Волинські бджолярі втілюють секрети молодості і краси Нефертіті

«Де меди, там нема біди», - каже народна мудрість. Недуга привела волинянку до бджолярської справи і вона не лише вилікувалася, а й почала допомагати іншим. Тепер бджільництво – це родинна справа сім’ї Шотіків.

ГРЕЦЬКИЙ НАПІЙ ЗДОРОВ’Я ТА ЄГИПЕТСЬКІ СЕКРЕТИ МОЛОДОСТІ

Люди здавна зрозуміли, що мед – ні з чим незрівнянний за харчовими та цілющими властивостями продукт і справжнє диво природи. Він містить практично всі елементи таблиці Менделєєва, насичений амінокислотами і біологічно активними сполуками, незамінний продукт харчування, натуральна й універсальна панацея для лікування та профілактики найрізноманітніших захворювань. Великий лікар старовини Авіценна (980-1037 роки) стверджував: щоденне вживання меду уповільнює старість та омолоджує організм.

У Єгипті 6 тисяч років тому розводили бджіл. Особливо медоносні райони були у верхній течії Нілу. Єгиптяни перевозили туди імпровізовані вулики – кошики із соломи або очерету чи керамічні ємності – на великих плетених плотах, щоб через якийсь час повернутися додому з багатим збором меду. Бджільництво було мінойським ремеслом (ред. – мінойська цивілізація вважається першою європейською цивілізацією), а зброджений медовий напій греки почали споживати набагато раніше за вино.

За легендою, своєю красою Єгипетська цариця Нефертіті завдячувала саме цьому чудодійному продукту. Вона щодня вмивалася лише молоком із медом, робила ванни для ніг із прополісом, а в якості крему для рук використовувала суміш меду із воском.

Також у Стародавній Греції бджолярі вперше навчилися вставляти у вулики перегородки і з їхньою допомогою вилучати для себе залишки меду.

На території Київської Русі бджільництво як промисел простежується з Х століття нашої ери. Розвитку бджільництва на її території сприяли природно-кліматичні умови, достаток медоносів у лісових масивах, лугах і степах. До появи цукру мед був єдиним солодким продуктом для людини. Віск широко застосовувався в домашньому господарстві для освітлення і здійснення релігійних обрядів (особливо після прийняття християнства). Бджільництвом у цей час займалися майже всі селяни. Мед і віск відігравали велику роль у торгівлі Київської Русі з країнами Європи і Грецією.

Сьогодні людство знову повертає до природи, цінуючи та плекаючи її величні дари як джерело здоров’я та молодості. І продукція бджільництва, як і воно саме, стає дедалі популярнішою.

ЛЮБОВ, ЯКА ПОВЕРТАЄ ДО ЖИТТЯ

Антон та Марія Шотіки займаються бджільництвом уже понад 30 років. Свою історію звернення за поміччю до природи розповідає Інформаційному агентству Волинські Новини медова княгиня України Марія Шотік.

Марія Олександрівна каже, що зайнятися справою її життя примусила хвороба. Після втрати голосу довелося піти з улюбленої роботи.

«Близько 15 років я вчителювала у Луцькому НВК №24 «ЗОШ І-ІІ ступенів №24 - технологічний ліцей» - викладала математику. Діти для мене – понад усе. Та коли виникли серйозні проблеми із голосовими зв’язками – лікарі переконливо радили припинити педагогічну діяльність», - розповідає пані Марія.Та жінка не здалася і відкрила для себе новий горизонт, без якого тепер себе не уявляє. Каже, що саме апітерапія повернула її до життя. Допомагаючи чоловікові чистити рамки від воску і прополісу, вдихаючи пари цих апіпродуктів, відчувала покращення здоров’я. Брак знань про ці дари природи змусило її шукати інформацію та виготовляти різні препарати з цих продуктів: прополісний мед, настоянки, мазі і креми з воску і меду. Результат став добрим підтвердженням унікальності цих «медових ліків».

