Як на Волині за освіту діти платять здоров'ям і безпекою

Упродовж багатьох років жителям села Карасина Маневицького району обіцяють звести нову школу. Сьогодні освітній заклад розміщується у чотирьох окремих приміщеннях із пічним опаленням. Проте й це тепло довго не затримується в будівлі: крізь щілини у старезні вікна завіває вітер. У дітей, які тут навчаються, тепер тільки одна мрія: аби школа не завалилася... Про це йдеться у матеріалі щотижневика Волинські Новини від 23 листопада (№43).

Минуле без теперішнього

Навчальний заклад у Карасині збудували ще 1939 року. Колись тут було 270 дітей, що більш як удвічі перевищувало теперішню кількість учнів.

Перші корпуси школи зводили з будівельних матеріалів, що їх привезли з іншого села. До 1978 року навчалися у дві зміни. Лише після зведення цегляного корпусу перейшли на одну.

Відтоді час тут неначе зупинився. Шкільний інвентар, парти, стільці та дошки – все це спадок ще з радянського періоду. Помітно, що час до часу в приміщенні проводять косметичний ремонт, але вологість дуже швидко його нищить.

Василь та Людмила Карпенки – випускники школи. У них 12 діток. Тепер і вони, як колись їхні батьки, у холоді здобувають середню освіту. Діти змушені підстеляти на стільці рушники, одягати теплі штани. На уроках сидять у куртках та рукавицях.

«Узимку техпрацівник, змітаючи сніг із даху, мусить обережно ступати, оскільки накриття дуже старе й може будь-якої миті тріснути. Так само і дошки на підлозі: в деяких місцях вони просідають. Щороку керівництво школи робить косметичний ремонт, а більше своїми силами ніхто зробити нічого й не зможе», – розповідає багатодітний тато Василь Карпенко.

Його дружина Людмила додає, що дерев’яні вікна в школі утеплюють, як колись – плівкою та клейкою стрічкою. Але такі методи малоефективні: класи все одно залишаються холодними, висидіти там шість уроків просто неможливо.



Найнижча температура – у цег­ляному корпусі. Зазвичай саме тут проводять батьківські збори. Людмила каже, що за цю годину в мам і тат просто починають цокотіти зуби.

Убиральні тут, звичайно ж, на­дворі. До них – понад сто метрів. Через такий «комфорт» у дітей часто виникають проблеми з нирками.

Немає у школі й спортивного залу. П’ятикласник Назар розповідає, що в теплу пору року уроки фізкультури проводять надворі. Узимку ж учні замість занять спортом змушені грати в настільні ігри у холодних класах. Назар мріє стати футболістом. На тренування їздить у Маневичі. У їхньому рідному селі не можна організувати жодної спортивної секції, тоді як в інших невеличких населених пунктах такі заняття проводять на базі шкіл.



Про клас інформатики карасинські школярі теж тільки мріють. Щоб хоч якось показати дітям, як працюють сучасні інформаційні технології, уроки з цього предмету проводять, використовуючи ноутбук. Тоді як у деяких луцьких школах діти приходять на уроки з модними планшетами, у Карасині лише один комп’ютер.

Нова школа коштує 30 мільйонів гривень

Батьки зауважують, що протягом кількох років влада перед виборами обіцяла звести нову школу. Зараз знову селом шириться чутка, що все-таки навчальний заклад збудують. Днями навіть зруйнували господарську будівлю поряд зі старою школою. Місцеві подейкують, що, можливо, це вже готують місце під забудову.

Карасинський сільський голова Віктор Савчук розповідає, що районна влада виділила кошти на проектно-кошторисну документацію нового навчального закладу.

«Ця школа дуже стара, їй більш як 70 років. Дотриматися теплового режиму неможливо, хоча й палять тут двічі на день. Колись з обласного бюджету планували виділити кошти на заміну вікон, але передумали, бо недоцільно ставити нові вікна в приміщенні, де «продуваються» стіни, – розповідає голова. – З районного бюджету цього року виділили 150 тисяч гривень на виготовлення проектно-кошторисної документації, нині вона вже на останньому етапі розробки. Згідно з проектом, нова школа – це двоповерхова будівля, вартість якої – майже 30 мільйонів гривень».

Сільська рада планує розширити межі села, аби увійти до 30-кілометрової зони спостереження Рівненської атомної електростанції. Тоді, зазначає Віктор Савчук, можна буде отримати соціальну допомогу від РАЕС, частину якої і спрямують на будівництво освітнього закладу.

Заступник директора Карасинської школи Ліна Касян зауважує, що нині в них навчається 129 дітей. Найближчими роками кількість першачків збільшуватиметься.



Але коли учнів забезпечать комфортними, а найголовніше – безпечними умовами для навчання, питання риторичне.

Депутат Волинської обласної ради (фракція політичної партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП») Іван Киричик – випускник карасинської школи. Ми приїхали в село разом із ним. Іван Миронович розповідає, що за майже три десятки років тут нічого суттєво не змінилося.



«У Карасині проживають багатодітні сім’ї, тому кількість учнів у школі лише збільшуватиметься, – зазначає Іван Киричик. – Незалежно від того, у міській чи сільській місцевості проживають діти, всі вони заслуговують на те, щоб навчатися у кращих, комфортніших умовах. Приміщення Карасинської ЗОШ не підлягає ремонту, тут потрібно зводити нову школу. Якщо кошти на проектно-кошторисну документацію районний бюджет може забезпечити, то будівництва не потягне ні районний, ні обласний. Єдина надія – на отримання такої значної суми з Державного фонду регіонального розвитку. Після виготовлення проектної документації ми відразу звертатимемося до народного депутата від УКРОПу Ірини Констанкевич, аби вона посприяла у розв’язанні цього питання».

Уже зовсім скоро Карасин увійде до Прилісненської об’єднаної територіальної громади. Вибори її голови та депутатів відбудуться 11 грудня цього року. Згідно із реформою децентралізації, новостворені громади отримають кошти на розвиток соціальної ін­фраструктури, освітню та медичну субвенції. А це ще одна можливість принаймні дати старт будівництву нової школи в Карасині.

Довідково:

«НА МЕЖІ» – соці­аль­но-інформаційний проект

Інформаційне агентство «Волинські Новини» у партнерстві з Волинською обласною організацією політичної партії «Українське Об’єднання Патріотів – УКРОП» реалізовує соціаль­но-інформаційний проект «НА МЕЖІ».

Якщо у вашому селі чи місті є школа, дитячий садочок, амбулаторія, ФАП, клуб у неза­до­вільному стані, якщо ви втомилися оббивати пороги органів влади, розповідаючи про ці проблеми, якщо ваша громада опинилася на межі, зателефонуйте нам: волинський УКРОП – (099) 637-14-15, редакція – (068) 816-90-46, (066) 342-23-22.

Анастасія Корецька

Фото автора

Маневицький район

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---