USD 27.65 27.78
  • USD 27.65 27.78
  • EUR 33.30 33.58
  • PLN 7.23 7.35

Луцьк на полотнах польського мистця-сценографа Волинського театру

На картині, яка була написана в 1942 році, кожен лучанин впізнає такі знайомі обриси середньовічного замку Любарта, під мурами якого туляться скромні житла містян з похилим парканами, місток через болотисту річечку Глушець – отака промовиста назва! Сьогодні ми спостерігаємо оновлений пейзаж: річка зникла, але дала назву однойменній асфальтованій «магістралі», хатинки змінилися базарним «Шанхаєм» Старого ринку, значно «модернізувала» вид замку електропідстанція. Чи став цей міський пейзаж ХХІ сторіччя приємнішим для ока глядача? Навряд чи. Та це вже інша історія…
Замок в Луцьку 1942 р.
Сучасний вигляд

Та повернемось до картини «Замок в Луцьку», бо саме таким у 30-х роках минулого сторіччя побачив його знаний польський мистець, член Польської спілки художників Александр Єнджеєвський (Aleksander Jędrzejewski) – а на той час сценограф Волинського театру імені Ю.Словацького. Розвідки на польських мистецьких та аукціонних сайтах дали змогу виявити ще декілька полотен художника, тематично пов’язаних із нашим містом. Це вид на річку Стир, а також ще кілька міських пейзажів.
Стир 1938 р.
Луцьк. Цирк. 1939 р.
Підпис художника на картинах

Звісно, цікавість підштовхнула до пошуку відповіді на природні питання: звідки родом художник, які життєві дороги привели Александра Єнджеєвського до Луцька, як склалася його подальша доля?

На автопортреті, написаному у 1955 році (до речі, єдиному наразі віднайденому зображенню художника), ми бачимо чоловіка середніх літ, вбраного підкреслено просто, але досить екзотично: на голові крислате сомбреро, а пів-обличчя обв’язане картатою хустиною, в губах – цигарка, поряд стоять 2 списи. Він сидить перед мольбертом і тримає палітру для змішування фарб, декілька пензлів. «Мабуть, любив мандрувати цей художник», – майнуло першим враженням від картини.
Автопортрет. 1955 р.

Дійсно, доля подарувала цьому чоловікові досвід багатьох доріг, знайомство з цілою палітрою культур, спілкування із самими різними людьми. А народився художник 14 (1 вересня за старим стилем) 1903 року у Житомирі Волинської губернії. Навчання живопису 18-річний Александр розпочав під керівництвом Конрада Крижановського, продовжив мистецькі студії у майстерні професора Тадеуша Прушковського в Школі витончених мистецтв у Варшаві (1923-1928 рр).
Польський художник, педагог Тадеуш Прушковський

Жвава виставкова діяльність розпочалася ще під час навчання. У 1925 році молодий перспективний мистець став членом Братства святого Луки – однієї з найвизначніших польських мистецьких спільнот міжвоєнного періоду, діяльність якої тривала з 1925 року і була перервана у 1939 році з початком Другої світової війни. Вчителем та натхненником Братства був педагог, професор Т.Прушковський, а до

її складу увійшли багато молодих польських художників: Болеслав Цибіс, Ян Готард, Еліас Канарек, Ян Видра, Едвард Кокошко та інші. Братство було засновано на засадах середньовічної гільдії, всі важливі рішення приймалися авторитетними зборами на чолі з обраним головою. Молоді мистці старанно вивчали техніки видатних майстрів Відродження, наполегливо вдосконалювали своє малярство і долучилися до формування польського національного мистецтва у передвоєнний період, опираючись на відмінний академічний досвід. Вже перша виставка «братчиків» у Варшаві у 1928 році викликала захоплення публіки та схвальну реакцію критиків.
Художники Братства святого Луки
Каталог першої виставки Братства