Цікавим фактом у житті співрозмовниці стала участь у Всеукраїнському медовому чемпіонаті , де здобула титул «Медова княгиня України». Через непросту ситуацію в Україні наступний чемпіонат не відбувся, і цей титул став, так би мовити, «псевдонімом».

«Коли зустрічаємося на з’їздах пасічників, вони жартують, мовляв, ось медова княгиня приїхала», - сміючись жартує пані Марія.

А далі – участь у семінарах, виставках, курсах апітерапевтів при інституті бджільництва. До справи долучились дочки, зяті, свати.

Справа з хобі переросла у родинне захоплення та відродження цілої культури наших предків.

«ЗБРОЯ» НОМЕР 1 – БАЖАННЯ ТА ЦІЛЕСПРЯМОВАНІСТЬ

Щодо бджільництва як підприємницької діяльності, то Марія Шотік каже, що найголовніше до справи підійти серйозно, і перш за все – мати бажання та попри будь-які труднощі не здаватися!

Для того, аби почати справу, співрозмовниця радить спочатку попіклуватися про екологічно чисте місце для розташування вулика. Адже дорога, електролінії, вежі зв’язку чи наявність поблизу заводів – згубно впливають на здоров’я бджіл і мед. Важливо подбати і про медоносну базу. Потім необхідно придбати вулики (бажано, щоб їх було 2 основних та 1 порожній, аби переселяти сім’ї за необхідності) та визначитися із метою розведення – або для медоносу, або для розпліднення. Також до переліку базового інвентарю для початківця входять спецодяг (комбінезон чи халат і сітка на обличчя), медогонка (щоб швидко вилучати з сотів мед) та димар. Далі можна купувати бджоли та заселяти їх. Бажано купувати у пасічників-земляків – їхні бджоли вже звикли до клімату.

Необхідні знання про бджіл та догляд за ними можна почерпнути як з спеціалізованих журналів і газет, так і всесвітньої павутини. Але найкращий порадник у справі – це звичайно живе спілкування із пасічниками. Тому громадська організація бджолярів землі волинської «Ройовий Стан» проводить кожної останньої середи місяця о 17:00 у Волинській державній обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки, що у Луцьку, для початківців школу молодого пасічника. Тому усіх охочих займатись цією благородною справою Марія Шотік запрошує до співпраці.

«Задля швидкого збагачення простіше закупити мед, та потім його перепродати у 3 рази дорожче.

А ось побачити, як ці Божі комахи несуть той мед, піклуватися про вулик, вникати у всі тонкощі справи, вкласти увесь свій вільний час – готовий не кожен. Бо це справа душевна та наближує до прекрасного», - говорить Марія Олександрівна.

ЛІКУВАЛЬНА ТА ЇСТІВНА КОСМЕТИКА

Марія Олександрівна каже, що уже багато років не купує жодних пігулок.

«Ми – діти природи, тому маємо підкорятися їй, вживати дари, але в жодному разі не шкодити. Та й для чого мені ці так звані вітаміни, якщо є натуральний квітковий пилок», - каже жінка.

Мед настільки багатогранний продукт, що родина Шотіків з нього виготовляє безліч лікувального та корисного.

Для прикладу, це і питні меди із трав’яними зборами, засоби від застуди, спиртові настоянки із прополісу, креми та мазі для обличчя, рук на основі борсучого жиру, масла какао, жожоба, ефірних масел іланг-іланга, герані, виноградних кісточок та багатьох інших, а також бальзами і найрізноманітніші воскові свічки.

«Ми не лікарі, тому не виписуємо рецепти і не встановлюємо діагнози. Але 30-річний досвід роботи на пасіці, солідна база знань, найцінніші дари природи, що отримуємо від бджіл та багаточисленні дослідження апітерапевтів, допомагають втілювати у продукти бджільництва усе найкраще від Матінки-Землі», - пояснює Марія Шотік.

Жінка впевнена, що з любов’ю до цих Божих комах та завзяттям можна подолати будь-які труднощі, бути здоровим та завжди молодим.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---