Погрози, донорство, самогубства. Історії волинян, які опинилися в рабстві

Викрадення органів, самогубства, психологічні травми, наркозалежність – це те, що спіткало героїв цієї публікації. Вони не хотіли гострих відчуттів, і не свідомо йшли на це. Вони хотіли покращити своє життя, але стали «сучасними рабами».

Історії, описані в публікації – реальні. Та вони без імен і прізвищ, з очевидних причин. Люди, які опинилися в ситуаціях, про які тут розповідаються, навряд чи коли-небудь захочуть говорити по це відверто. Але ці історії – не сюжети голлівудських бойовиків. Це – жорстокість, з якою зіткнулися тисячі людей в усьому світі.

Злочини, де товаром стають люди

Торгівля людьми – надприбутковий нелегальний бізнес. Прибутки від нього можна порівняти лише з торгівлею наркотиками та зброєю. І Україна в цьому бізнесі аж ніяк не аутсайдер, у тому числі й Волинь. Хоча офіційної статистики, скільки людей стало жертвами торгівлі людьми, яка показала б реальну картину, - немає. Адже, по-перше, не кожен, хто став жертвою цього бізнесу, охоче про це заявляє, а, по-друге, не кожен може себе ідентифікувати як жертву торгівлі людьми. В Мінсоцполітики кажуть лише скільки осіб отримали статус. Але жертв торгівлі людьми в Україні набагато більше.

Волинь – одна з областей, де стартував міжнародний проект «Поширення Національного механізму взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми» під егідою Координатора проектів ОБСЄ за кошти уряду Канади.

У рамках цього проекту заплановані навчання правоохоронців, медиків, педагогів, соціальних працівників, як якісно і комплексно надавати допомогу людям, які постраждали внаслідок торгівлі людьми.

Одним із заходів став одноденний семінар для журналістів Волині під назвою «Протидія торгівлі людьми, інформування про проблему та допомога від держави постраждалим». Спікером семінару виступив голова правління ВОГО «Велес», юрист ГО «Волинські перспективи» (організація - координатор проекту на Волині) Віктор Вальчук. Він розповів, що, займаючись громадською діяльністю, йому довелося не раз стикатися з жертвами торгівлі людьми.

Часто перебуваючи в районах, вдається ідентифікувати цих людей. Одна з проблем, з якими стикаються волонтери, - небажання говорити. Ймовірно, цим і пояснюється те, що у 2015 році до департаменту соцзахисту облдержадміністрації (орган, який опікується такими випадками, згідно з чинним законодавством) не зверталося жодної людини за статусом жертви торгівлі людьми.

Натомість в правоохоронців власна статистика, а у громадських правозахисних організацій цифри ще інші. Зі слів Віктора Вальчука, лише під час останнього візиту в райони, вдалося виявити 16 осіб, які стали жертвами торгівлі людьми.Ці люди зазвичай не знають, що мають право на безкоштовне медичне забезпечення, правову допомогу та інше.

Приміром, одного з таких волинян виявили в реанімації районної лікарні. На лікування в родини йшли сотні гривень в день. А коли цю людину ідентифікували як жертву торгівлі людьми, то включилися інші механізми і за лікування почала платити держава. Та й рецепти стали виписуватися ощадливіші.

Згідно з даними МОМ (Міжнародної організації з міграції) Україна – лідер серед країн східної Європи по кількості постраждалих від торгівлі людьми. Наша держава є як країною походження жертв торгівлі людьми, так і країною призначення, країною транзиту та країною, де процвітає внутрішня торгівля людьми.

Дужих чоловіків зупиняло лише одне відео

Віктор Вальчук розповів, що декілька років тому вдалося допомогти чоловікам, які стали жертвами торгівлі людьми. Правда, на той час, як відбувалася перша зустріч, ці люди не називали себе жертвами торгівлі людьми, а вважали, що їм просто не пощастило з роботодавцем.

Так, п’ятеро чоловіків найнялися на роботу в сусідню країну. Вони, перебуваючи в нелюдських умовах, безкоштовно збудували роботодавцеві котедж.Коли ж дужих, міцних чоловіків запитали, чому вони не відмовилися, не втекли, не розібралися з господарем і його охоронцями по-чоловічому, почули історію, від якої йде мороз по шкірі.

«Коли чоловік підійшов до охоронців і сказав, що відмовляється працювати, то йому показали одне відео: як його маленька донька грається на подвір’ї. Відео було свіже. І чоловікові пригрозили: якщо він утече, то поки він добиратиметься додому – дружину викрадуть і продадуть в бордель, а дитя віддадуть циганам. І щотижня перед тим, як мав відбутися дзвінок додому (в присутності охоронця, аби не бовкнули лишнього), йому показували свіже відео. Одного разу показали відео, як його донька розповідає зі сцени вірша. А потім дружина під час розмови розповідає про те, як це було. Чоловік мусив душити сльози, вдавати, що нічого не знає і казати дружині, що в нього все добре», - розповідає Віктор Вальчук.

З того часу вже минуло декілька років. Чоловіки скористалися програмою допомоги МОМ, їм надали психологічну допомогу. Одному з них навіть допомогли розпочати бізнес – придбали сучасні інструменти.

«Коханці мрії» і звабливі пропозиції

Отже, однією з проблем, з якою стикаються правозахисники – це те, що люди не ідентифікують себе як жертви торгівлі людьми.

Згідно з чинним законодавством, щоб кваліфікувати торгівлю людьми у злочин, мають бути три елементи: дія (вербування, переміщення, переховування), спосіб (залякування, погрози, застосування сили, зловживання владою або вразливістю) та мета (експлуатація).

Вербування може відбуватися різними способами: через неформальні кола (друг мого друга), «випадкові знайомства» у диско-барах, центрах зайнятості, на ринку, під виглядом агентств з працевлаштування або туристичних послуг, оформлення фіктивних шлюбів, викуп дітей.

До прикладу, одна з жінок познайомилася в Інтернеті з італійцем. У переписці все було чудово, італієць кликав до себе, і жінка вирішила поїхати. Повернулася через півроку. «Коханець мрії» виявився садистом, приковував її ланцюгом в підвалі і використовував жінку як секс-рабиню. Коли їй вдалося вирватися з полону – сусіди були шоковані.

Ще одна історія з життя, свідком якої довелося стати Віктору Вальчуку.

«В одному кафе сидить чоловік презентабельної зовнішності з дівчиною. Під час розмови він часто розмовляє телефоном, вирішуючи бізнесові питання. І потім, ніби між іншим, запрошує дівчину на кілька днів поїхати в Туреччину як перекладач. Дівчина тут же дзвонить мамі і каже, що їде на вихідні на весілля до подруги. На щастя, я подзвонив в УМВС, і цього чоловіка тут же перевірили. З’ясувалося, що він неодноразово постачав дівчат у борделі», - розповідає він.Власне, питаннями протидії торгівлі людьми займається спеціальний відділ в УМВС області. Зважаючи на обмеженість ресурсів, правоохоронці просять інформувати волинян про випадки, коли людей вербують чи то під час розмов, чи то посередництвом оголошень (навіть на стовпах). Єдине, що треба – повідомити відділ і попросити перевірити, або звернутися до правозахисників.

Приміром, в луцькому тролейбусі жіночка роздавала оголошення із запрошеннями на сезонні роботи. Коли її перевірили правоохоронці, то з’ясувалося, що жінку розшукують за шахрайство.

Із заробітків приїхала інвалідом

Наступна стадія торгівлі людьми – перевезення, яке може бути або прихованим (нелегальне перевезення) або ж відкритим. Другий спосіб сьогодні надійніший, адже не треба наражати себе на небезпеку. Наприклад, або документи підроблюються, або ж використовуються справжні документи, але з іншим призначення. Приміром, оформлюються туристичні чи студентські візи, які не дають права на працевлаштування.

«Під час розмови з одним із постраждалих мимо проїхала з гуркотом вантажівка. Чоловік завмер, стих, впав на кількадесят хвилин «в ступор». Коли він вийшов з цього стану, то розповів, що цей звук йому нагадав, як його перевозили – він 9 годин лежав в тайнику вантажівки», - розповідає правозахисник.

