Вчені створили імплант, який допоміг німому чоловіку заговорити
Вчені Каліфорнійського університету створили мозковий імплантат, який допоміг паралізованій людині говорити і друкувати. Чоловік зміг вимовити понад 1 150 слів.
Про це повідомляє Кореспондент з посиланням на видання Nature.
Зокрема, експерти використали методи глибинного навчання та мовного моделювання. Вони розробили мовний нейропротез для прямого декодування повноцінних слів у реальному часі з кіркової активності людини з анартрією та паралічем, коли людина намагалася говорити. Цей підхід продемонстрував багатообіцяючу точність і швидкість декодування, але на первинному етапі дослідження основна увага приділялася попередньому словниковому запасу, який становив 50 слів.
Пізніше вчені продемонстрували, яким є декодування у режимі реального часу невимовлюваних спроб вимовити кодові слова за фонетизованим 26-буквеним алфавітом. Після навчання учасник виконував орфографічні завдання, під час яких він у режимі реального часу вимовляв речення зі словниковим запасом у 1 152 слова, використовуючи спроби вимовити про себе відповідні складені буквено кодові слова.
Одним з недоліків цього підходу є те, що під час написання людина спирається на кодові слова, а не на літери. Хоча використання складених довшими кодових слів покращило нейронне розрізнення, їхнє використання є менш природним. Крім того, результати обмежені залученням лише одного учасника.
Завдяки методам глибинного навчання, а також мовному моделюванню майбутні комунікаційні нейропротези можуть дозволити користувачам з тяжким паралічем та анартрією керувати допоміжними технологіями й особистими пристроями, використовуючи природні спроби невимовлюваного мовлення генерувати уявлені повідомлення.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це повідомляє Кореспондент з посиланням на видання Nature.
Зокрема, експерти використали методи глибинного навчання та мовного моделювання. Вони розробили мовний нейропротез для прямого декодування повноцінних слів у реальному часі з кіркової активності людини з анартрією та паралічем, коли людина намагалася говорити. Цей підхід продемонстрував багатообіцяючу точність і швидкість декодування, але на первинному етапі дослідження основна увага приділялася попередньому словниковому запасу, який становив 50 слів.
Пізніше вчені продемонстрували, яким є декодування у режимі реального часу невимовлюваних спроб вимовити кодові слова за фонетизованим 26-буквеним алфавітом. Після навчання учасник виконував орфографічні завдання, під час яких він у режимі реального часу вимовляв речення зі словниковим запасом у 1 152 слова, використовуючи спроби вимовити про себе відповідні складені буквено кодові слова.
Одним з недоліків цього підходу є те, що під час написання людина спирається на кодові слова, а не на літери. Хоча використання складених довшими кодових слів покращило нейронне розрізнення, їхнє використання є менш природним. Крім того, результати обмежені залученням лише одного учасника.
Завдяки методам глибинного навчання, а також мовному моделюванню майбутні комунікаційні нейропротези можуть дозволити користувачам з тяжким паралічем та анартрією керувати допоміжними технологіями й особистими пристроями, використовуючи природні спроби невимовлюваного мовлення генерувати уявлені повідомлення.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Трамп заявив про триденне перемир'я між Україною та Росією
Сьогодні 21:38
Сьогодні 21:38
«Я дочекався»: пересадили серце 40-річному волинянину, який через пневмонію опинився у критичному стані
Сьогодні 20:20
Сьогодні 20:20
Що покупці квартир забувають уточнити в менеджера
Сьогодні 20:00
Сьогодні 20:00

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.