USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.25 39.50
  • PLN 9.76 9.94

Ян Ксаверій Каневський: портретист європейської еліти ХІХ ст. родом з Великої Волині

10 Травня 2016 19:00
211 років з дня народження видатного художника-портретиста польського походження родом з Великої Волині Яна Ксаверія Каневського виповнюється сьогодні, 10 травня. З його полотен на нас дивляться чоловіки і жінки ХІХ сторіччя – це представники європейських політичних еліт і правлячих кіл, аристократи і чиновники, полководці і церковники, нащадки впливових родів і династій.

Академік живопису, автор історичних полотен, представник класицизму у малярстві ХІХ століття Ян Ксаверій Каневський (або ж Саверіо Франческо, як він інколи підписував свої картини) народився 1805 року у Красилові Старокостянтинівського повіту Волинської губернії (зараз – місто Красилів Хмельницької області). Указом Павла І від 12 грудня 1796 року Старокостянтинівський повіт передали до Волинської губернії – йшов процес укрупнення повітів. Свою початкову художню освіту здобув під час навчання у Волинському ліцеї в Кременці у художника-портретиста Юзефа Пітшмана. З 1827 по 1833 рр. продовжив навчання у Санкт-Петербурзі, учнем відвідував класи Імператорської академії мистецтв, де його головним наставником був академік Олександр Орловський. По закінченню академії із званням «вільний художник» та завдяки урядовій стипендії молодий амбітний мистець отримав можливість продовжити освіту і вдосконалювати свою майстерність у найбільших культурних центрах Європи: Дрездені, Відні, Болоньї, Флоренції. Прибувши до Риму у листопаді 1833 року, він займався копіюванням монументальних та станкових творів Рафаеля, писав жанрові композиції, і з часом завоював визнання як талановитий портретист. Його послугами скористався навіть папа Григорій XVI, за портрет якого Ян Ксаверій був нагороджений папським лицарським орденом Золотої шпори та став членом Папської академії літератури і вишуканих мистецтв при Пантеоні (папська академія, заснована у 1542 р.).
З 1842 по 1846 рр. художник живе і працює у Санкт-Петербурзі, де стає придворним портретистом царської сім’ї, в тому числі і імператора Миколи І.

Саме в цей час з-під його пензля з’являються полотна, які донесли до нашого інформаційного ХХІ сторіччя риси облич видатних політичних діячів того часу, рішення яких перекроювали політичну мапу Європи того часу та вершили долі народів.

Один з них – Паскевич Іван Федорович (1782-1856) – генерал-фельдмаршал Вітчизняної війни та закордонних військових походів 1812-1814 рр., головнокомандувач в Грузії під час російсько-перських і російсько-турецьких воєн. З 1831 року – Намісник Царства Польського. Саме він керував придушенням Польського повстання 1830-1831 рр. та Угорської революції 1848-1849 рр. На полотні, написаному у 1849 році, фельдмаршал зображений у формі гусарського Александрійського полку. За «Портрет фельдмаршала Івана Паскевича» Як Ксаверій Каневський був удостоєний звання академіка.
На двох полотнах Яна Ксаверія Каневського зображені батько та син Уварови. Сергій Семенович Уваров (1786-1855) – російський державний діяч, міністр народної освіти, президент Російської академії наук.
Олексій Сергійович Уваров (1825-1884) – відомий археолог, член-кореспондент та почесний член Петербурзької академії наук. у 1851 році він брав участь у розкопках на території стародавнього Суздальського князівства, де зафіксував більше 750 курганів та описав у своїх численних працях. Саме він розпочав вивчення скіфських курганів Придніпров’я, а також масштабні археологічні дослідження стародавнього Танаїсу, Ольвії, провів розкопки біля Феодосії, в Херсонесі.

Цікава історія пов’язана з портретом іншого державного діяча, міністра народної освіти Росії, графа Платона Ширинського-Шихматова. Протягом десятиріч це полотно зберігалося як «Портрет чиновника з зірками» невідомого художника у запасниках Омського музею образотворчих мистецтв імені Врубеля. Однак, в процесі реставрації промені сонця, ніби рентгеном, просвітили напис, непомітний доти – ім’я автора «К.Каневський». Ще кілька років мистецтвознавець Занфіра Девятьярова витратила на пошуки та визначення імені чиновника, який був зображений на полотні. Пошуки її від початку базувалися саме на тому факті, що художник писав портрети винятково відомих та визначних своїх сучасників.
У Національному музеї історії Азербайджану зберігається картина 1857 року, яка зображає командира Закавказького кінно-мусульманського полку генерал-майора Гасана бека Агаларова, видатного азербайджанського полководця.
У 1846 році художник переїжджає до Варшави. У званні професора він очолює кафедру рисунка і живопису столичної Школи витончених мистецтв, а згодом стає і директором цієї школи. В цей період мистець створює серію портретів представників політичної і дворянської еліти, культурних діячів Царства Польського. Серед них – і жіночі образи молодих аристократок у дорогому вбранні («Портрет Ольги Чацької у весільному вбранні», «Портрет дами у червоній шалі», «Портрет молодої жінки») молоді балерини Кароліна і Анна Штраус у сценічних костюмах («Сестри Штраус»).

У 1860 році Ян Ксаверій активно долучається до організації варшавського Товариства заохочення мистецтв і протягом решти свого життя віддано працював в колі його очільників. Після придушення Польського повстання 1863 року влада закриває школу, та Ян Каневський працює керівником класу рисунка аж до своєї смерті у 1867 році. Художник похований у Варшаві.

Роботи видатного майстра – портрети, тематичні полотна на історичні і релігійні теми, мініатюри з видами Кременця та інші – зберігаються у картинних галереях, музеях і приватних колекціях багатьох європейських країн.

Талановитий портретист Ян Ксаверій Каневський у своїх полотнах увіковічив образи видатних персоналій, які творили історію Європи у ХІХ сторіччі, відобразивши цих людей у реальному тогочасному історичному інтер’єрі з увагою до деталей одягу, зачіски, постави, виразу обличчя. Але головне – ми маємо можливість побачити обличчя тих людей, чиї долі перепліталися з долею країн Європи, чиї вчинки і рішення вплинули на перебіг подій і, так чи інакше, зумовили той історичний стан речей, який ми успадкували і переживаємо зараз у своєму насиченому інформаційному ХХІ сторіччі.

За матеріалами сайту http://www.volart.com.ua/art/kanevskyy_yan_ksaveriy/

Автор: Марія Пилипчук
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 6
студент Показати IP 10 Травня 2016 21:02
А нам казали що у нас тільки торф копали.
професор до студент Показати IP 11 Травня 2016 06:58
Видно, це діти копачів торфу вам і казали, бо їхні діди ще не копали.
Багульнік Показати IP 11 Травня 2016 08:56
Дивлячись на наш "Університет торфу", на прохфесуру і студентів це таки правда
Анонім Показати IP 13 Травня 2016 00:40
Дякую за цікаву підбірку. Побільше б таких матеріалів - це дійсно патріотичне виховання.
автор до Анонім Показати IP 17 Травня 2016 20:28
Щиро вдячна за такий відгук! Пишу саме для такого читача - вдумливого, небайдужого!
Тарас Показати IP 10 Травня 2018 07:55
Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus