USD 39.00 39.35
  • USD 39.00 39.35
  • EUR 39.15 39.45
  • PLN 9.71 9.93

У музеї на волинян одягали маски та лікували сміхом

10 Січня 2014 15:00
Про атрибутику Різдвяних свят розповіли сьогодні відвідувачам Волинського краєзнавчого музею. Захід, присвячений різдвяній атрибутиці, відбувся в рамках циклу заходів "Готуємось до Різдвяних свят".

Щоб «закріпити теорію практикою», учасники розіграли сценку, одягнувши маски та перетворившись на героїв різдвяної історії - Маланку, цигана, лікаря, козу, Василя, українку, козака. Згідно зі сценарієм, у колядників занедужала коза, а вона була потрібна, щоб іти колядувати. Довелось вирішувати, куди її вести - чи на Євромайдан, чи до лікаря. Але на останнього не було грошей, бо «Криза Азірівська настала в країні, коли капусту треба садити, а бідні депутати сир з пліснявою їдять, натомість, український народ має кругленьку суму в банку – «0». Втім, лікар погодився вилікувати козу безплатно, з медикаментів використав алкогольний напій «спотикачка», віагру і активоване вугілля.
Сміхом від такої вистави пройнялися всі.

Старший науковий працівник відділу етнографії Тетяна Хомич розповіла про головні атрибути Різдвяних свят: «Це - дідух, але така назва не Волинська, - прийшла зі сходу України. У нас раніше говорили просто сніп. Це був важливий атрибут святкування, адже хліб був символом багатства, життя. Для дідуха обирався перший чи останній сніп, який жали. Зараз вже прикрашають, роблять із 12 снопочків, символізуючи усі місяці – це нововведення сучасних народних майстрів. Другим обов’язковим атрибутом була кутя. Кутя означала достаток, це була і поминальна їжа. Щодо колядок, то на Волині у Святвечір не ходили по хатах, бо люди за першої зорі сідали за стіл і чимшвидше лягали спати, щоб зранку піти в церкву.
А на сході України колядували і першого дня Різдва. Колядники ходили із зіркою, яка символізувала народження Христа. Їх робили з усіх підручних предметів, а в центрі завжди ставили ікону, засвічували свічку і вішали дзвіночки.
У Волинських традиціях зірка була восьмикутна, такі часто зустрічаються і на вишивці. Ще одним важливим атрибутом Різдвяних свят були шопки. У нас є копія Любомльської шопки.
З цією шопкою наш краянин Іван Климович у 80 роках минулого століття ходив по селах і показував вертеп. У шопці є по краях віконця, через які народний актор просовував руки, брав власноруч виготовлені ляльки і показував виставу. На заході України були зазвичай одноповерхові Різдвяні шопки (на сході нашої країни вони рідко зустрічалися), хоча, в деяких регіонах, зустрічаються двоповерхові.
На другому поверсі було зображене народження Христа, а на нижньому - побутові сценки. З такими хатинками ходили вертепники по ярмарках і показували сценки», - розповіла науковець.


Також краєзнавці зауважили, що українці уже починають забувати, як правильно готувати кутю. Раніше, згідно з українськими традиціями, кутя замочуватися 12 годин, варили 2-2.5 години і обов’язково страва мала бути приготовлена до світанку. А ставити її на стіл було обов’язком чоловіка.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus