«Перетягування ковдри» по-Луцьки. Яким має бути міськвиконком

Міськвиконком - його кількісний та якісний склад – потребує змін. Це - єдина думка, до якої дійшли учасники громадського обговорення особового складу міськвиконкому сьогодні, 20 березня після 2-годинної зустрічі.

Утім, які саме це мають бути зміни – учасники все ж не домовилися.

Та, про все по-порядку.

Варіант перший. Замінити квотування … квотуванням.

Одним з ініціаторів зібрання став депутат міської ради Андрій Осіпов. Він неодноразово висловлював думку, що міськвиконком – недієвий орган влади. Це питання Осіпов порушував і під час сесійних засідань. Оскільки відповідний проект рішення про розпуск виконкому не набрав необхідної кількості голосів, то депутат, вочевидь, вирішив ґрунтовніше підготуватися до чергового випаду, щоб як підґрунтя можна було використати результат громадських обговорень.

З-поміж аргументів депутата – прогули засідань міськвиконкому та вплив міського голови на більшість. Зі слів Андрія Осіпова, міський голова має вплив на 60% складу цього органу. Адже шестеро з 13 членів міськвиконкому, згідно закону – посадові особи міської ради: голова, його 4 заступники та секретар. Зі слів депутата, у міськвиконкомі є ще троє членів, на чию думку може вплинути мер – начальник МВ УМВС Василь Марчишак, голова наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Луцьксантехмонтаж № 536» Віктор Чорнуха та заступник президента корпорації «Богдан» Володимир Гунчик.

Ці ж останні персоналії – найактивніші прогульники: Василь Марчишак пропустив 82% засідань, Володимир Гунчик – 74%, а Віктор Чорнуха – 68 %.

Замість 13 членів міськвиконкому Андрій Осіпов пропонує розширити його склад до 14 чоловік. Склад посадовців міськради має бути незмінним, адже це, мовляв, прописано в законодавстві Про місцеве самоврядування. Тобто у будь-якому разі до його складу мають увійти міський голова, його 4 заступники та секретар. Представників же бізнесу, політичних партій він пропонує замінити на активістів нещодавно створених організацій: по двоє людей мають представляти інтереси Громадського сектору, Самооборони Волині, Автомайдану та Правого Сектору.

Утім, як зазначив представник партії «Удар» Ігор Алєксєєв, цей принцип формування складу виконкому абсолютно ідентичний діючому. Просто партійне квотування замінене на інше квотування.

«Складається враження, що у Луцьку відбувається конкурс на те, хто ще не маніпулював Правим Сектором, чи Автомайданом, чи Самообороною. Ця пропозиція - гіпернепрофесійна, абсолютно профанаційна і амбітна. Андрій Осіпов звертався до всіх організацій підтримати пропозицію і розігнати виконком. На моє питання: «Навіщо?» була відповідь: «Треба щось міняти». Я готовий перший проголосувати і бути першим з тих, хто розганятиме міськвиконком. Але мене обурює те, яким чином це робиться. Пропонується припиниити діяльність Марчишака, Гунчика, Чорнухи, які перебувають в не зовсім хороших особистих з вами стосунках. Ви пропонуєте розігнати одне квотування і замінюєте іншим квотуванням: з партійного на громадське. Це - чистої води маніпуляція», - зазначив він.

Таке враження, що в складний для країни час Осіпов захотів очолити міськвиконком, каже Ігор Алєксєєв. Він зауважив, що громада може зініціювати перевибори всієї міської ради, міського голови і міськвиконкому. Або якщо переформатувати лише виконком, то «не так, як захотів Осіпов, який пройшов по людям і пошептав».

Варіант другий. У нас все добре, у нас все гаразд

Депутатська група «Рідне місто», поза очі, багатьма депутатами називається провладною. Йдеться про те, що результати голосувань депутатів цієї групи дивним чином збігаються з результатом волевиявлення міського голови.

До слова, до складу цієї групи входять депутати Євген Ткачук, Анатолій Пархом’юк, Роман Романюк, Микола Яручик, Анатолій Бірюков, Іван Корчук та Олександр Пиза.

