайшов спочинок у рідній землі і тепер з Небес буде оберігати свою родину та Україну.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
.jpg)
