Законопроєкт про дезінформацію: як влада хоче карати ЗМІ за фейки

Міністерство культури, молоді і спорту України представило законопроєкт про протидію дезінформації, який планують внести в Раду після громадського обговорення до 28 лютого. Документ спрямований на фактичний контроль ЗМІ на період російської агресії.

Законопроєкт про протидію дезінформації представили 17 січня міністр культури Володимир Бородянський та його заступник Анатолій Максимчук, пише 24 канал.


Штрафи для ЗМІ за дезінформацію

Автори законопроєкту пропонують карати ЗМІ штрафами за поширення дезінформації починаючи з третього порушення протягом 1 року. Це за умови, якщо той чи інший вид ЗМІ добровільно спростує цю інформацію. Розмір штрафу за кожен випадок порушення пропонують встановити на рівні 1000 мінімальних зарплат (на сьогодні – 4,7 мільйона гривень).

За відмову від добровільного спростування дезінформації пропонують штрафувати на 2000 мінімальних зарплат (9,4 мільйона гривень) за кожен випадок.

За видалення дезінформаційного матеріалу або зміну його адреси – штраф у розмірі 5 мінімальних зарплат (23,6 тисячі гривень).

Ув’язнення за масову дезінформацію

За систематичну масову дезінформацію про факти, які становлять загрозу нацбезпеці та територіальній цілісності – штраф від 5000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів (від 85 тисяч до 170 тисяч гривень) або виправні роботи до 2 років.

За поширення дезінформації з використанням ботів або спеціально організованих фейкових акаунтів – ув’язнення на строк від 2 до 5 років. Таке ж покарання передбачене і за фінансування масової дезінформації.

За повторну масову дезінформацію організованою групою, яка призвела до тяжких наслідків або завдала матеріальної шкоди у великому розмірі – ув’язнення на термін від 5 до 7 років.

Важливо: відповідальність за дезінформацію передбачена тільки на період російської агресії до відновлення територіальної цілісності України.

Про роботу журналістів та ЗМІ

Професійний статус журналіста пропонують підтверджувати єдиною прескартою. При цьому статус може припинятися за порушення Кодексу професійної етики.

Держава братиме на себе витрати на правову допомогу у кримінальних справах, пов’язаних з журналістською діяльністю.

Держава також забезпечуватиме охорону журналіста і членів його/її сім’ї у разі загрози їхньому життю.

У законопроєкті пропонують створити Асоціацію в межах журналістського самоврядування. Ця організація стежитиме за дотриманням професійної етики та стандартів.

Будь-яке ЗМІ після добровільної перевірки може розраховувати на отримання Індексу довіри. Його критерії розроблятиме уповноважений з питань інформації. Присвоюватимуть цей індекс встановлені законом громадські організації.

Уповноважений з питань інформації

Автори документа пропонують запровадити інститут уповноваженого з питань інформації. Він вестиме моніторинг і реагуватиме на заяви про дезінформацію; звертатиметься до судів та правоохоронних органів, якщо виявлятиме ознаки дезінформації.

Медіаграмотність

Законопроєкт передбачає введення обов’язкового навчання основам медіаграмотності у школах, закладах вищої освіти і при підвищенні кваліфікації держслужбовців.

Зауважимо, що 27 грудня 2019 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про медіа № 2693. Його автори – члени фракції «Слуга народу», зокрема Олександр Ткаченко, Микита Потураєв, Євгенія Кравчук та Єлізавета Богуцька.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---