З цього списку не висловлювалися під час заходу лише троє останніх. Усі решта озвучили схожу думку: виконком працює, а якщо треба достукатися – допоможуть депутати-мажоритарники в кожному з округів. А склад міськвиконкому формує, згідно з законодавством, міський голова, за якого проголосувала більшість лучан. Тож, він має своєрідний «мандат довіри» та відповідає за тих членів міськвиконкому, яких він обрав.

Варіант третій: Вплив однієї більшості замінити на вплив іншої

Натомість представники громадських організацій, які, мов гриби після дощу, активізувалися під час революційних подій, не знайшли компромісного рішення між собою.

Зокрема керівник Правого Сектору Павло Данильчук заявив, що його організація не претендує на посади, а зацікавлена у переформатуванні (читай – люстрації) виконкому.

«Виконком має пройти процедуру повного перезавантаження, має бути широке представництво громадських середовищ але і політичні партії також мають бути, бо вони теж долучалися до громадського життя, були на Майдані. Хто достойний – той залишиться, а решту мають замінити інші», - вважає він.

Богдан Климчук з волинської самооборони запропонував розширити склад міськвиконкому до кількох десятків і навів приклад Житомирської міськради, де майже 60 людей вирішують питання міста. До слова, коли запитали його, чи є суттєві зміни у роботі після таких нововведень, він зазначив, що пройшло мало часу. Утім у залі прозвучала репліка, що з того моменту Житомирський виконком не може прийняти практично жодного спільного рішення.

Ігор Оборонов із Автомайдану взагалі запропонував не включати політиків до складу міськвиконкому.

Громадська діячка Богдана Стельмах запропонувала висунути спільні кандидатури на членів міськвиконкому. І після обговорення у середовищі ГО запропонувати їх на розгляд міському голові та депутатам.

А ось керівник Волинської самооборони Андрій Хведчак уже наприкінці дискусії запропонував у місті провести «експеримент».

«Таке обговорення, обирання кандидатур займе час. Зважаючи на те, що наші організації зараз виконують багато суспільних функцій, ми просимо негайно включити до складу міськвиконкому наших представників», - зазначив він.

Більш того, його пропозиція – 5-7 місць, щоб «громадські організації мали змогу впливати на рішення».

Варіант четвертий: Своє не віддам. Чуже – будь ласка.

Натомість представники політичних сил аж ніяк не відмовляються від участі в роботі міськвиконкому. Мовляв, за них проголосували люди, і принцип партійного формування влади – у всьому світі. Таке твердження озвучив Сергій Григоренко, якого, до слова, пропонують призначити секретарем міської ради і ввести до складу міськвиконкому.

Уже наприкінці дискусії він запропонував варіант: двох прогульників виключити, ввести ще два місця і ці чотири віддати «майданівцям». Нагадаємо, їх такий варіант не влаштував, бо вони хочуть впливати на прийняття рішень (див. вище).

Своє слово сказав і міський голова Микола Романюк. Він запропонував розширити міськвиконком до 15 чоловік і ввести до його складу лише двох представників громадськості.

«Виконком організовує роботу до виконання. У його складі мають бути і представники торгівлі, і підприємств, адже вони є одними з найбільших наповнювачів бюджету міста», - зауважив він.

На пропозицію виключити зі складу прогульників, зокрема Віктора Чорнуху, він сказав, що цього не дозволить зробити, бо його кандидатуру висунула організація підприємців та роботодавців. А заводи «Мотор» та «ЛуАЗ», представники яких є теж у виконкомі представляють інтереси кількох сотень працівників і теж мають право голосу в місті. Тож, представники роботодавців та торгівлі, бізнесу мають бути.

Крім того, він зазначив, що у Львові у складі міськвиконкому - 5 членів, у Тернополі – 10. А розширення виконкому до кількох десятків, припустив він, може перетворити засідання господарського органу на балаган.

Варіант четвертий. Радянський. Контроль.

