Європейський суд: держава не може надавати переваги одному віросповіданню

Свобода віросповідання не допускає надання державою переваг одній церкві та утиск у реалізації прав іншій.

Це підтвердив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Ставропігійний монастир святого Іоанна Златоуста проти колишної Югославської Республіки Македонія", що було оприлюднене на сайті ЄСПЛ, зазначає Юридична газета з посиланням на "ECHR.Ukrainian Aspect".

Як зазначається, на території колишної Югославської Республіки Македонія діяли дві православні церкви: македонська, яку підтримувала влада (але яка при цьому іншим православним світом вважалася розкольницькою), і канонічна церква, що підпорядковувалася сербському патріархату.

Через це утворення Ставропігійного монастиря святого Іоанна Златоуста, у статуті якого засновники прописали невизнання македонської церкви, зіткнулося із проблемами під час реєстрації. Для відмови у легалізації знайшли такі підстави як невідповідність конституції та галузевому регуляторному акту, а також відсутність монастиря як форми організації релігійної організації. Ченці оскаржили відмову, адже орган реєстрації не надав інформації щодо недоліків, які слід було усунути для легалізації організації.

Так, у конституційному суді також відхилили скаргу на тій підставі, що вона направлена від імені релігійної громади й не стосується захисту прав та свобод фізичної особи, а відтак, не відноситься до компетенції конституційного суду. Тоді монастир звернувся до ЄСПЛ зі скаргою на порушення статей 9 та 11 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод в частині відмови в реєстрації монастиря. Заявники вважали це порушенням принципу релігійного плюралізму.

У результаті ЄСПЛ зробив висновок, що заборона реєстрації порушувала конвенційні гарантії та присудив справедливу сатисфакцію у розмірі 3 тис. євро.

Подібна склалася в Україні. Після утворення Православної церкви України і надання Томосу про автокефалію Президент Петро Порошенко зосередився на новоутвореній церкві і в рамках свого «Томос-туру» містами України зовсім забув про представників інших віросповідань.

Увага Порошенка до вірян ПЦУ невипадкова, оскільки вони становлять чи не найбільшу частину електорату. Так, згідно з даними опитування 2018 року 68,8% українців є православними, зокрема, 45,2% – православні УПЦ КП, 16,9% – належать до УПЦ МП.

З наявних в Україні 12 тисяч парафій УПЦ МП станом на 21 січня трохи більше сотні перейшли до ПЦУ. Проте ці переходи громад, священиків, передача храмів досі неурегульовані на законодавчому рівні.

Зауважимо, згідно зі статтею 35 Конституції України церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави. Держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій, не фінансує діяльності будь-яких організації, створених за ознакою ставлення до релігії. Своєю чергою, релігійні організації не мають права брати участі у діяльності політичних партій, надавати політичним партіям фінансової підтримки, висувати кандидатів до органів державної влади, вести агітацію або фінансувати виборчі кампанії кандидатів до цих органів.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---