Глобальний конфлікт і економічний злам: чим «потішить» 2017

Наступний рік буде важчим для України в міжнародному контексті, ніж був 2016, і саме зовнішньополітичні виклики будуть головними загрозами для Української держави у найближчому майбутньому. Менше з тим, серйозних внутрішньополітичних перетрубації очікувати не варто. Окрім того, наступний рік може принести невеликий, але все ж таки поступ в українській економіці.

Інформагенція ZIK зібрала прогнози аналітиків на 2017 рік, який не обіцяє бути простим, але й не полишає певних надій.

«Чорна» і «сіра» зона

Одним із головних викликів для України у 2017 році аналітики називають зміну міжнародної кон’юнктури. Це, зокрема, пов’язано зі вступом на посаду новообраного президента США Дональда Трампа, виборами і міграційними проблемами в Європі, а також спробами Росії «повернутися у світ» і легітимізувати анексію українського Криму.

«Ми поки що не знаємо, як буде поводитися адміністрація нового американського президента Дональда Трампа щодо українського питання і щодо Росії. Ми здогадуємося, що результати виборів у Франції будуть теж не дуже проукраїнські. І невідомо ще, якими будуть результати виборів у Німеччині. Також міграційна криза в Європі посилюватиметься через те, що війна в Сирії не стихає. А це будуть використовувати ті сили, які хочуть розвалити Європу. Відповідно, все це впливатиме і на нас. Тому цей рік буде важким для України на міжнародній арені», – зазначає політолог, директор Міжнародного інституту демократій Сергій Таран.

Росія тим часом робитиме спроби реанімувати відносини із Заходом, прогнозує політичний аналітик Олександр Палій і не виключає, що нова американська адміністрація буде пробувати налагодити економічні зв’язки з РФ.

«Узагалі міжнародні відносини будуть переведені у торгівельну площину. Хтось називає це реалістичною політикою, хтось цинічною. Але американський уряд має зрозуміти, що підтримка демократії і своїх союзників – це та річ, яка дає Штатам сил і перетворює їх з регіональної держави на глобальну. Якщо Трамп цього тривалий час не розумів, то тепер він має це зрозуміти», – вважає Палій.

Тривожний початок наступного року у міжнародному контексті прогнозує і політичний експерт Тарас Чорновіл. «Треба усвідомлювати – у тому, що в нас немає Алеппо, заслуга не тільки нашої армії, яку не можна недооцінювати, але й колосальних міжнародних переговорів. Ми бачимо, що Росія за Алеппо, де вона проводить страшний геноцид, навіть найменшої санкції не має, а за анексію Криму і події на Донбасі введені санкції, які фактично знищують економіку Росії. Саме цей міжнародний формат рятує нас від наступальних операцій Росії, від реального введення потужних військ», – переконаний він.

На його думку, у період до 20 січня, тобто поки не відбудеться офіційна інавгурація Трампа, триватиме так звана «чорна зона». Нею вже зараз фактично користується Росія в Сирії, яка хоче за цей час знищити там будь-які задатки опозиції.

«РФ знищує Алеппо, поки немає нового американського президента, якому довелося б на це реагувати. І якщо вона встигне це зробити до 20 січня, є дуже великі побоювання, що наступною може бути Україна. Це не означає якоїсь великої війни, але можуть бути дуже серйозні провокації. І наш січень буде в цьому плані дуже тривожним», – вважає Чорновіл.

Після того, за його прогнозами, буде «сіра зона», коли новий американський президент оголосить про перезавантаження відносин із Росією. «Це буде той період, коли Трамп має нарешті позбутися ілюзій або дістати такі образи від Росії через її апетити і бажання відтворити двополюсний світ, що ці відносини розірвуться. Але в цей період ми не матимемо серйозної підтримки з боку США, а Росія і далі відчуватиме себе з більш-менш розв’язаними руками і буде тиснути на нас».

Глобальний конфлікт і загроза визнання Криму російським

У ширшому контексті дивитися на ці процеси радить професор КНУ ім. Т.Шевченка, експерт з питань міжнародної безпеки Григорій Перепелиця. Він каже, що ми маємо справу з розгортанням глобального міжцивілізаційного конфлікту, одним з активних учасників якого є Росія. Також експерт звертає увагу, що Туреччина йде на дуже серйозне зближення і фактично на утворення геополітичного альянсу з РФ та Іраном.