Міський голова, окрім двох додаткових місць, запропонував громадським організаціям і участь у інспекції контролю за діяльністю всіх сфер, яка матиме ряд повноважень, і проект рішення, яке розглядатимуть депутати найближчим часом. Є ще, зауважив він, і Громадська рада при міському голові, яка теж ініціює ряд рішень, до якої також входять громадські організації.

До слова, до складу цієї Громадської ради входить більше трьох десятків представників різних ГО.

Пропонували в Луцьку і відновити так званий «Народний контроль», який популяризували у Радянському Союзі. Бо, мовляв, чи всі ті, хто кричить про свій патріотизм, ладен зробити щось для громади?

Для чого все це потрібно?

Переформатування влади усіх рівнів – одна з найпопулярніших тез , яка з’явилася під час Євромайдану. Заклики до зміни системи, але не облич, лунають мало не щодня. Щоправда, рецепту зміни системи поки що досі не віднайдено.

Волинська Самооборона мотивує своє бажання брати участь у життєдіяльності міста тим, що вони і так почали вирішувати чимало питань, якими займається міськрада та правоохоронці. Крім того, вони, кажуть, не можуть достукатися до міськвиконкому, щоб у місті обмежили продаж спиртного після 10 вечора і врегулювали питання з діяльністю закладів, де відбуваються постійні дебоші та поножовщина.

Донедавна значну увагу активісти приділяли діяльності обласної влади – ради та облдержадміністрації. Поки триває обговорення кандидатур, досі не сформована вертикаль влади, хоч і в аграріїв області уже починається «гаряча» пора. Правоохоронці також не мають керівника, чия б кандидатура задовольнила всіх.

Що ж до міської ради, то поки вона оперативно приймала рішення, які підтримували Євромайдан, – її не чіпали. Оскільки посада міського голови і депутатський корпус – виборні, то вплинути на владну тріаду «міський голова – сесія - виконком» можна лише, коли переглянути склад міськвиконкому. Тож, тепер увагу громадськості привернула діяльність міської ради.

Результат

Як результат такої зустрічі учасники називали те, що подібне публічне обговорення відбувається вперше. Може, саме тому, що така практика в місті нова, сторони ніяк не змогли домовитися, як і що міняти. Треба міняти ЩОСЬ, а ось, що саме і як – це вже кожен аргументував у міру своїх можливостей і досвіду.

Чи то сформувати заново склад, чи то додати «нової крові» й розширити, чи то делегувати представників, чи провести вибори, чи ж узагалі змінити всю систему (щоправда, яким чином – невідомо) - учасники заходу так і не вирішили. Але, очевидно, активізовані групи, навряд чи відступляться.

Павло Данильчук, зокрема, від імені Правого Сектору зазначив: «Якщо ви не хочете нас слухати, то ми шукатимемо інші методи, залучатимемо громадський тиск». Чи означатиме це застосування відомих методів Правого Сектору – поки не відомо.

Наостанок, варто зауважити, що у Луцьку діє, більшою чи меншою мірою, кілька сотень громадських організацій. А ось увійти до складу міськвиконкому претендують поки що лише декілька з них, причому, які з’явилися нещодавно.

Довідково:

Виконавчий комітет міської ради — створюваний міською радою виконавчий орган, що є підконтрольним і підзвітним відповідній міській раді, а з питань здійснення делегованих йому повноважень органів виконавчої влади — також підконтрольним відповідному органу виконавчої влади.

У розділі ІІ Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виділені повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сферах:

- соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку (ст. 27);
- бюджету, фінансів та цін (ст. 28);
- управління комунальною власністю (ст. 29);
- житлово-комунального господарства (ст. 30);
- будівництва (ст. 31);
- освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту (ст. 32);
- регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища (ст.33);
- соціального захисту населення (ст. 34);
- зовнішньоекономічної діяльності (ст. 35);
- оборонної роботи (ст. 36);
- вирішення питань адміністративно-територіального устрою (ст. 37);
- забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян (ст. 38);
- відзначення державними нагородами, відзнаками Президента України та присвоєння почесних звань України (ст. 39).

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---