Александр Єнджеєвський разом зі своїми творчими однодумцями брав участь у численних виставках у Польщі: Варшаві, Познані, Бидгощі, Кракові. З часом географія презентацій художника охопила визначні європейські та американські культурно-мистецькі локації: Лондон, Венеція, Берлін, Женева, Буффало, Мілуокі, Чикаго, Москва,

Рига, Таллінн, Амстердам, Мюнхен, Дюссельдорф, Манчестер, Нью-Йорк…
До Луцька Александр Єнджеєвський приїхав у 1931 році. Тут він працював сценографом Волинського воєводського театру імені Ю.Словацького до 1938 року. У міжвоєнний період місто було не лише адміністративною точкою на мапі Волинського воєводства Речі Посполитої, а й помітним культурним осередком. Найпопулярнішим видом мистецтва тоді став театр.
Архівне фото. Луцькі глядачі коло афіш театру
Волинський воєводський театр у 30-х рр. 19 ст.

У 1931-1938 рр. директором польського Волинського театру був А.Родзевич. Діяльності театру всіляко сприяв волинський воєвода Генрик Юзевський під час своєї каденції. До складу трупи входили лише професійні актори – вихідці з інституту авангардного театру «Редута» та Державного інституту театрального мистецтва. Окрім творів польських драматургів, репертуар театру включав шедеври світових класиків В.Шекспіра, О.Дюма, Ж.-Б. Мольєра, П.Бомарше, Б. Шоу, Г.Ібсена та інших. Тут працювали багато талановитих акторів: Мечіслав Зонер, Ядвіга Оконська, Софія Славінська, Кароль Лещинський, Пьотр Орловський та інші. Театр активно гастролював воєводством, а в приміщенні в Луцьку була його основна база.
Александр Родзевич
Актори Волинського воєводського театру

Вся увага глядачів театру зазвичай прикута до виконавців та режисера. Та саме сценограф візуалізує задум драматурга та інтерпретацію режисера, перетворюючи слова і образи у декорації, костюми, ефекти. В цьому полягала праця Александра Єнджеєвського у театрі. Багато декорацій було розроблено у співавторстві з Ядвігою Пшерадзькою-Єнджеєвською, дружиною. Не можна сказати, що їхня театральна «роль» була непомітна – навпаки: створення доречної

і естетичної візуальної оправи для вистави сприймається глядачами як природне тло дійства, сприяє якнайкращій реалізації великої колективної роботи над постановкою. «Театральна тема» знайшла своє втілення і у полотнах художника.
Співак. 30-ті рр.
Портрет дружини. 1929 р.

Після «луцького періоду», нетривалого проживання у різних містах Польщі, а також численних мандрівок країнами світу, родина Єнджеєвських оселилася у Вроцлаві. Саме із театральними установами Вроцлава тісно пов’язана подальша визначна сценографічна кар’єра мистця, який одночасно продовжує плідно працювати у царині малярства. Розробка сценічних дизайнів для численних театральних постановок, активна презентація свого живописного доробку в країні та закордоном оцінені вдячною премією міста Вроцлава, цілою низкою почесних відзнак і звань.

Помер художник 28 серпня 1974 року у Вроцлаві.

Самовіддана творча праця польського мистця заслуговувала на щирий захват глядачів, колег та критиків. У фахових публікаціях, живописних каталогах та популярних культурних часописах, відгуках про художника з боку шанувальників відзначається його оптимістична «сонячна» кольорова палітра, замилування міською красою та простотою сільських пейзажів, надзвичайна відкритість враженням цього прекрасного світу – рис невтомного мандрівника і життєлюба.
Укладено за матеріалами сайту Галереї мистецтв

Марія ПИЛИПЧУК
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Реклама
Loading...
Коментарів: 2
лучанин Показати IP 13 Жовтня 2017 20:53
Ми взагалі не знаємо історію свого міста крім прімитивних совкових шаблонів.
Антон Ф. Показати IP 30 Жовтня 2017 05:45
Які цікаві, нові і невідомі факти з історії Луцька.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Loading...
Система Orphus