Волинську виставку повезли у Білорусь. ФОТО. ВІДЕО

Виставка «Портрети володарів і магнатів Великого князівства Литовського» зі збірок Волинського краєзнавчого музею (Луцьк), а також Львівського історичного музею і Львівської національної галереї мистецтв відкрилася у Національному художньому музеї Республіки Білорусь.

Про це йдеться на сайті Музейного простору Волині.

Національний художній музей Республіки Білорусь постійно веде роботу з пошуку і експонуванню художніх і історичних цінностей, що мають відношення до білоруської історії, але що знаходяться за кордоном. Коли у 2012 році у Литовському художньому музеї (Вільнюс) із великим успіхом пройшла виставка «Портрети Великих князів литовських і вельмож Великого Князівства Литовського з українських музеїв», у керівництва НХМ РБ виникло природне бажання показати її у Мінську. Адже становлення території нинішньої Республіки Білорусь відбулось саме в епоху Великого Князівства Литовського, також сформувалися білоруська мова, писемність і книгодрукування, культурні традиції, прекрасна архітектура, досягло розквіту самобутнє мистецтво – іконопис, культова скульптура, гравюра, портрет.
Для виставки у Національному художньому музеї Республіки Білорусь надали свої твори найбільші і старі музеї Львова: Історичний музей і Національна галерея мистецтв, збірки, що зберегли, ще з XIX – початку XX століття, а також Волинський краєзнавчий музей, заснований у 1929 році.

Значна частина портретів (всього їх 61) представляє вищих діячів Речі Посполитої і Великого Князівства Литовського в XIV – XVIII століттях, пов'язаних з білоруськими землями не лише державними справами, але і важливими подіями особистого життя. Наприклад, Владислав Ягелло (Ягайло) повінчався з Софією Гольшанською в Новогрудке, Стефан Баторий побудував королівську резиденцію в Гродно і мав намір перенести сюди з Кракова столицю Речі Посполитої. Владислав Ваза свого часу відвідував Несвиж, Ружаны і Жировичи.

Уклонитися чудотворній Жировичській іконі приїжджав Ян Собеський з сином. З магнатських родів на виставці найбільш широко представлені Радзивилли. Причому вісім портретів походять із замку в Олиці на Волині (Радзивилли «князі Священної Римської Імперії на Олыце і Несвиже»). Більшість портретів Сапегів, Тишкевичів, Сангушек, Поцеїв, що походять, ймовірно, з їх сімейних галерей, уперше сталі відомі

На виставці є портрети зі знайомими номерами. Такі ставили в Несвіжі та в Олиці. Є тут і зображення замків Радзивиллів у замальовках Наполеона Орди.

Директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк, зокрема, сказав: «Та робота, яка сьогодні ведеться у Білорусі з вивчення, дослідження спадщини Радзивиллів, просто нас радує! І ми сподіваємося, як ви підняли Несвіжський замок, нам вдасться (з часом) підняти Олицький».

Можна не сумніватися, що виставка стане неабиякою подією у культурному житті не лише Мінська, але і усієї країни. Нагадавши загальне минуле, вона послужить зміцненню культурних зв'язків сучасної Білорусі із спорідненими народами - українцями, литовцями, поляками.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---