«Тому 2017 рік буде роком нової ескалації цього глобального конфлікту, а також регіонального конфлікту на Близькому Сході, який має, перш за все, внутрішньо ісламський характер, але водночас і геополітичний характер, оскільки в нього втягнені ключові геополітичні гравці світу.

Для нас такий стан справ означає погіршення ситуації на міжнародній арені. Фактично Україна у Чорноморському регіоні залишилась одинокою і все більше буде потрапляти в ситуацію ізоляції та маргіналізації, тому що Туреччина піде на подальше зближення з РФ і, очевидно, буде рухатися в руслі російських інтересів. Це стосується і кримського питання теж, тому Туреччина може відкрити рейси до Криму, незважаючи на те, що це окупована зона», – припускає Григорій Перепелиця.

Що стосується Західної Європи і США, то, на думку експерта, Україна буде у фокусі їхньої уваги, але як «засіб торгу»: «Ми будемо виступати в ролі об’єкта торгу, а не суб’єкта відносин. Для нас це дуже загрозлива ситуація, оскільки є всі ознаки, що Трамп піде на змову з Путіним. Для Путіна найважливіший геополітичний приз – це Україна. І він дасть необхідні преференції для бізнесу, який підтримував Трампа, а це може бути серйозне зближення з Росією, зняття санкцій і навіть визнання Криму де-факто російським. Тобто якщо буде таке зближення в подальшому, то нас очікують дуже погані перспективи».

Норманський формат і Донбас

Ще один важливий фактор 2017 року, який варто виділити окремо, – це другий тур президентських виборів у Франції, який відбудеться у квітні і який може ще більше погіршити ситуацію для України на міжнародній арені. Чому це так важливо? Бо від результатів цих виборів залежить, хто сидітиме за столом переговорів у «норманському форматі» замість нинішнього французького лідера Франсуа Олланда. Його вірогідний наступник Франсуа Фійон уже відзначився проросійськими заявами. Відповідно, це може мати вплив на хід переговорів щодо ситуації на сході України, і цим, безумовно, користатиметься Росія.

У зв’язку (в тому числі з несприятливою міжнародною кон’юнктурою) експерти не очікують остаточного розв’язання конфлікту на Донбасі в наступному році.

«Думаю, що конфлікт на Донбасі вичерпається, і Крим ми зможемо повернути тільки після того, як Володимир Путін «відправиться до чортів у пекло». Доки є Путін, далі буде дестабілізація, про Крим навіть не буде вестися мова з боку Росії. Щодо Донбасу, ми Путіна заганяємо в певні переговори, він бере на себе якісь зобов’язання перед «норманським форматом», але в наступному році в нього ситуація буде краща через результати французьких виборів. І тому я думаю, що весною і літом у нас на Донбасі буде тривожно. У другій половині року ситуація, можливо, буде покращуватися в наш бік. Але це все-одно не буде зняття проблеми, а лише її певне консервування і зняття гостроти», – припускає Чорновіл.

Довгожданий «безвіз»

Та не обійдеться у наступному році і без «ложки меду». Одним із найбільш очікуваних рішень для українців є отримання безвізового режиму з ЄС. На думку аналітиків, це питання вже фактично вирішено, як і остаточна ратифікація Угоди про асоціацію з ЄС. Інтрига лише в тому, коли саме це відбудеться. І важливо, щоб це сталося до тих же виборів у Франції.

«Усі перешкоди для цього зняті, тому це має відбутися, швидше за все, вже на початку року. Думаю, у січні-лютому буде і ратифікація Нідерландами, і рішення щодо безвізового режиму. Затягувати з цим не будуть, тому що наприкінці квітня у Франції вибори, і для них важливо, щоб це не було передвиборчим питанням», – переконаний директор Міжнародного інституту демократій Сергій Таран.

Чи будуть перевибори?

Експерти прогнозують, що зовнішньополітичні виклики зацікавлені політичні сили будуть намагатися використовувати для дестабілізації всередині України. Грати на цьому буде пробувати і Росія. Однак чи призведе це до дострокових виборів – однозначної думки немає.

