USD 24.3 24.45
  • USD 24.3 24.45
  • EUR 26.7 26.95
  • PLN 6 6.17

Лучанка з незвичним захопленням

Лучанка Настя Борець, студентка 4 курсу ЛНТУ, має незвичне захоплення – займається виготовленням дощовиць. Про це повідомляє «Слово Волині».

– Настю, як з’явилося таке, досить незвичне захоплення, – виготовляти дощовиці?

– Одного разу приблизно рік тому я була на фестивалі у місті Кам’янці-Подільському. Це було всередині вересня, я ніколи не забуду той момент, я йшла, підіймалася до Старого міста, до замку, і почула звуки дощу, хоча дощу насправді не було. Я здивовано почала роззиратися довкола, і в поле мого зору потрапив чоловік, який тримав у руках палицю і перевертав її, і виходив дуже мелодійний звук. Я підійшла до чоловіка і купила свою першу дощовицю.

– Що підбило не просто мати такий інструмент, а спробувати його створити власноруч?

– Коли приїхала додому, довго гралася цією дощовицею, насолоджувалася звуком, і прийшло бажання самій спробувати створити щось подібне, поекспериментувати, чи вийде у мене інший звук. Куплену дощовицю я не розбирала, у мене був знайомий, який знався на дощовицях, і розказав мені основні етапи її виготовлення.

Більш-менш знаючи теорію виготовлення, я взялася шукати борщовик, у місті цієї рослини, звичайно, не знайти, бо вона отруйна. Спочатку мої пошуки були в Торчині, потім в Антонівці, його там дуже багато. І почала експериментувати, робити свої перші дощовиці.

– А чи знали Ви історію дощовиці?

– Так, історію я знала, розказав мені її майстер у Кам’янці-Подільському. За легендою, хоча це однозначно було правдою, древні мольфари у Карпатах, коли не було цивілізації, прогнозу погоди, виготовляли дощовиці, палиці дощу, і закликали або проганяли дощ. Як на мене, якщо дощовиця буде грати дзвінко, то, можливо, дощ вдасться відігнати. А якщо звук буде грубий, ніби один потік, то дощ можна прикликати. Зараз, звичайно, яке закликання може бути… Хоча майстер говорив, що навіть нині, якщо вийти у чисте поле, маючи із собою кілька дощовиць, в які вкладена душа, то ними можна закликати, якщо не дощ, то хоча б хмари.

– А яке призначення дощовиць у цивілізації, у сучасному світі?

– Ви, напевно, на собі перевірили, що це – дуже гарний релакс, заспокоєння нервів після важкого дня. Наше ж тіло на 90% складається з води, і звуки води дарують йому певну гармонію. Багато українських етногуртів використовують дощовиці у своїй творчості.

– Скільки дощовиць за цей рік Ви виготовили?

– Більше ста. Я роблю, не задумуючись, куди я діну дощовицю. Спочатку виробами обдаровувала друзів.

– Як відбувається сам процес виготовлення?

– Я приходила з навчання стомлена, хотілося просто відволіктися. Я сідаю (мама мене не розуміє, каже, що краще поспати чи подивитися фільм), починаю длубатися, чистити… але перед тим пізньої осені я їду по борщовик, заготовлюю його, страюся вибирати міцні стовбури, тому що багато є тріснутих, а це дуже важливий момент. Вибираю якомога чистіші, найкращі. Привожу їх додому в Луцьк, у свій підвал, там вони стоять, заготовлюю я дуже багато, бо літом я цього не зможу зробити (борщовик, що буяє, залишає опіки на тілі людини, - авт.), чищу маленьким ножиком. Потім – це дуже важливий момент – борщовик треба перенести у квартиру. Від зміни температур він може дуже лунко тріснути – звук схожий на постріл. Тріснуті стовбури я теж зберігаю, бо мені шкода їх викидати, може, потім пригодяться чи вдасться їх склеїти. Але якщо борщовик тріснув, то це означає, що він був не дуже міцний і не надто придатний для дощовиці. Ті ж стовбури, які пройшли перевірку, переходять до наступного етапу. Після цього я роблю по спіральці перетинки, переважно із зубочисток, а вони є різної товщини, що також впливає на звук. Потім, коли перетинки зроблені, ззовні я зрізаю зайві частини зубочисток, зашліфовую наждачкою. Коли він зашліфований, можна наносити різні малюнки, а можна і не розмальовувати. Якось захотілося мені намалювати небо і поле з маками — вийшла невеличка дзвінка дощовиця з таким малюнком. Ще коли я захоплювалася Індією (хоча і зараз нею захоплююся), розмальовувала дощовиці

