Європейська ганьба Порошенка або чому візит у Брюссель виявився провальним

Саміт Східного партнерства Євросоюзу, що проходив 24 листопада в Брюсселі, виявився провальним для України і особисто для Порошенка. Ні про які перспективи членства України в ЄС не йдеться, що, втім, і так давно зрозуміло. Витівка з «планом Маршалла для України» настільки ж очікувано провалилася.

До того ж сама програма «Східне партнерство» та участь у ньому України виглядають досить безглуздою суєтою, пише журналіст Олександр Карпец для видання "Фраза".

Офіційна версія цієї програми зазвичай декларується наступним чином. Східне партнерство - це політична ініціатива ЄС, яка спрямована на зближення з Європейським Союзом шести східних сусідів - України, Вірменії, Азербайджану, Білорусії, Грузії та Молдови. Вона передбачає значне підвищення рівня політичної взаємодії, широку інтеграцію колишніх радянських республік в економіку ЄС і збільшення обсягів наданої їм фінансової допомоги.

Найважливіший момент полягає в тому, що участь у програмі Східне партнерство ЄС не передбачає перспективи членства в Євросоюзі.

Але це не більше ніж політкоректна декларація.

У реальності ж програма Східне партнерство ЄС спрямована на створення із зазначених вище країн євросоюзівського прикордоння деякого буферу, що відокремлює Євросоюз від Росії. Йдеться про свого роду «санітарне прикордоння» між Європою і Росією. Хто з них гірший, зараз вдаватися не будемо. Звернемо увагу на те, що Україні в числі названих країн відводиться роль такого собі відстійника, «сірої зони» або, якщо завгодно, паркану. Ця декларація важлива тільки для України, Молдови і Грузії, оскільки буде використовуватися політиками всередині цих країн як інструмент піару і пропаганди на тему про те, що «нібито ось-ось ми вступимо в ЄС», хоча реально ніякої ЄС «не світить». Вірменія і Білорусія орієнтовані на Москву, а Азербайджан - і зовсім на Туреччину, і міфічні європейські перспективи їм «до ліхтаря».

Головне ж полягає в тому, що Європа і взагалі колективний Захід зацікавлені не тільки в існуванні такого буфера, але і в тому, щоб зберігати в ньому вплив, але при цьому не нести відповідальності за те, що відбувається, а також не фінансувати, входять в програму країни, за винятком, можливо, невеликих подачок, та й то - на умовах, цікавих Євросоюзу, що добре видно на прикладі вивезення українського лісу, про що далі.

* * *

24 листопада 2017 року у Брюсселі пройшов п'ятий саміт Східного партнерства. У ньому брали участь глави країн Євросоюзу і глави шести держав - учасниць цієї програми, включно з Україною.

Привертає увагу той факт, що на саміт запрошували президента Білорусі Олександра Лукашенка, але він захід проігнорував. Щодо цього є різні версії. За однією з них, Лукашенко був вкрай незадоволений принизливої роллю, яка відводиться йому і його країні в затії зі Східним партнерством, і тут він десь має рацію. За іншою версією, рішення про ігнорування саміту Східного партнерства за Лукашенка прийняли в Москві, з якою у «бацьки» зараз черговий напад любові. Втім, ця любов в черговий раз може скоро закінчитися охолодженням відносин і навіть економіко-дипломатичною війною між Москвою і Мінськом, і Лукашенко знову почне «дружити» з Заходом.

Що ж стосується України, то для української влади результат саміту був ніяким і навіть негативним. У підсумковій декларації ні слова не сказано про можливу європейську перспективу для України, очевидно, через відсутність перспективи. І ніякого «плану Маршалла» для України, як і слід було очікувати, не буде, оскільки слід спочатку, як мінімум, розібратися, куди діваються вже наявні кошти. Саме такі сигнали отримав Київ.

Напередодні саміту Порошенко навіть погрожував, що не полетить до Брюсселя, якщо в декларації не внесуть відповідні положення. Чи слід нагадувати, що декларація тому і є декларацією, що написане в ній аж ніяк не обов'язково для виконання. Особливо, якщо мова йде про декларації Європи, яка тільки й може, що висловлювати «глибоку стурбованість» і настільки ж «глибоке задоволення».

Погрози Порошенка стати «в позу» в Європі проігнорували, і їхати на саміт йому все ж довелося. Адже якщо Лукашенко при всій його одіозність може поїхати в Європу, може - в Москву, а може їхати і туди, і туди, то Порошенко все більше потрапляє в міжнародну ізоляцію, особливо після загострення відносин з сусідніми країнами на грунті історико-мовних питань. Тому будь-який «вихід в люди» для Порошенко зараз за щастя.

