Мандрівник фотографує придорожні хрести у волинських селах

Придорожні хрести, що трапляються по всій території України, майже не досліджувані. Їхню атрибутику, зокрема прикрашання стрічками, фартухами й хустками, жителі населених пунктів, біля яких стоять «фігури», переважно пояснюють тим, що «так старі люди робили».

Про це йдеться на стоірнках щотижневої газети Волинські Новини (№ 25).

Мандрівник, волонтер, працівник Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» Павло Савчук зробив добірку фотографій із зображенням хрестів у різних районах Волині. Зараз колекція лучанина налічує понад 150 світлин. Частина з них представлена на виставці «Фігури та оброчні хрести як елемент народної культури» у Волинському краєзнавчому музеї.– Хрести зі своєрідною символікою – молотки, драбинки, обценьки, спис та інші елементи – притаманні лише поліському регіону. Такі поширені у Волинській, Рівненській, Житомирській областях, на півдні Білорусі. Як мені відомо, подібної символіки в інших областях України нема, – зауважує автор фото. – Чому символіка Страстей Господніх, що походить із католицизму, використовується на Поліссі, – тема для окремого історичного дослідження.Подорожуючи Волинню, Павло Савчук звертав увагу на «фігури», що встановлені на в’їздах у села, на перехрестях, знімкував їх і цікавився у місцевих, яке значення вони надають високим дерев’яним хрестам за низенькою огорожею. Дослідник зауважує, що селяни переважно не можуть пояснити, що означають ці «фігури» і знаки на них.

– У 1960-х роках придорожні хрести потрапили під масове знищення: їх зрізали, спалювали, вивозили на цвинтарі чи використовували в будівництві, – розповідає автор фотографій. – Більшість хрестів, які у волинських селах стоять зараз, зведено в 90-х роках. Народна традиція була перервана на тривалий час, люди забули, що колись означали ті чи ті атрибути. Змінилося і трактування призначення придорожніх хрестів.Вважається, що на в’їзді в село хрести ставили для захисту – як обереги. На роздоріжжях – на могилах самогубців чи тих, хто загинув наглою смертю. З фігурами пов’язано багато переказів і легенд: що вони відводять хвороби, зцілюють, перетворюють людей на перевертнів, допомагають завагітніти тощо. У Залісах на Ковельщині при всіх чотирьох в’їздах у село стоїть по три хрести. Місцеві кажуть, що вони загороджують дорогу холері, встановили ці перешкоди для хвороби під час одної з епідемій страшної інфекції.

– У Маневицькому районі, неподалік Черемського природного заповідника, на перехресті побачив напівзігнилий хрест із вицвілими стрічками, – оповідає Павло Савчук. – Місцина ця безлюдна, запитав у лісника, звідки узялася «фігура». Він розповів, що колись тут стояв хутір, на якому жила жінка. Вона сильно захворіла, думала, що вже помре. Якось їй наснився сон, що одужає, якщо поставить на роздоріжжі великий хрест і прикрасить його. Вона так зробила й вилікувалася.

Крім барвистих стрічок, хрести біля доріг завішують вишитими рушниками, фартушками і хустками. Це ніби дари від тих, хто просить у хреста допомоги: щоб вийти заміж, народити дитину, мати щедрий урожай, здоров’я. Або подяка, яку людина приносить, якщо її прохання здійснилося.– Біля села Берестяного Ківерцівського району стрічками обвішаний не хрест, а дуб, – каже мандрівник-краєзнавець. – Люди пояснили, що колись на цьому місці ріс старий дуб, на якому постійно були шати зі стрічок і рушників. Його зрізали, посадили молодий – і нове дерево люди продовжили прибирати. Можливо, цей ритуал зберігся ще з древніх вірувань у духів дерев. І зараз вірять, що навколо дерев’яних хрестів відбувається магія, це місця з сильною енергетикою.

Опис символів Страстей Господніх, що вирізьблені на хрестах Полісся:

• півень – проспівав тричі при зреченні апостола Петра;

• драбина – з її допомогою вартові знімали тіло з хреста;

• спис – римський солдат Лонгін встромив його під ребро Ісуса;

• губка на списі – вона була змочена в оцті, щоби втамувати спрагу розіп’ятого;

• молоток, цвяхи, обценьки – інструменти, якими забивали й виймали цвяхи з рук Ісуса;

• 30 срібняків – заплачені Іуді за зраду;

• миска з миро – ним діви-мироносиці обтирали тіло;

• терновий вінець – символ страждання на голові Ісуса;

• Грааль – легендарна чаша, в яку зібрали кров Христа.

Соломія ВЕРВИЧКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---