Через байдужість влади помер ще один герой Небесної сотні

Ще один Герой Небесної сотні помер після повернення з лікування у Німеччині. Наче риби об грубу кригу, билися за життя та право на нормальне лікування рідні Віктора Орленка. Держава не допомогла жодною копійкою.

Про це пише Юлія Лозинська у своїй в газеті "Експрес" .

ПОРАНЕННЯ

18 лютого 2014 року Віктор Орленко прийшов на Майдан. Того вечора поранили його сина. Чоловік схилився над хлопцем, аби підняти й урятувати його. І тієї миті снайпер вистрелив батькові в голову. Карета швидкої допомоги доправила пораненого Віктора до лікарні.

Понад рік 54-літній чоловік боровся за життя, однак днями його серце зупинилося. "

Чому ж вони так чинять з ним? Не один раз питала себе! -- розповідає газеті "Експрес" заплакана Дружина Героя, пані Галина. - Яких принизливих, болісних фраз та відмовок довелося наслухатися...

БОРОТЬБА ЗА ЖИТТЯ У НІМЕЧЧИНІ

Як розповіла дружина Героя Галина Орленко, історія боротьби за життя її чоловіка Віктора розпочалася із клініки в Німеччині. Доправити його туди вдалося з допомогою благодійників, які зібрали кошти на лікування у дороговартісній клініці "Шаріте". Там Віктор був у комі, аж допоки дружина не приїхала, яка увесь час проводила у палаті, багато говорила до нього. Крізь сльози.

І ось 18 квітня чоловік кивнув головою. Він почав виходити з коми. Згодом прилетіла й донька до Німеччини. Нашому Герою почало ставати краще. З часом він уже навіть міг сидіти.

«Ми робили різні вправи. Щодня розповідала Віктору все-все про наше життя, адже він нічого не пам'ятав... Надія на краще з'явилася, і серце від того наповнювалось радістю. Однак благодійні кошти скінчилися, і довелося повертатись в Україну.

ПОНЕВІРЯННЯ В УКРАЇНІ

Тут і почалися поневіряння. Пригадую, як телефонувала до пані Богомолець. Просила її, аби посприяла в тому, щоб карета швидкої допомоги забрали мого чоловіка з аеропорту, коли прилетимо. Відмовила.

Син звертався до мера столиці Віталія Кличка, щоб допоміг киянину який стояв на Майдані та повертається в Україну після важкого лікування. Однак – нічого», - розповідає пані Галина.

«Ми зверталися до лікарень Києва, просили влаштувати тата, - каже Світлана, донька Віктора. - Однак медзаклади один за одним відмовляли. Такого важкого пацієнта брати на хотіли. Урешті Київська міська лікарня №1 погодилася його госпіталізувати. Спершу все було наче добре: татові виділили окрему палату, він їв, приймав відвідувачів. Однак згодом йому стало гірше, температура почала підніматися до 39.

У батька з'явився менінгіт, а від того, що його не перевертали як належитьcя, утворилися пролежні. Систему для ентерального харчування батька добре не промивали - у ній була пліснява, валялась якась трубочка від соку. Такого жодного разу не було в Німеччині! Ех, та що там казати. Не раз чули від лікарів фразу "Тут вам не "Шаріте».

ШАХРАЇ

Родина Орленків потерпіла і від шахраїв. 60 тисяч гривень, які рідним вдалося зібрати на благодійний рахунок, зникли з картки. Родичі звернулися до київських правоохоронців. Однак ті не допомогли відшукати безсовісних крадіїв.

«ПОРАДИ» ВІД МІНСОЦПОЛІТИКИ

Не отримав Герой і обіцяних владою грошей, які призначено пораненим на Майдані.

«Суму, яку нарахували батькові, - 60 тисяч 900 гривень він ніяк не міг отримати. Адже закон передбачає, що їх забрати може лише той, хто отримав поранення. Або ж за довіреністю. Однак тато був у такому стані, що ні довіреності не міг оформити, ні сам прийти. Коли ми телефонували до Сергія Марущенка, який є начальником управління організації соціального захисту постраждалих унаслідок надзвичайних ситуацій Міністерства соціальної політики України, то він нам казав: «Навіть не знаю, чим допомогти!» Ось що можуть порадити в Мінсоцполітики!» , - каже Світлана.

А тепер, коли родина втратила батька й чоловіка, їм дзвонять з тих чиновницьких кабінетів. Кажуть: «Ми скликаємо термінове засідання... Гроші ви зможете отримати».

«Та нащо мені ті гроші? От батькові вони б згодилися. Ми б знову його за кордон відправили. Але батька вже нема», - каже дочка.

ПОХІД ДО ПРЕЗИДЕНТА

Дружина Героя, яка розуміла, що без грошей на лікування в Європі вона втратить чоловіка, вирішила звернутися до Президента України Петра Порошенка. Тож пішла на Майдан – у день відзначення річниці революції там мав виступити президент. Для нього зібрала всі документи, які описували історію її чоловіка.

«Я пробивалася до Порошенка крізь охорону, яка ледь не збивала з ніг, - ридає дружина. - Кажу: Гаранте, допоможіть! І показую йому папку з паперами. Охороні я не хотіла її передавати. Якось таки вдалося всунути документи в руки Порошенкові. Знову з'явилася надія. Я чекала, що мені зателефонують, що допоможуть. Та жодного дзвінка. Жодної допомоги».

На жаль, родичі Героя так і не змогли нічого домогтися у своїй країні. 3 червня у Київській міській лікарні №1 чоловік помер. Поховали його у рідному селі Талалаївка, що на Чернігівщині. Там його згадують як чудову людину.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---