USD 28.15 28.30
  • USD 28.15 28.30
  • EUR 34.00 34.23
  • PLN 7.45 7.55

Юрій Войнаровський: про свято Юрія, мрії та плани на майбутнє

Із нагоди Дня Святого Юрія, що символізує прихід весни й пробудження природи до її повного розквіту, Інформаційне агентство Волинські Новини порозмовляло з заслуженим діячем мистецтва України, директором Палацу культури міста Луцька Юрієм Войнаровським.

Юрій Войнаровський розповів, зокрема, про те, як відзначає день ангела, а також поділився своїми захопленнями, мріями та планами на майбутнє.

Чи святкуєте Ви День Юрія?

Зізнаюся, що ще з дитинства про це свято добре знаю, зокрема, те, що воно припадає на 6 травня. Але спочатку не розумів, чому моя бабуся Пелашка говорила: «Вже і корова, і кінь напасеться, і вже треба, Юрчику, тобі в житі або пшениці покачатися, бо тоді здоров’я буде». У родині Войнаровських ми святкували цей день як і Різдво, Пасхальні свята, дні народження. Що ще пам’ятаю у своєму житті, так це хорошу погоду на Юрія.

Запам’яталося теж свято Юрія, правда, не згадаю, в якому саме році це було, коли мене особисто вітав митрополит Ніфонт. Також одного разу так співпало, що ми на Юрія проводили фестиваль «З іменем єдиним». Тоді на сцені зібралися хори дванадцяти об’єднань церков, які виконували по два твори. А в кінці всі разом заспівали «Боже великий, єдиний!» Для мене це стало подвійним святом, було дуже приємно, адже мене всі вітали зі сцени. У цей день мене постійно вітають і працівники культури, надсилають смс-ки, телефонують.

Цьогоріч плануєте щось особливе? Як проведете цей день?

Мене завжди вітає сім’я, навіть подарунки готують. Ми зустрічаємося під вечір всі разом удома, відзначаємо в сімейному колі. Завжди ходжу до церкви, чи з дружиною, чи з дочкою.

День напередодні Юрія теж особливий для мене, адже це день народження мого шваґера Олександра Громиша, оперного співака, народного артиста України. На жаль, його уже немає з нами, тому свято Юрія на мене зараз навіює трошки смутку.
Ви відчуваєте підтримку свого ангела-охоронця?

Так, справді відчуваю свого ангела-охоронця – Святого Юрія. Був один такий випадок, я їхав на захід у Польщу, щоб виступити у складі журі. Хотів чим швидше доїхати. Виїхав звідси десь о восьмій вечора, а на ранок мав потрапити вже на місце. Це був перший і останній випадок у моєму житті, коли я задрімав за кермом. Оговтався від того, що мені приснився мій покійний дід, який сказав: «Глянь на дорогу». Якось так. І тут подала сигнал зустрічна машина – вантажівка із деревиною… Багато різних випадків було.

Чи подобається своє ім’я?

Мені було цікаво, чому мене вирішили назвати Юрієм, адже мій день народження не пов’язаний зі святом. Мама відповідала, що просто їй подобалося це ім’я.

Мені теж моє ім’я дуже подобається. Думаю, воно мені підходить, я по натурі холерик, рухливий, не люблю комусь довго щось пояснювати, краще сам побіжу зроблю…

Колись цікавився, як моє ім’я звучить різними мовами, бо трохи об’їздив того світу як представник України в міжнародній раді організації фестивалів фольклору CIOFF.

Загалом скільки країн відвідали?

37 країн. Шість років тому підраховував, що провів у літаку більше тижня свого життя. Був і в Бразилії, і в Китаї, Кореї, Південноафриканській Республіці, Америці. І в кожній країні я переконався в тому, що всі люди однакові, незалежно від кольору шкіру, розрізу очей, мови. Можливо, я так кажу, бо я пов'язаний із фестивалями. І до нас на «Поліське літо з фольклором» приїздять колективи із різних країн, усього вже 70 країн світу були тут у нас, у Луцьку. Були і з Ірландії, Філіппін, Нової Зеландії. Тобто я не знаю бізнесменів, людей із галузі медицини чи військових, але я знаю людей мистецтва. І незважаючи на мову, традиції, кухню, у всіх є людяність і порядне ставлення до іншого.
А що зазвичай привозите з подорожей?

Як їду з України, везу сувеніри, дарую їх представникам приймаючої сторони. Пам’ятаю, колись як подарунок придбав гуцула й гуцулку – такі дерев’яні прикраси для волосся. Із Волині завжди привезу сувеніри, а також відеозаписи, фільми про Україну та Волинь зокрема. Із захопленням за кордоном розповідаю про нашу країну.

Сам також привожу щось на згадку, навіть, здавалося б, звичайні речі, наприклад, бейдж із іменем, записаним китайськими ієрогліфами. Облаштував уже такий собі міні-музей у кабінеті. Маю на згадку і сувеніри, і талісмани з різних країн.
А що ще колекціонуєте? Можливо, маєте якесь хобі?

Колись збирав марки, монети з країн, де побував. Свого часу колекціонував вінілові пластинки, люблю кантрі та джаз. Навіть за стипендію купував по дві пластинки. Досі маю програвач вдома, тому мої внуки люблять слухати музику не тільки з комп’ютерів і телефонів. Також відтоді, коли з’явилися камери, знімаю всі свята та концерти, які проходять у Палаці культури. Маю дуже багато записів, альбомів. Створюю такий собі власний архів.
Які складаєте плани на майбутнє? Про що мрієте?

Планів багато. У сімейному плані хочу, щоб мій внук Макар далі розвивався як піаніст, брав участь у різних конкурсах. Щоб всі в родині були здоровими. Загалом хочу прокинутися завтра й почути, що війни вже більше немає, щоб взагалі в цілому світі не було війн.

А які плани як у директора Палацу культури міста Луцька?

Ми зараз пишемо проект із Хелмським будинком культури. Плануємо спільні творчі імпрези та випуск книги українською, польською та англійською мовами, присвяченої нашим волинським танцям. Ці танці побутували в нас на Волині й зараз ми їх відроджуємо.

Хотілося б зробити відповідні оновлення й у самому палаці: осучаснити сцену, провести нову вентиляцію, забезпечити гарний звук, світло, утеплити ще другий корпус.

Мрію дожити, щоб побачити нормальне ставлення влади до працівника культури, щоб творчі працівники не бідували.

Хочу наголосити, що ми повинні тримати на рівні класичне мистецтво. Мрію, щоб цілий світ знав про Волинь, Луцьк, зокрема й завдяки нашим фестивалям.
Що очікує на лучан влітку від Палацу культури?

До Дня незалежності та Дня міста ми підготуємо звітний концерт колективів Луцька. Наші колективи ж будуть активно гастролювати закордоном, зокрема Західною Європою.

Що наостанок побажаєте нашим читачам?

Вірити в майбутнє. Вірити в те, що Україна буде багатою державою, її будуть поважати у світі, тому що ми, українці, того варті. Також, щоб наші сини, внуки йшли служити в армію лише для того, щоб підсилити себе, а не для того, аби згодом іти на війну.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Реклама
Loading...
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Loading...
Система Orphus
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.