«Якщо закрити в селі школу, то цього села вже не буде», – голова Любомльської громади

На території Любомльської територіальної громади мешкає близько 17 тисяч осіб, до її складу якої входять місто Любомль і 14 навколишніх сіл. Об’єдналася громада у 2017 році і вже більш як три роки функціонує в нових межах. Донедавна місто було районним центром, однак уже після виборів 2020 року такий статус воно втратило, оскільки Любомльський район увійшов до Ковельського. Про те, чи змінилося щось для колишнього райцентру після адмінреформи, як живе громада після децентралізації – розмова з Любомльським міським головою Романом Ющуком.

Що змінилося для вашої громади після того, як Любомльський район увійшов до складу Ковельського і ліквідації райради та РДА?

Звичайно, ситуація трохи змінилася, ми прийняли додаткове майно в комунальну власність і додається господарка. Забрали заклад вторинної медицини, друкарню, адмінприміщення райради, де була рада і адміністрація, трудовий архів. Тепер це все – комунальне майно.

Скільки додалося витрат для бюджету?

Майно медичного територіального обєднання ми передали в оперативне управління некомерційному підприємству, тож у нас воно пройшло транзитом, також друкарню передали назад в оперативне управління. Додалося приміщення ради, де є котельня, треба закуповувати вугілля, утримувати кочегарів. На рік – це в межах мільйона для бюджету. Сума, може, для когось і невелика, але для такого містечка, як Любомль, суттєва.

Минулий рік був доволі непростим з точки зору надходжень до бюджетів усіх рівнів. Наприклад, в обласному бюджеті – недовиконання 30 мільйонів. Як завершили 2020 бюджетний рік і з чим входите у 2021-й?

Торік нам вдалося завершити рік, виконавши заплановане і за доходами, і за витратами. Фактично, вийшли на нуль, без мінусу. І хоч бюджет виконали, але коштів на розвиток практично не було. З минулого року є певна економія, вільні залишки й перехідні кошти невеличкі будуть, але це дуже малі суми.

Половина бюджету вашої громади – субвенція і дотація з державного бюджету. А що з власними надходженнями?

Власних надходжень у нас торік було 50-55 мільйонів, цього року запланували 60 мільйонів. Не надто збільшилася цифра. А витрати в нас дуже великі, тож ми оптимізовуємо по закладах, оптимізовуємо утримання міськради, викручуємось.Головна стаття витрат вашої громади – освіта. У цифрах це 90,3 мільйона гривень, майже 67% всіх видатків. Чи пройшла оптимізація в цій галузі?

У нашій громаді 10 шкіл і 8 садочків, де навчаються більш як 2,5 тисячі дітей. Освітню галузь після того, як ми її прийняли, не оптимізовували, жодної школи не закрили, не понизили в ступені і не створювали опорного закладу.

Не шкодуєте про таке рішення?

Ні. Так, на утримання цих шкіл йдуть дуже великі кошти. З міського бюджету вони тягнуть дуже велику суму, бо субвенція не перекриває всі витрати і ми дофінансовуємо. Але в нас така ситуація. Зрозумійте: мало учнів здебільшого в сільських навчальних закладах. Якщо там закрити ще школу, то цього села не буде взагалі. У нас 14 сіл і місто, й на території є чотири школи такі, що перебувають на межі закриття. Але позиція моя і моєї команди – не закривати. Так, вони фінансуються з міського бюджету, але село живе.

Чи маєте школи, де відсутні внутрішні вбиральні?

Так, є в нас досі школи, де нема вбиралень у приміщенні, але власними силами, малою сумою намагаємося закривати ці питання і поступово розв'язуємо. Спершу в одній школі, на наступний рік - в іншій, але власними силами і силами батьків працюємо. Цього року передбачено з державного бюджету на ремонт туалетів у школі села Почапи близько мільйона гривень і 70 тисяч з міського бюджету. Тож маємо там їх облаштувати. А так у нас є чотири малокомплектні школи.

