16 липня: події, факти, дні народження

День народження 16 липня відзначають професор, ректор Луцького національного технічного університету Петро Савчук (на головному фото), журналісти Ніна Долінчук та Діана Коротєєва.

Свято сьогодні у консультанта з соціальних питань Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Вікторії Краснянської.



Інформаційне агентство Волинські Новини вітає їх та бажає міцного здоров’я, щастя, натхнення та успіхів у всіх починаннях. Нехай доля буде щедрою на подарунки, а кожен день приносить лише гарні новини.

Також іменинниця сьогодні - лучанка, працівниця «Нової пошти» Катерина Ващук. Її вітають рідні та друзі, бажають здійснення мрій та сонячного настрою за будь-якої погоди.

Окрім того, сьогодні святкує день народження лучанка Оксана Букіна. Їй бажають справжніх людей поруч, чесності, відданості, вірності й справжності без зрад та штучності. Хай життя повсякчас дивує, але приємно, дає уроки, які ніколи не болять. Хай душа твоя буде чиста та незаплямована.

День ангела сьогодні у чоловіків з іменами Олександр, Анатолій та Марк.

16 липня в Україні відзначають День бухгалтера. Зичимо людям цієї професії життєвої енергії, трудових звершень, плідної праці.

Наша хроніка:

Торік Волинь відкрила для себе кросфіт. Цей молодий вид спорту, якому лише 15 років, дуже популярний в Європі та Америці. Тепер з ним познайомилась і волинська публіка.

У 2014 році у цей день редакція розповідала про рекорд з бігу Олександра Борисюка. Він став найкращим спортсменом-легкоатлетом Волинської області на дистанції 2000 метрів.

Також ІА Волинські Новини писало про одне з Волинських озер, на якому можна добре відпочити. Йдеться про водойму у селі Броди під назвою – озеро Чисте.

У 2013 році 16 липня з’явилася інформація, що найдавніший католицький храм Волині продовжує служити людям. Костел Святої Трійці - парафіяльний римо-католицький храм у Любомлі - найдавніша (серед збережених до нашого часу) римо-католицька культова споруда на Волині.

У 2012 волинянка здобула «срібло» на Слов'янському базарі. Друге місце на Міжнародному конкурсі мистецтв і премію у розмірі 6000 доларів США отримала волинянка Галина Конах.

А 16 липня у 2011 році ІА Волинські Новини інформувало, що Україна - серед лідерів з розповсюдження спаму. Вона зайняла 10 місце серед країн, у яких найактивніше розповсюджується спам.

Народилися:

Цього дня народилися український православний церковний діяч, голова Кирило-Мефодіївського братства, настоятель Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря Агапіт (Антоній Вишневський), норвезький полярний дослідник, мандрівник, який першим досяг Південного полюсу, Руал Амундсен, український письменник, перекладач Василь Барка (Очерет) («Жовтий князь», «Судний степ», «Душі едемітів»), французький дизайнер одягу Гі Лярош, американський письменник-фантаст Роберт Шеклі, українська й радянська акторка театру й кіно Ада Роговцева (фільми «Вічний поклик», «Овод», «Cалют, Маріє!»), радянський і український кінорежисер, сценарист та актор Борис Небієрідзе (як режисер – фільм «Гори димлять», серіал «Роксолана», актор – «Вантаж без маркування»), американський кіноактор Міккі (Філіп) Рурк («9 1/2 тижнів», «Дика орхідея», «Рестлер»), радянський астролог Павло Глоба, російський рок-музикант, ударник групи «ДДТ» Ігор Доценко, український політик і громадський діяч, багаторічний президент Міжнародної організації «Союз Чорнобиль»Володимир Шовкошитний, український письменник Михайло Томчаній, німецький футбольний тренер Юрген Клопп, грузинська політична діячка, голова опозиційної партії «Демократичний рух «Єдина Грузія» Ніно Бурджанадзе, іспанський футболіст, опорний півзахисник національної збірної Іспанії Серхіо Бускетс, валлійський футболіст Гарет Бейл.

Сталося:

1643 — експедиція голландського мореплавця Маартіна де Фриза відкрила острів Сахалін. В древності Сахалін населяли племена айнів, нивхів і евенків, які сьогодні малочисельні. У 1643–1646 роках Сахалін відвідали учасники походу В. Д. Пояркова. У кінці 18 століття Сахалін відвідав французький мореплавець Жан Лаперуз, а на початку 19 століття — російський адмірал Іван Крузенштерн. За Симодськомим трактатом (1855 р.) між Росією і Японією Сахалін був визнаний їх спільним нероздільним володінням. З цього часу починається активна колонізація Сахаліну росіянами, яка почала призводити до конфліктів між російським та японським населенням, що мешкало на острові. 1875 року за Санкт-Петербурзьким договором Сахалін повністю переходить до Російської Імперії в обмін на 18 Курильських островів, що перейшли до складу Японії. Сахалін стає місцем заслань і каторги.

1905 року після поразки Росії у російсько-японській війні за Портсмутським договором південна частина острову стала володінням Японії. З поразкою Японії у Другій світовій війні 1945 року увесь острів перейшов до СРСР.

1919 — під тиском польських військ УГА, перейшовши ріку Збруч, залишила Галичину і відступила на територію Наддніпрянської України. Причиною воєнної катастрофи УГА не були воєнні перемоги ворога, а жахлива епідемія тифу та інших пошесних хвороб, які вивели з армії до 90% стану, так що в листопаді 1919 тільки 7% вояцтва УГА могли лишитися на фронтовій лінії.

У січні 1920 стан УГА зменшився до 1373 старшин і 20576 вояків, а в квітні до 1435 старшин і 16688 вояків. Це й примусило НКГА укласти перемир'я, а згодом і союзний договір з російською Добрармією (Одеса, 17. 12. 1919), а потім стати Червоною Українською Галицькою Армією (ЧУГА), коли після розгрому Добрармії частини Червоної армії з'явилися на місці розташування галицьких бригад. Остаточно УГА вийшла з поля боїв, коли у квітні 1920 дві колишні галицькі бригади покинули Червону армію й перейшли до Армії УНР, що була тоді в союзі з польським військом, але попали в польський полон. Поляки звільнили підстаршин і вояків, а старшин інтернували в таборі полонених у Тухолі. Такий був кінець УГА після майже півторарічного її існування.

1990 — Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Проте прийнятий документ не одержав статусу конституційного акту. Українська РСР залишалася у складі СРСР, тому міжнародні організації та країни світу не визнали її державну незалежність. Причиною цього стало відсутність у Верховної Ради УРСР повноважень на ухвалення рішення про вихід республіки зі складу Радянського Союзу, тобто на проголошення незалежності Української РСР. Відповідно до вимог Конституції СРСР і Української РСР, тільки народ Української РСР, як володар всієї повноти влади в республіці, мав право приймати таке рішення на референдумі. Діючі норми міжнародного права також зобов'язували Верховну Раду Української РСР провести республіканський референдум. Декларація про державний суверенітет України стала основою для «Акту проголошення незалежності України». 24 серпня 1991 Верховна Рада Української РСР фактично вдруге проголосила Україну незалежною демократичною державою, прийнявши «Акт проголошення незалежності України», підтриманий всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року. Декларація представляла собою правовий фундамент для Конституції, законів України, визначення позиції республіки при укладанні міжнародних угод

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---