Вибух «Молота»: що не так з мінометом та чому це важливо

Внаслідок чергового вибуху міномету "Молот" 23 вересня поранення зазнали двоє українських військовослужбовців. У тому, що не так із мінометами "Молот" та що із цим робити - про це та інше у матеріалі 24 каналу.

Де вибухнув міномет?

За даними кореспондентів 24 Каналу, інцидент трапився у Харкові у 72-й бригаді. Представник прес-центру штабу ООС Олексій Тригуб повідомив, що у результаті вибуху постраждали троє українських військовослужбовців. Всі троє госпіталізовані, лікарі оцінюють їхній стан як задовільний. Причини та обставини вибуху зараз з'ясовує слідча комісія.

Згодом у штабі ООС уточнили, що інцидент трапився не 25 вересня, як повідомили волонтери, а ще 23 вересня. І постраждали не троє, а двоє українських військовослужбовців. І що за попередніми висновками первинної перевірки, причина розриву міни у стволі, ймовірно, полягає у неправильній підготовці боєприпасу до стрільби, в тому числі, недотримання правил її зберігання.

Волонтер Альона Шевцова повідомила, що, за її даними, міномет експлуатувався правильно. Техніка безпеки була дотримана. Військовослужбовці стріляли з укріпленого бліндажа зі шнурка.

Що це за міномет?

Це – міномет калібру 120 мм українського виробництва, розроблений на основі радянського міномета 2Б11.

Цей міномет був розроблений на заводі "Маяк", який входить до складу державного концерну "Укроборонпром", на замовлення Міністерства оборони України. За повідомленням виробника, на відміну від 2Б11, "Молот" було зроблено з новітніх сплавів (які мають подовжити термін його експлуатації) та із застосуванням конструкторських рішень, які мали би знизити частоту ламання міномета. Виробництво було налагоджене у стислі терміни, і перші поставки до Збройних сил України відбулися на початку 2016 року.

Як часто він вибухає?

Часто. У липні 2016 року на полігоні "Широкий лан" на Миколаївщині внаслідок вибуху міномета загинули двоє і були поранені десятеро військових. Тоді військова прокуратура встановила, що вибух стався "через порушення поводження зі зброєю". Також там повідомили, що під час навчань використовувалися боєприпаси 1975 та 1960 року випуску.

Після цього сталося ще кілька випадків вибухів мінометів "Молот" зі смертельними і травматичними наслідками. В тому числі – у тій же 72-й бригаді. З найгучніших випадків подібних вибухів – загибель двох бійців "Айдару" через розрив міни в каналі "Молота" у листопаді 2016 року та загибель трьох воїнів під Авдіївкою у березні 2017 року.

Після трагедії під Авдіївкою Міністерство оборони навіть повідомляло, що планує доопрацювати цей міномет. Тоді ж з'явилась інформація, що через недопрацювання в конструкції міномета "Молот" Генштаб тимчасово заборонив стріляти з нього, не перебуваючи при цьому в укритті.

У липні 2018 року на Рівненському полігоні міномет розірвався під час бригадних тактичних навчань з бойовою стрільбою. В результаті – загинули троє військових 128-мої окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, ще дев’ятьох – госпіталізували із пораненнями. Після цього випадку була призначена спеціальна експертиза, яка мала з’ясувати, що не так зі зброєю та чому від неї гинуть наші ж військовослужбовці.

Що не так із цим "Молотом"?

А от невідомо. Військова прокуратура засекретила висновки експертизи, проведеної після вибуху міномету "Молот" під час навчань на полігоні.

Від імені Генерального штабу генерал Іван Лісовий повідомив, що у Збройних сил немає претензій до експлуатації "Молота". "На сьогодні цей міномет зіграв основну роль у вогневому ураженні на фронті. Він складає більшу частину мінометів, які є на озброєнні", – сказав він. Також генерал заявив, що причин вибуху міномета може бути три: або подвійне заряджання, або несправність самої міни, або несправність підривника. І всі три причини мають бути контрольовані особовим складом.

Співкоординаторка "Медійної ініціативи за права людини" Ольга Решетилова після трагедії на Рівненському полігоні заявляла, що марка сталі, з якої виготовлено ствол міномета, не відповідає технічним характеристикам, вона м'якша, ніж це повинно бути. Але для того, аби підтвердити чи спростувати цю інформацію, потрібно дивитись на результати експертизи. Ті самі, які засекретила військова прокуратура.

Разом з тим, українські мінометники, які безпосередньо працювали із "Молотом", кажуть, що особливих проблем не помічали. Старший навідник мінометного взводу 54 бригади Збройних сил України Ігор Слайко, наприклад, заявляв, що його практика показує неспроможність версії про те, що з мінометом щось було не так, найчастіше проблеми виникали саме через людський фактор. За його словами, найбільше бійців на передовій калічаться через власну необережність або дурість.

Хоча про "Молоти" і ходило багато поганих чуток. Ще коли я був у 93 ОМБр, тамтешню мінометку вже комплектували "Молотами". Але ми з ними не працювали – чекали, поки звідкись підвезуть запобіжники від подвійного заряджання. Але запобіжники мали привезти саме старі, радянські! Бо нам сказали, що нові зроблені з гартованої сталі та від вистрілу можуть розлетітися. І що нібито такий випадок вже був, та його наслідком стали два легких поранення… Але реальних нарікань на "Молоти" в мене так і не виникло. Це ж практично копія старого міномета, насправді, – зазначив він в одному з інтерв’ю.

Автор: Євгенія Мазур

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---