А шкільних автобусів вистачає?

Коли ми прийняли освітню галузь три роки тому в квітні, тоді ж закупили два нові автобуси. Ще було два старих. Чотири автобуси на всю громаду – поки що достатньо.

Але якщо нові шкільні автобуси будуть їздити розбитими дорогами, то надовго їх не вистачить…

З дорогами в місті ситуація ще нормальна. До сіл є проблеми з добиранням. У згадані Почапи проблематично дістатися, до села Підгородне теж дорога не дуже хороша. Але більш-менш даємо раду. Плануємо, звичайно, дороги ремонтувати, але не знаю, як вийде по коштах. У планах це є, бо чимало проєктів у громаді хочемо реалізувати, побачимо, чи вдасться залучити гроші, бо зі свого бюджету не зробимо багато.

Поговорімо про землю. Чи отримала Любомльська громада землі за межами населених пунктів від Держгеокадастру?

Так, у грудні отримали близько 3,6 тисячі гектарів сільськогосподарського призначення. Зараз саме триває процес реєстрації, тож ще цю землю не зареєстрували в комунальну власність. По тому плануємо визначитися з пріоритетами земельних ділянок, які в подальшому будемо реалізовувати з аукціону. Є серед тих земель й інвестиційно привабливі. Може, щось буде цікаво і для інвесторів.Як вважаєте, якого інвестора можна залучити на вашій території?

У нас в основному територія аграрна, тож не завадило би якесь овочесховище чи переробний завод. На території колишнього району свого часу був овочесушильний завод, який мав велику популярність в колишньому Союзі. Тепер це територія Головненської громади. Тож цю роботу можна в нас продовжувати. У нас вирощують лохину, малину, смородину, горіхи, тому актуально, щоб такий завод був на території.

Але для суттєвих інвестицій треба заводити промисловість. Причому вона може бути різна. З точки зору логістики, у нас місце розташування непогане і може бути цікаве інвестору: поряд кордон, є залізниця.

Ми постійно самі шукаємо інвесторів, але поки не дуже є велике зацікавлення, особливо у зв’язку з нестабільністю в Україні, якщо казати про іноземні інвестиції. Але якби такий інвестор до нас прийшов – від міської влади він отримав би повну підтримку, бо ж це – робочі місця, надходження в бюджет. І, відповідно, – розвиток.

Ми торкнулися питання безробіття, наскільки це актуально для вашої громади?

Поки не зайде до нас нормальний інвестор, не буде виробництва, то проблему безробіття ми силами міської ради залагодити не зможемо. Місцевий бюджет фінансує близько тисячі посад, але в нас у громаді 17 тисяч населення і рівень безробіття – досить великий. Працюємо над тим, щоб завести інвесторів, і будемо сприяти, щоб вони зайшли, щоб було створено робочі місця. Але треба зрозуміти, що не все від нас залежить. Підприємці рахують гроші й працювати у збиток не будуть.

До речі, про збиткові підприємства. Минулого місяця в Любомлі закрили автостанцію. Чи повідомляли міську раду про це рішення? Бо, хоч міська влада не має до цієї ситуації стосунку, але чимало критики посипалося на вас. Так, з одного боку, це від необізнаності, але з іншого – це ж комфорт ваших мешканців.

Нас не повідомляли про те, що закриватимуть автостанцію, але я спілкувався з керівницею і вона пояснила, що наша автостанція збиткова, а прибуткова лише влітку. До всього додався карантин, а ще нелегальні перевезення забирають хліб в офіційних перевізників. Тож наразі автостанція не закрита, але роботу тимчасово призупинено. Як влада на це рішення ми не можемо вплинути, бо це бізнес і ми не можемо змусити підприємство працювати в збиток. Земля під автостанцією перебуває в постійному користуванні, вони справно платять податок на землю. Нам обіцяють, що, може, до Великодня відкриються. Але це залежить від того, що буде з карантином, чи їздитимуть люди.

