USD 27.8 28
  • USD 27.8 28
  • EUR 31.5 31.8
  • PLN 7.3 7.4

Образи святих на картинах луцького художника: Герої не вмирають

«Не міг взятися за зброю, тому воював як художник», ― говорить Сергій Радкевич, який присвячує свої картини загиблим героям Майдану, інформує «Волинь-нова».

Першу написану в час революції роботу «Упокій» присвятив усім, хто постраждав від насильства з боку влади.Там багато символізму. Намалював мішень, по якій стріляють на військових навчаннях. Як на мене, вона є абсурдною. Бо в реальних війнах жертвами стають невинні люди. Відчував тоді сильний емоційний порив, як і всі, хто переживав за країну. Важко було сидіти склавши руки і безперестанку дивитися новини. Але й узятися за зброю не міг. Тож відреагував як художник.

У пам’ять про першого полеглого героя Майдану намалював роботу «Сергій Нігоян. Вірменський мотив. Упокій». Переглядаючи фотографії воїнів Небесної сотні, зауважив: усі вони дуже позитивні, усміхнені. А Нігоян нагадав мені Ісуса. Тому задумав створити портрет із натяком на святий лик. На стіні в підземеллі, де малював, були отвори. Їхнє розташування на готовій картині відповідає місцям, куди Сергію завдали смертельних ран. Для мене це стало несподіванкою. Зобразив і символічний людський силует, який раніше вірмени висікали на надгробках. Малював золотими, блакитними та охристими фарбами ― традиційними для народу загиблого.

Світлої пам’яті Юрій Вербицький ― сучасний православний мученик. Його замордували і кинули помирати. Оскільки чоловік був альпіністом, вирішив присвятити йому роботу на десятому поверсі львівського будинку. На висоті проглядається місто, й образи зависають у повітрі.

На роботі «Святі мужі Волині» вирішив поставити крапку в революційному циклі. Психологічно важко, бо кожну картину наче проживаєш емоційно, а жертв ― більше ста. Тому далі обмежився узагальнюючими портретами, які збережуть пам’ять про героїв і спонукатимуть до жалоби за ними. На Майдані загинуло і п’ять наших земляків, яких назвав «святими мужами». Стіна, що послужила полотном, ― у центрі Луцька, поблизу управління міліції, яке активісти закидали камінням під час протестів. Був приємно здивований, що лучани зібрали гроші на фарби.

Варто бути дуже обережним, щоб не перейти межі, де пам’ять про Небесну сотню перетворюється на шароварщину.Так, це й актуально, й цікаво, й боляче водночас, але навіщо банальності? Героїв треба поважати, а не тиражувати їхні образи і малювати аби малювати. Бо я бачив і вкрай абсурдні речі.

Уже впродовж п’яти місяців щодня малюю лик святого. Як щоранку робиш зарядку, так щовечора сидиш і малюєш. Задумав серію із 364 графічних зображень ― від відомого Іоанна Златоуста до тих, про існування яких і не підозрював, поки не взявся за проект. Вважаю таку працю медитацією: щодня дивишся на святого, вивчаєш його спосіб життя, дізнаєшся про людину, яка насправді колись ходила по землі й мислила, як і ти. Святі подають особистий приклад, якими нам бажано бути. Ця робота дуже інтимна, і наразі не хотів би навіть думати про її завершення. Так пройнявся, що цікавить сам процес, а не результат.

Під впливом подій, що нині відбуваються на Сході України, почав малювати роботи, об’єднані назвою «Sorry, state George!» («Вибач, Святий Георгію!»).На мотиві чорного й оранжевого кольорів георгіївської стрічки створюю іконописні образи, які переходять у сучасність. Абсурдно використовувати для пропаганди стрічки, що насправді і не є георгіївськими, а лишень видозміненими. Святий Георгій ― це чоловік, який боровся зі злом. А нині його ім’я використовують убивці. Носити знак Святого Георгія і позбавляти людей життя ― щонайменше дивно.

Художник сьогодні не може працювати так, як 800 років тому. Священики ж їздять на мерседесах, а не на віслюках. Час рухається, до людей треба достукуватися сучасними методами. У сакральному мистецтві не можна бути консервативним і однозначним.

Коли після праці почуваюся, мов чистий аркуш паперу, розумію, що виклав на полотно всі свої імпульси й переживання.Тоді знаю ― був чесним.

Довідково:

Сергій РАДКЕВИЧ ― молодий художник із Луцька. Нині живе і працює у Львові. Закінчив відділення монументального живопису Львівської національної академії мистецтв. Працює в техніках монументального розпису, стрит–арту, живопису, графіки, інсталяції. Заснував першу на Волині резиденцію для молодих митців у селі Самійличі Шацького району. У 2011 році отримав премію PinchukArtCentre за роботу «Євхаристія». У 2012–му став героєм французького фільму про українське вуличне мистецтво. Організовує фестивалі стрит–арту (вуличного мистецтва). Ікона, яку намалював художник, зберігається у ватиканському соборі Святого Петра.
Загрузка...
Коментарів: 2
Правда Показати IP 21 Травня 2014 23:43
Герої не вмирають... своєю смертю. (((
Sorry Показати IP 25 Травня 2014 18:38
Sorry, saint George((((

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.