USD 24.9 25.1
  • USD 24.9 25.1
  • EUR 27.5 27.8
  • PLN 6.43 6.55

Світ художника Григорія Чорнокнижного: до 102-ї річниці з дня народження

У сприйнятті мистецтва душею небайдужою творчість художника безсумнівно талановитого і вдумливого відкривається як персональний Всесвіт у вервечці взаємопов’язаних подій від народження до смерті людини на Землі, пошуків себе як мистця і надбань на цьому шляху, та найвагоміше, все-таки, – той унікальний живописний спадок, який мистець залишив по собі. Бо вписав не лише себе у портрети людської історії, а охопив весь той час, у якому жив…

Сьогодні 102- річниця з дня народження Григорія Чорнокнижного – віртуоза пензля, майстра кольорів, творця гармонії у образах і фарбах.

Від імені цього художника віє містикою. Послухаймо голос самого Григорія Чорнокнижного про своє коріння, коли у інтерв’ю журналістці Валентині Штинько у 1992 році він розповідав:«З діда-прадіда ми були Чорнокнижниками, то вже потім записали мене Чорнокнижний… Народився я в Оренбурзькій області, куди батьків виселили з України. Батько вмів замовляти, знав, як зарадити від усякої немочі й людині, й скотині, вся округа до нього зверталася. Мав чорного сундучка, де зберігав різні старовинні книги: Біблію, «Лєчєбніки», а також твори Достоєвського, Чехова».

Передав батько синові-мистцеві мабуть не стільки здібності до окультизму, скільки надчутливість до краси цього світу у її емоційних вібраціях, нагородив генетичною вправністю до трансляції гармонії у власній палітрі. Пейзажі Чорнокнижного заворожують. Вони випромінюють аромати трав, квітів, самого повітря. А натюрморти не просто оживають перед очима глядача, а якимсь незбагненним чином об’ємно «обступають» його і «включають» у свій простір. Містика!
Свою живописну «Пісню пісень» вписав Григорій Чорнокнижний у земний ритуал поклоніння жінці і красі жіночого тіла. Для мистця це було зразком вищої естетичної цінності, що його пропонує людині її земне життя у вимірах поза часом і смертю. І жінка на полотнах Чорнокнижного – щира і справжня, природна і безпосередня, та, яка ступає по землі босими ногами. Цікава деталь: заглибився у цю тему прекрасного тілесного художник уже будучи у поважних літах та розмінявши сьомий десяток.
Час і епоха, в яку художникові судилося жити, розвиватися як особистості, формуватися у мистецтві, змусило його пережити багато трагічних подій, особистих болючих компромісів. Григорій пройшов війну. Людина, яка бачила смерть, змінюється безповоротно. Навчання у Харківському державному художньому інституті, до якого вступив молодий абітурієнт у 1938 році, саме тоді, напередодні війни поступово втрачав закладений Малевичем, Бойчуком, Кандінським, Седлярем та ін. дух свободи творчого самовираження і експерименту, а невідворотно ставав «кузнею кадрів» соцреалізму, жорстко обламуючи крила молодим художникам. Творчі дискусії стихали, а згодом запанувала тиша та загальний «одобрямс», коли на загал озвучувались «ідеологічно правильні» речі, а з власними судженнями варто було обережно обирати співрозмовників або взагалі промовчати. Мистець в таких умовах повинен був переживати болюче «роздвоєння особистості» і якимсь чином поєднувати кар’єру і творчість, укладаючи компроміси насамперед з власною совістю.

Портрети Леніна та інших радянських діячів (які, як відомо, в ті часи довіряли виконувати далеко не кожному художникові), трударів і доярок, прикордонників і снайперів, тематичні полотна на традиційні теми оспівування праці радянської людини відкривали Григорію Чорнокнижному двері статусних виставкових залів і музеїв, давали можливості кар’єрного зростання і визнання. У 1964 році він стає членом Спілки художників СРСР, активним учасником численних республіканських, всесоюзних і міжнародних експозицій. Саме у цей час приїздить мистець до Луцька, бере активну участь у культурному житті нашого міста і стає одним із ініціаторів створення Волинської секції спілки художників. Власне, його праця і вклад у формування культурної еліти, мистецького середовища Волинської області у ті «соціалістичні» десятиріччя важко переоцінити. Колега по цеху, товариш Володимир Галькун написав портрет Григорія, де ми бачимо гарного серйозного чоловіка із сумним поглядом.
Пильному глядачеві в цих роботах відчувається певна його відстороненість, та малярська школа реалізму у виконанні Григорія Чорнокнижного не викликає сумніву у його таланті і віртуозності. Хоча сам він визнавав, що в процесі малювання замість обличчя вождя на полотні проступала нежива маска. Щирість мистця проступала у деталях.

«Все одно час зробить своє, навіть без волі мистця, відобразившись в найнезначніших моментах. Можливо, але тому не в змозі нищити жодної своєї роботи… Інколи почуваюся їхнім заложником. Однак підняти руку – не можу. Це був би злочин. Гріх перед самим собою і своїм часом. Щось на зразок самогубства. Майбутнє – найкращий суддя. Воно розбереться в катаклізмах моєї доби. Дасть вірну оцінку мені, моєму час і творам, створеним на його тлі», – таке проникливе судження вдумливої людини-мистця цитує мистецтвознавець Зоя Навроцька у публікації «Художник на тлі доби», де дуже ґрунтовно аналізує творчий доробок Григорія Чорнокнижного саме у контексті ідеології того часу, коли він працював. Повний каталог його творів, що зберігаються як у державний, так і приватних колекціях, дбайливо укладено працівниками Луцького художнього музею.

Сучасний глядач сприймає творчість мистців попереднього покоління у власному часовому вимірі, зважаючи на реалії і інновації динамічного інформаційного ХХІ сторіччя, напевне, не усвідомлюючи у повній мірі небезпеку ідеологічних пасток, творчих лімітів і способів «мистецького виживання» художників сивочолих.

Вже багато років нема серед нас цього художника, мудрого і відповідального. Помер і похований він у Луцьку. Та справжній мистець живе, допоки хвилюють і наповнюють красою його полотна життя нових поколінь.
За матеріалами сайту Галереї мистецтв НСХУ

Марія Пилипчук
Реклама
Загрузка...
Коментарів: 1
Ганна.Так Показати IP 24 Січня 2017 14:20
Змінюються покоління та вподобання. На зміну приходить креативна талановита молодь. Та дуже радуе ,що ми маемо можливість згадати чи взнати про талановитих людей щедроі Волинськоі землі. Ітільки люди старшого покоління можуть оцінити наскільки роботи Григорія Чорнокнижного ( сучасні й досі) були яскраві та неповторні в часи СРСР

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.