На хвилі такої необізнаності все-таки і владі дісталося. А загалом, чи є місце політиці в місцевих радах таких невеликих містечок, як ваше?

Звичайно, рада заполітизована, бо депутатів обирали від партій. Але, як на мене, для такого містечка, як наша громада, не потрібна велика політика.

Якщо аналізувати нинішній склад ради, то співвідношення людей з попередньої каденції і нових депутатів десь приблизно 50х50. Вже спрацювалися, з 30 листопада провели п'ять сесій, бо так вимагала ситуація – ми приймали майно після райради.

До слова, про вже згадану ліквідацію районів. Чимало працівників РДА залишаться без роботи. Чи буде комусь із них місце в апараті ради?

Можливо, кілька посад додасться в ЦНАПі, якщо збільшиться кількість адмінпослуг. Ще, ймовірно, у нас буде створено відділ архітектури і містобудування, який діяв у РДА. Туди набиратимемо людей. Але у решті напрямків маємо укомплектований штат.

Чим викликане створення такого відділу в міськраді? Місто таки розвивається, росте?

Звичайно. Раз на п'ять років з’являються нові вулички, здебільшого розбудовується приватний сектор. Але в 2020 році у нас збудовано першу в місті дев’ятиповерхівку, цього року будинок буде здано в експлуатацію.

Багато людей в місті пишуть заяви на отримання земельної ділянки під будівництво. У нас є понад тисяча заяв, близько 100 атовців ми таки забезпечили ділянками. Але всіх охочих за рахунок міста не можемо забезпечити ділянками для будівництва, а ось на сільських територіях такого великого попиту немає.

Зараз ми розробляємо новий генплан, який не змінювали з 1984 року. Можливо, до кінця року матимемо вже новий генеральний план з розширеними межами міста.

Ми запланували побудувати спортивну школу. Цього року вже передбачили кошти на проєктно-кошторисну документацію, або до кінця року, або й раніше її зробимо. Хочемо, щоб там було кілька залів: ігровий для футболу, баскетболу, волейболу, борцівський зал і зал боксу. Бо поки що наші діти тренуються у шкільних спортзалах, їздять на змагання в інші міста, а хочемо, щоб до нас приїжджали. Так, плани амбітні, але ми впевнені, що нам усе вдасться. Будемо подавати на ДФРР, спортивні програми, гранти, стукатимемо в усі двері, бо власним коштом це, звичайно, не вдасться зробити.

На території вашої громади є ще один об’єкт, який потребує чималих коштів – палац Браницьких. Чи є перспективи його врятувати і вдихнути в нього нове життя?

Так, є перспективи. Ми прийняли галузь культури два з половиною роки тому. На той момент на будівлю не було жодного правовстановлювального документа: ні земля, ні містобудівна документація не були належно оформлені. Зараз будівля перебуває на балансі відділу культури. І ми йдемо з самого початку: робимо документи на землю, оформлюємо містобудівну документацію. Також на цей рік передбачили в бюджеті міста кошти на проєкт реставрації палацу Браницьких з пристосуванням під музей. Бо за старим генпланом тут мала бути музична школа. Тож зараз приводимо у відповідність документи. Коли ж виготовимо ПКД, будемо шукати кошти. Бо сума робіт, за попередніми підрахунками, – понад 30 мільйонів.Можливо, будемо подавати на грантові програми. Свого часу ми подавали три проєкти спільно з містом Владава (Польща), але нам не вистачило кількох балів, щоб увійти до переліку об’єктів, які будуть фінансувати.

Будемо продовжувати цю роботу і не лише щодо палацу Браницьких. Але треба перш за все оформити документи, тоді працюватимемо в цьому напрямку.

Розмовляла Юлія МАЛЄЄВА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---