«Уряд зараз утримує те, що немає згоди щодо необхідності дочасних виборів, а зміна уряду означає дочасні вибори. Оскільки більшість у Верховній Раді не хоче цих виборів – і цілком логічно, тому що це призведе до більшої нестабільності, – то є всі шанси в цього уряду залишитися. Але якщо будуть дочасні вибори, то, звичайно, уряд буде змінений», – каже Сергій Таран.

На думку політичного аналітика Олександра Палія, у дострокових виборах зараз немає сенсу. «В опозиції немає інтересу домагатися перевиборів, тому що результат буде прогнозований і приблизно такий, як вона має зараз. І я не бачу в нашій парламентсько-президентській конституційній моделі сенсу розпускати парламент, якщо він голосує за такі питання, як притягнення Онищенка до відповідальності, голосує за бюджет. Цей парламент функціональний», – зазначає він.

Водночас Палій не виключає якихось збурень, інспірованих Росією. «Вона буде періодично нам капостити. Але це не захоплюватиме великі маси населення, тому що люди поступово прозрівають. Вони вчаться не вірити ідолам всіляким, от як з Савченко було. Вчаться бути мудрішими. Тому різний досвід іде на користь, навіть такий досвід і розчарування, який ми мали», – додає він.

Кризу всередині опозиції і певну консолідацію та підсилення влади прогнозує на наступний рік Тарас Чорновіл. «Що стосується конкретно президента, то нижню точку він пройшов весною цього року. Наступного року ставлення до нього буде вирівнюватися. Плюс до того, у 2017 році ми можемо відчути перші результати реформ. Зокрема, це стосується судової реформи», – каже він.

Водночас експерти наголошують, що стабільність всередині держави залежатиме не лише від зовнішніх впливів, а й, насамперед, від дій влади, від того, чи продемонструє вона нарешті ефективні кроки для боротьби з корупцією, чи понесуть відповідальність після оприлюднення е-декларацій недобросовісні чиновники, чи будуть реформи впровадженні не на папері, а в реальності, і багато чого іншого.

Переламний рік в економіці

У той же час опитані інформагенцією ZIK експерти очікують деяких позитивних зрушень в економічній сфері. Вони вважають, що економіка України вже подолала найнижчу точку, і в 2017 може відбутися певне покращення, але не настільки серйозне, щоб його сильно відчуло населення.

«Усе-таки є надія, що наступний рік стане остаточно переламним в економіці України, коли ситуація з мінусом в кінці цього року має вийти на нуль, а наступного року вже відбудеться злам у позитивний бік», – каже Сергій Таран.

Оптимістичні очікування від 2017 року підтверджуються і прогнозами від міжнародних фінансових організацій – МВФ, Світового банку, які очікують, що українська економіка вийде на стабільне зростання з ростом ВВП приблизно 2-2,5%.

«Під ці прогнози український уряд навіть вибудовував проект державного бюджету на 2017 рік. Щоправда, він заклав трохи більш оптимістичний ріст ВВП – 3%. Це, звичайно, обнадійливий прогноз, але він може бути реальним, по-перше, якщо не буде ескалації війни зі сторони Росії, а по-друге, залежно від того, якими будуть підходи в роботі Національного банку України. Через нього у нас непрогнозована ситуація з курсом гривні. А це тягне за собою непрогнозованість усіх інших економічних показників. Тому можна сказати, що ми залежимо від двох чинників. Один зовнішній – це російська агресія, а другий внутрішній – це робота НБУ, яка не піддається прогнозам», – зазначає голова Комітету економістів України Андрій Новак.

Чи залишиться глава НБУ Валерія Гонтарева у наступному році на своїй посаді – це, на думку експерта, навіть не політичне, а особистісне питання, оскільки зрозуміло, що вона – людина президента, з його бізнес-стуктури. І це питання залежить лише від особистої волі президента, а не від, за словами Новака, «замовних політичних акцій протесту під НБУ, які відбувалися цього року».

Як ми бачимо, економічні прогнози на 2017 можна назвати обережно оптимістичними. Чи справдяться вони – залежатиме від багатьох факторів. Але вже зараз можна зробити висновок, що у вкрай несприятливих умовах міжнародної політики, в яких може опинитися Україна наступного року, особливо важливе значення для держави має саме внутрішньополітична стабільність і зміцнення економіки. Адже зі слабкою державою ніхто у світі рахуватися не буде.

Підготувала Тетяна Штифурко

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---