Just business. Волинська річка страждає через господарський спір

У заплаві річки Чорногузка - небезпека виникнення екологічної катастрофи. Кожен день грозить перетворитися для ріки бідою. Адже нечистоти з селищної каналізації течуть в болото неподалік Чорногузки. А на в’їзді в селі Гірка Полонка - сморід, який витримає не кожен.

Власне, цю ситуацію розповів читач Інформаційного агентства Волинські Новини Павло. З його слів, риба, яка була в рівчаках, уже вимерла. Далі - риба в річці Чорногузка. Також люди, які влітку почнуть купатись, можуть захворіти.

«Бородато-ароматний» конфлікт

З’ясувалося, що конфлікт не просто «з душком», а й «з бородою». І тягнеться він ще з 90-х років.

Свого часу в Луцькому районі діяло підприємство «Луцьке РТП». Мало воно в селі Гірка Полонка величезну територію, гуртожиток, музичну школу, водонапірну башту, каналізаційно-насосну станцію і ще багато чого.

Коли підприємство розпалося, то в рамках корпоратизації, воно віддало громаді села Гірка Полонка гуртожиток, музичну школу. А на території підприємства залишилася каналізаційно-насосна станція (КНС), яка перекачувала всі каналізаційні стоки на фільтраційні поля.Уклали договір на 49 років про те, що підприємство, яке має у власності КНС, перекачуватиме стоки. Проте з грудня 2013 року КНС перестала працювати. І не тому, що зіпсувалося обладнання, а тому, що підприємство просто її відключило.

Відтак, нечистоти потекли через верх відстійника. Нижчою точкою виявилася заплава річки Чорногузка. Саме туди стікаються «неприємності» з села Гірка Полонка.Поки страждає заплава, а не сама річка. Та до біди вже не так і довго.

Екологи на підприємство не можуть втрапити

Начальник Державної екологічної інспекції у Волинській області Олександр Ткачук каже, що про проблему знає давно.

«Там проблема в тому, що каналізаційні стоки житлового масиву мають потрапляти на очисні споруди цукрового заводу у відстійники. Вони не потрапляють туди, бо підприємець заблокував КНС. Свого часу він цю територію приватизував і зобов’язувався перекачувати. Але тепер він не хоче виконувати свої функції. Я в своєму кабінеті організував зустріч з сільським головою, вони при мені потисли руки і мали домовитися, що все буде працювати. Підприємець обвинувачує сільського голову, що він не платить за світло. Один одного обвинувачують. Ми передали матеріали в правоохоронні органи», - переконує він.

Власне, згідно із законодавством, Держекоіспекція мала б притягнути до відповідальності комунальне підприємство ВКП «Грань», яке обслуговує населений пункт.

«Забруднення йде, не встигають викачувати. На щастя, збитки ще - незначні. Там вихід один – змусити підприємця відновити роботу КНС, а в подальшому - сільраді працювати, щоб не бути залежним від доброї волі підприємця», - зазначає головний еколог області.Зі слів Олександра Ткачука, екологи тричі ходили перевіряти цього підприємця. Оскільки всі графіки перевірок затверджуються в Києві, то на цей процес витрачається чимало часу. «Ми прийшли, а на тій території вже зареєстроване інше підприємство. Вносимо другу фірму в план перевірок, а він (підприємець – ред.) знову все змінив», - каже Олександр Ткачук.

Доброта має свою межу

Директор ВКП «Грань» Анатолій Хомелюк розповів, що після того, як підприємець заблокував КНС, довелося шукати машину, яка б викачувала з відстійника і перевозила стоки. Власне, з його слів, цю роботу робить один місцевий мешканець «з доброти душевної» - безоплатно. Однак у будь-якої людини є межа, каже він.У Гіркополонківській сільраді інших шляхів вирішення конфлікту не бачать, аніж як збудувати іншу каналізаційно-насосну станцію. На реалізацію цього задуму виділили з селищного бюджету 300 тисяч гривень, ще стільки ж дала райрада. Наразі вже й виготовили проектну документацію.

Та не виключено, що цих коштів не вистачить на це будівництво.

Там, куди не можуть потрапити екологи

Підприємцем, який заблокував КНС, виявився колишній генеральний директор ВАТ «Луцьке РТП» Сергій Приступа, який на місці колишнього потужного сільгосппідприємства відкрив приватну справу.

Після розпаду Луцького РТП саме з ним заключили договір про перекачування сільської каналізації насосною станцією, якою він володіє.

Чоловік не приховує, що в грудні 2013 року таки заблокував КНС. Пояснює він це тим, що йому сільська громада не платила коштів за роботу. З його слів, у договорі вказані розцінки на перекачування стоків. Згідно з його підрахунками, сільська громада мала б платити за перекачку до 30 тисяч гривень на рік. У структуру цього тарифу входять використана електроенергія, витратні матеріали, зарплата спеціалістам та непередбачувані ситуації. Ще й, каже, вартість цих послуг для села – занизили на 30%.

Однак з 1999 року грошей підприємство не бачило. Після замірів, прийшли до висновків, що сільські стоки складають майже 90% від усього об’єму, який перекачувала КНС. А коли вирахували, що в разі заблокування КНС, стоки підуть не на територію підприємства – тоді й розірвали договір у односторонньому порядку і відключили насосну станцію.Так, навпроти паркану підприємства і утворилася каналізаційна ріка, яка прямує до Чорногузки.

У Сергія Приступи є на руках і рішення судів, якими відсудив у сільради плату за останні два роки. А ось плату, яку не отримав раніше, стягнути не може, бо минули строки давності. Та забувати ті борги він не збирається. Каже: готовий передати КНС в суборенду комунальному підприємству, за умови вкладання коштів громади в її модернізацію. Адже КНС – доволі стара, а вкладаючи кошти в модернізацію, він так би мовити, «відіб’є» борги.

Річка в заручниках

Власне, в тому клубку господарських спорів, претензій і звинувачень серед грошових питань наче губиться річка. Але саме вона страждає найбільше. Бо на те, щоб самовідновитися, місцевій екології буде потрібно декілька років, якщо каналізаційні стоки туди не потраплятимуть.

Поки екологи скаржаться, що не можуть втрапити на підприємство з перевіркою (крім усього додалася ще й заборона здійснювати такі «рейди» півроку), підприємець нарікає, що все ніяк не може потрапити на сесію сільської ради.Коли цей матеріал готувався, стало відомо про смерть сільського голови Гіркої Полонки Олександра Перванчука. Відтак, вочевидь, вирішувати ситуацію доведеться його наступнику.

Тим часом, волиняни, яким не байдужа екологія і безпека людей з побоюванням чекають купального сезону. Бо якщо стоки таки потраплять у річку, тоді буде непереливки не лише мешканцям Гіркої Полонки.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---