Волинські депутати ініціюють перепоховання солдатів, які загинули у Другій світовій війні
У Ковельському та Старовижівському районі провели археологічні дослідження, аби виявити захоронення солдатів, які загинули ще у сорокових роках минулого століття.
Зокрема, невеличку археологічну розвідку організували депутати Волинської обласної ради, - повідомляє прес-служба Волинського УКРОПу.
Ковель – єдине українське місто, яке війська Червоної Армії не могли взяти більш ніж чотири місяці. Посилена оборона його німцями у 1944 році була перш за все тому, що місто, як великий залізничний вузол стояв на перехресті кількох важливих стратегічних напрямків. У ході битви за Ковель загинуло багато бійців як з радянської, так і німецької сторони. Захоронення багатьох були втрачені, а очевидців тих подій уже немає в живих.
Депутат обласної ради від партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» Олександр Зінчук разом з працівниками Волинського регіонального музею українського війська та військової техніки днями здійснили виїзд у Старовижівський та Ковельський райони.
«Моя тітка, Наталія Зінчук, родом із села Журавлине Старовижівського району. Вона розповідала, що після війни, при обробці земель, люди знаходили кістки. Рештки радянських солдатів, за свідченнями, перепоховали у селищі Луків, там навіть обеліск є, – розповів Олександр Зінчук. – Останки ж німецьких солдатів так і залишились лежати у полях. Війна не закінчена, поки не похований останній солдат. Ми повинні увічнити пам'ять кожного, незалежно від війська, за яке він воював».
Під час цих невеликих археологічних досліджень в окрузі села Журавлине було знайдено частини снарядів, залишки патронів, банки з-під військових консерв.
Директор Волинського регіонального музею українського війська та військової техніки Ігор Пасюк зауважив, що знайдені гільзи австрійського виробництва, а це свідчить, що військові дії на цій території проходили й у Першу світову війну. Також дослідники відвідали місце масового поховання радянських солдатів у селі Гредьки Ковельського району. Про те, що у цій місцевості є захоронення свідчать лише два великих дерев’яних хрести, які з плином часу струхлявіли та лежать поруч із похованням. Співробітники музею стверджують, що будуть продовжувати дослідження, і у співпраці з організацією «Волинські старожитності» планують провести археологічні розкопки.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Зокрема, невеличку археологічну розвідку організували депутати Волинської обласної ради, - повідомляє прес-служба Волинського УКРОПу.
Ковель – єдине українське місто, яке війська Червоної Армії не могли взяти більш ніж чотири місяці. Посилена оборона його німцями у 1944 році була перш за все тому, що місто, як великий залізничний вузол стояв на перехресті кількох важливих стратегічних напрямків. У ході битви за Ковель загинуло багато бійців як з радянської, так і німецької сторони. Захоронення багатьох були втрачені, а очевидців тих подій уже немає в живих.
Депутат обласної ради від партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» Олександр Зінчук разом з працівниками Волинського регіонального музею українського війська та військової техніки днями здійснили виїзд у Старовижівський та Ковельський райони.
«Моя тітка, Наталія Зінчук, родом із села Журавлине Старовижівського району. Вона розповідала, що після війни, при обробці земель, люди знаходили кістки. Рештки радянських солдатів, за свідченнями, перепоховали у селищі Луків, там навіть обеліск є, – розповів Олександр Зінчук. – Останки ж німецьких солдатів так і залишились лежати у полях. Війна не закінчена, поки не похований останній солдат. Ми повинні увічнити пам'ять кожного, незалежно від війська, за яке він воював».
Під час цих невеликих археологічних досліджень в окрузі села Журавлине було знайдено частини снарядів, залишки патронів, банки з-під військових консерв.
Директор Волинського регіонального музею українського війська та військової техніки Ігор Пасюк зауважив, що знайдені гільзи австрійського виробництва, а це свідчить, що військові дії на цій території проходили й у Першу світову війну. Також дослідники відвідали місце масового поховання радянських солдатів у селі Гредьки Ковельського району. Про те, що у цій місцевості є захоронення свідчать лише два великих дерев’яних хрести, які з плином часу струхлявіли та лежать поруч із похованням. Співробітники музею стверджують, що будуть продовжувати дослідження, і у співпраці з організацією «Волинські старожитності» планують провести археологічні розкопки.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Дослідження: Кліматичні зміни уповільнили обертання Землі
Сьогодні 00:29
Сьогодні 00:29
У варшавському музеї знайшлась картина Ван Гога
Сьогодні 00:16
Сьогодні 00:16
29 березня: свята, події, факти. День народження Coca-Cola та Всесвітній день піаніста
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
У смертельній аварії в Німеччині постраждали дві українки, – МЗС
28 Березня 2024 23:55
28 Березня 2024 23:55
15-річна студентка, яку розшукували в Луцьку, знайшлася
28 Березня 2024 23:45
28 Березня 2024 23:45
Україна і Словаччина хочуть запустити новий залізничний маршрут Київ – Кошиці
28 Березня 2024 23:27
28 Березня 2024 23:27
Збитків на 120 тис. грн: у Шацькому нацпарку спіймали рибалку-браконьєра
28 Березня 2024 23:09
28 Березня 2024 23:09
Розвідка Британії: РФ створює нову адміністративну еліту на окупованих територіях України
28 Березня 2024 22:51
28 Березня 2024 22:51
У музей на Волині передали вироблену у Німеччині глиняну черепицю
28 Березня 2024 22:33
28 Березня 2024 22:33
Жителі Ківерцівської громади покращували ментальне здоров’я через спорт
28 Березня 2024 22:15
28 Березня 2024 22:15
«Багато війни, багато любові»: у луцький виш завітала поетеса Тетяна Власова
28 Березня 2024 21:57
28 Березня 2024 21:57
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.