Редактор Жадана Олександр Бойченко виступив у Луцьку

Один із найпомітніших сучасних критиків та публіцистів, автор збірок есеїв «Щось на кшталт шатокуа», «Аби книжка», «Мої серед чужих» Олександр Бойченко ввечері 26 березня вперше завітав у Луцьк.

Він презентував свою нову роботу «Більше/менше», а також розказав, чим би займався, якби жив у ідеальному суспільстві ідеальної України.

«Більше/менше» – це збірка невеличких есеїв, в першому розділі якої текстів більше, і самі вони довші, в другій – менше, причому коротших. Саме таку назву для цієї книги, та й, зрештою, як зізнався сам автор, для решти його книг, він придумав не сам. Зазвичай, в цьому йому допомагають видавці, бо ж самому байдуже, під яким заголовком вийде книжка. «Коли видавався у «Лілея-НВ» – назву придумували спільно із ними, в «Піраміді» теж не обійшлося без «нарад», цього разу – назвали разом з Василем Дроняком – директором видавництва «Книги-XXI», в якому й вийшла остання робота», – розповів гість.

«Взагалі я не вважаю своє письмо серйозною роботою, – шокував усіх присутніх Бойченко. – Серйозна робота для мене – це переклади та редагування, чим я й займаюся переважну більшість часу. І ця книжка з’явилася тільки тому, що один із моїх перекладацьких проектів зірвався, і в мене з’явилося 2 тижні вільного часу. Ось тут видавець і сказав: «А давай ми впорядкуємо твої тексти і видамо їх». Ну я й погодився», – ділиться автор.

На запитання, яка власна книжка для нього найцінніша, знову ж пригадує задум із видавництвом «Більше/менше» і жартома відповідає: «Безперечно, що ця. Зараз поясню чому. Поки ми з Василем впорядковували тексти, гривня знецінилася, як результат – вартість паперу зросла, і друк цієї роботи став у щонайпрямішому значенні слова найціннішим».

Незважаючи на те, що твори Бойченка – це переважно публіцистика, в них більше літератури та філософії, ніж політики. Так, навіть на обкладинці новинки зображені дві жінки – Ксантипа і Мірто – які нібито обидвоє були жінками Сократа. На зображенні вони ллють на чоловіка рідину, яку сам Олександр називає водою, а його дружина впевнена, що це «помиї».

Саме Сократа та його духу в збірці найбільше. Хоча в другій частині є й текст про сучасного автора – Сергія Жадана.



Поговорили на вечорі і про президента Порошенко. Точніше кажучи, про те, що він «ляпнув» у червні 2014-го. Ті слова настільки зачепили автора, що він присвятив роздумам над ними цілий есей.

Відтак, подумати над фразою Петра Олексійовича зможе і читач Бойченка. Порошенко якось сказав: «Ми зробимо все можливе для того, щоб переконати тих, хто живе на Донбасі, що вони є найціннішими громадянами України».

А як щодо галичан, закарпатців, тих, хто мешкає в центральній частині нашої держави, – обурився не лише автор, а й користувачі форумів та соцмереж. Невже і нам, щоб стати «найціннішими» громадянами, потрібно десятиліттями бути під радянським гнітом; треба обрати собі в керівники «шапкокрада», періодично виступати проти всього українського, в тому й числі проти України як такої; прагнути відділитися; тягнути на імперське дно все суспільство, переважна більшість якого висловилася «за» рух у напрямку Європи?

На запитання, яким би було його життя, якби Олександр жив у ідеальному суспільстві ідеальної країни, відповів коротко: «Недовгим». А потім пояснив: «Працювати я, відверто кажучи, не люблю. Тому лежав би на дивані, дивився футбол – до речі, тоді довелося б купити телевізор, – багато їв і гладшав».

Розказав автор і про попередню свою збірку «Аби книжка». Багато хто з присутніх вже прочитав її , а тому цікавився подробицями написання роботи.

Розповідь декількох есеїв Бойченко веде від імені молодої недалекоглядної, ба, навіть нерозумної дівчини, яка нікого і ніщо не любить. Звати її Віта Бревіс, що латиною означає «життя коротке». Насправді історія із «народженням» Віти дуже цікава.

Тексти із «Аби книжки» Бойченко друкував у чотирьох літературних журналах – «Молодий Буковинець», «УЖ», «Країна» і «Post-Поступ». Саме завдяки останньому і з’явилася ідея Бревіс. Таке псевдо він придумав разом із головним редактором «Post-Поступ» Юрієм Винничуком. «Ви не уявляєте, наскільки кумедно було читати рецензії на твори Віти Бревіс в інтернеті, коли читачі говорили, що «дурній бабі просто не вистачає мужика», – поділився автор.

Також на вечорі поговорили про відносини України та Польщі, України та Росії. «В нас є один найзапекліший ворог і один найкращий друг, – прокоментував гість, – ворог – це Росія, друг – Польща». Чому так, здогадатися нескладно. «Росія не бачить іншого варіанту, як тільки підкорити собі нашу державу, Польща ж – навпаки – робить і робитиме все для того, щоб Україна залишилася незалежною і стала кордоном, таким собі рубежем, через який не перейде навала зі сходу у Європу», – поділився роздумами Олександр.

Насамкінець, організатори – мистецьке об’єднання «стендаЛь» – подарувало лучанці Олі Шершень книгу автора, яку він одразу й підписав. Зазначимо, що до кожного свого заходу «стендаЛь» проводить конкурс, завдання якого – «лайкнути» допис про майбутню подію у Фейсбуці чи Вконтакті і поширити його. Потім робот сам, за допомогою спеціального сервісу, обере, хто стане переможцем і отримає книгу.

Зазначимо, що захід відбувся у SkyBar, що у ТЦ «Гранд Волинь», за підтримки ГО «Самопоміч». До слова, вхід був вільним.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---