візерунками з голови в індійському стилі.

– А якими фарбами треба розмальовувати дощовиці, чим покривати?

– Бачила в Інтернеті, що розмальовують акриловою фарбою, але це мені трохи затратно, тому я викоритовую гуаш, потім лакую. Лакувати – обов’язково. А після починається найцікавіший процес — засипання різних частинок і слухання. Це може бути усе, що завгодно — від круп — до камінчиків і подрібненого скла. Щоправда, зі склом я ще не експериментувала. Найменші частинки за звуком схожі на дрібний дощ або дощ, який тільки починається. А якщо насипати більші за розміром частинки — наприклад пшеницю — звук виходить грубший. І от я змішую різні частинки, аби отримати потрібний мені звук. Головне — під час прослуховування не впасти у транс чи нірвану, бо від звуків дощовиці настає повне розслаблення.

Нині Настя виготовляє дощовиці на продаж, проте не хоче повністю комерціалізувати свою діяльність, бо, на її думку, в такому разі зникає те, “що від душі”, магія.

Якщо ж говорити мовою прагматизму, то різні за розміром, стилем оздоблення, дощовиці орієнтовно вартують від 20 до 60 гривень. Невисока ціна, як для того, аби купити легенду, правда?

Загрузка...
Коментарів: 11
Юнг Показати IP 19 Жовтня 2014 09:04
Захоплення цікве, тільки Фрейд би сказав, дивлячись на цей симовол, що дівчині чогось не вистачає
Андрій Показати IP 19 Жовтня 2014 09:15
"я взялася шукати борщовик, у місті цієї рослини, звичайно, не знайти, бо вона отруйна". Погано шукала, того "щастя" в Луцьку навалом
трололо до Андрій Показати IP 20 Жовтня 2014 16:52
Є в Заборолі. Ми вже незнаємо як його позбутися....
баба- повитуха Показати IP 19 Жовтня 2014 09:57
Чим би дитя не бавилось, аби не плакало.
ОЙ Показати IP 19 Жовтня 2014 10:36
Настя молодець. Не звертайте уваги на негативні коменти, ці люди ще не навчилися нічому в житті. Замісь того, щоб радіти і заохочувати інших, вони дружать з жабкою. Продовжуйте і ви вже молодець.
Амелія Показати IP 19 Жовтня 2014 11:07
Крута штука. Маю таку:)
баба-повитуха Показати IP 19 Жовтня 2014 16:28
А ще можна вистругати з дерева дитинку (як в українських народних казках). І теж бавитись нею.
луцьк Показати IP 19 Жовтня 2014 17:16
Перший раз про таке чую.
олька Показати IP 19 Жовтня 2014 23:33
молодець!!! а як можна придбати таку штуку?
СЕРГІЙ Показати IP 20 Жовтня 2014 12:11
МОЛОДЕЦЬ
Юля Показати IP 20 Жовтня 2014 21:39
Ну от чому, коли в нас дівчата займаються чимось незвичним (виготовлення дощовиць або мандрівки автостопом), то народ відразу ставить їм діагноз "дефіцит інтимного життя"? Що вже тоді казати про овець нафарбованих, які в Опері дупами крутять? Чи про пациків, які там цих овець мацають? Тупі заздрісники.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.