Щоб якось зберегти хорошу міну при поганій грі, Порошенко напередодні саміту заявив, що Україні потрібні нові «проміжні цілі» на шляху до повноправного членства в ЄС. Очевидно, мова йде про чергову «морквину» для внутрішнього користування типу «безвіза», щоб відволікати увагу громадян від соціальної кризи в країні, яка поглиблюється.

Виступаючи на пленарній сесії саміту, Порошенко заявив, що Україна розраховує на приєднання до «чотирьох союзів»: енергетичного, митного, цифрового єдиного ринку і на асоціацію з Шенгенською зоною. Відзначимо, що все це цікавить, можливо, Порошенка, але не громадян України, за винятком хіба тільки асоціації з Шенгеном, яка полегшить багатьом можливість «звалити» з України, причому бажано назавжди.

Очевидно, що зазначені ідеї Порошенка мають на меті не євроінтеграцію, яка нам в доступному для огляду майбутньому «не світить», що вже цілком очевидно. Порошенко переслідує явно електоральні цілі, його завдання - друга каденція. Тому що без посади і відповідного імунітету перспективи Порошенка виглядають не дуже радісними, не кажучи вже про його оточення.

Тому вправи Порошенко на тему євроінтеграції є не що інше, як передвиборча технологія, створення такої собі привабливою «морквини» на кшталт безвіза. Інша справа, що безвіз багатьом пересічним українцям дійсно цікавий лише з тієї зору,щоб, повторимо, отримати можливість втекти з цієї країни куди подалі. А ось участь України, наприклад, в єдиному енергетичному ринку ЄС рядовому обивателю «до ліхтаря»!

Крім того, гасла Порошенка про участь України в зазначених «ринках» Європи можна розцінювати як відволікання уваги від соціально-економічної кризи, різкого зростання цін і тарифів, інфляції, безробіття, подальшого зубожіння.

Але Порошенко наполягає на своєму оптимізмі. Він заявив, що під час саміту Східного партнерства його учасниками було відпрацьовано спільне подальше бачення перспектив України. Також він розповів, що незабаром Єврокомісія оголосить нову програму макрофінансової допомоги Україні на 2018-2019 роки.

При цьому офіційні заяви ЄК з цього приводу поки почути не вдалося ...

* * *

Очевидно, що Європа все більше втомлюється від України і від Порошенка особисто. Про це свідчать відповідні заяви європейських чиновників.

По-перше, єврокомісар з питань розширення Хан однозначно заявив, що ніякого «плану Маршалла для України» не буде. Більш того, на думку Хана, в Україні і так достатньо грошей і потрібно лише зрозуміти, наскільки ефективно вони використовуються. Простіше кажучи, чи не розкрадаються вони. Важко сказати, чи достатньо в Україні грошей, але в чому слід погодитися з паном Ханом, так це в тому, що потрібно зупинити розкрадання України.

По-друге, глава Єврокомісії Юнкер наголосив, що ніхто не збирається міняти раніше прийняту формально під тиском Нідерландів декларацію, в якій чітко вказується, що асоціація з ЄС не дає Україні жодних перспектив членства в Євросоюзі. Як то кажуть, коротко і ясно!

«Там (в Європі – ред.) не бачать реальних реформ і результатів боротьби з корупцією .... З кожним разом ми чуємо дедалі жорсткіші заяви від Європи», - вважає директор Української політконсалтінговой групи Дмитро Разумков.

* * *

В цілому ж результат візиту Порошенко на саміт Східного партнерства виявився провальним, а підсумкова резолюція саміту є «документом ні про що».

«Цей документ ... не є якоюсь угодою, не є якоюсь «дорожньою картою». За великим рахунком, це така двостороння декларація між Європейським Союзом і країнами порубіжжя, буфером між ЄС і Росією », - підкреслює директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник.

По іміджу Порошенка - і без того вже безнадійно зіпсованому - був нанесений сильний удар в зв'язку з тим, що йому довелося виправдовуватися щодо Міхеїла Саакашвілі, а також з приводу депортації членів грузинської команди з України.

У світлі євроінтеграційної риторики вдарив по іміджу Порошенка той факт, що Україна не отримає обіцяні 600 млн євро допомоги від Євросоюзу, хоча тут більше репутаційні втрати, ніж фінансові, через мізерність зазначеної суми.

А головне, умови надання цієї допомоги є не тільки принизливими, але і вкрай руйнівними для України. Це вільне вивезення лісу-кругляка, що веде до екологічної, економічної та соціальної катастрофи. Тема резонансна і вкрай негативно сприйнята в суспільстві. Такими є вимоги цієї цинічної і меркантильної Європи! ..

Нарешті, однією з умов надання зазначеної фінансової допомоги ЄС є контроль Заходу над вітчизняною елітою і її активами. Йдеться про зовнішній управлінні вітчизняною елітою.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---