Метою торгівлі людьми завжди є експлуатація. Вона може бути трудовою, сексуальною, використанням у порнобізнесі, жебрацтві, проведенні дослідів над людиною без її згоди, примусова вагітність, рабство, вилучення органів.«Жінка поїхала в Польщу на заробітки домопрацівницею. Господиня турботливо запропонувала свою робітницю обстежити в хорошій клініці. Через місяць після обстеження в неї розболілася спина. Лікарі в тій клініці під час повторного візиту сказали, що жінці треба видаляти каміння з нирки. Після операції навіть як сувенір цей камінчик віддали. Згодом господиня вирішила поїхати до сина в Англію, і запропонувала жінці повернутися додому. Жінка, коли приїхала, вирішила перевірити, як там нирка в своїй лікарні. Коли прийшла, то з’ясувалося, що нирки у неї … немає. І лише тоді вона згадала, як сусіди дивувалися чого це Агнєшка через кілька місяців міняє працівниць по дому. Виявляється, що жінка стала жертвою «чорних трансплантологів», - розповідає Віктор Вальчук.

Не всі переживають отриману психотравму

Утримувати жертв торгівлі людьми злочинці можуть різними способами: вигадують неіснуючий борг, забирають документи, ізолюють від оточуючих, не дозволяють ні з ким спілкуватися і зв’язуватися з рідними, не дозволяють вільно пересуватися, погрожують насильством або ж застосовують його, примушують до споживання алкоголю і наркотиків, застосовують тортури, шантаж, психологічний тиск.

Свого часу на Волинь повернулася група з 12 дівчат, які стали жертвами сексуальної експлуатації. Повернулися вони зі слідами тортур, з венеричними захворюваннями, з психічними розладами. Не всі змогли впоратися з тим, що їм довелося пережити: дехто покінчив життя самогубством, не переживши отриману психотравму. Ознаки того, як ідентифікувати, що люди стали жертвами торгівлі людьми:

- якщо у них відбирали документи;

- проживали в нелюдських умовах;

- були позбавлені своїх прав (права вибору, право на спілкування, право на пересування, права зміни місця роботи);

- вчинялося фізичне або психологічне насильство;

- працювали понаднормово, за виконану роботу не заплатили.

Замість поминок - прокльони

Власне, є й група ризику - люди, щодо яких існує велика ймовірність того, що вони стануть жертвами торгівлі людьми. Це діти-сироти, діти з неблагополучних сімей, безпритульні, матері-одиначки, жертви домашнього насильства, члени малозабезпечених сімей, безробітні, особи з обмеженими фізичними можливостями, нелегальні мігранти, залежні, особи, які займаються проституцією, особи, які користуються послугами шлюбних, модельних агентств, фірм з працевлаштування за кордоном.

Причини, чому люди стають жертвами торгівлі людьми, найрізноманітніші: від бажання покращити матеріальний статус до правової неграмотності або надмірної довірливості.А ось наслідки можуть бути непоправними. Ці люди можуть заробити ув’язнення, депортацію, втратити сім’ю, отримати психічні розлади, втратити здоров’я і навіть померти.

«Був випадок, коли робітник загинув на будівництві, і його просто закопали в лісі. Коли родичі подзвонили, слухавку взяв прораб і сказав, що чоловік напередодні взяв аванс, випив зайвого, «підчепив» якусь жінку з Ростова і зник у невідомому напрямку. Ще й запитав у родичів, чи треба переслати його речі. Жінка вдома проклинає чоловіка, а насправді треба на поминальний обід кликати людей, бо його вже на світі давно немає…», - розповідає Віктор Вальчук.

На що мають право жертви торгівлі людьми

Те, що торгівля людьми є глобальною проблемою, в світі усвідомили ще на початку 20 століття. В Україні ж до 2011 року не було законодавства, яке регламентувало б протидію торгівлі людьми, окрім статті в Кримінальному кодексі.

До слова, згадана стаття - № 149 - прирівнює торгівлю людьми до особливо тяжких злочинів, за які можна отримати позбавлення волі до 15 років. Адвокати ж людей, яким інкримінують цю статтю, всіляко намагаються перекваліфікувати обвинувачення, бо стаття 149 ККУ не підпадає під дію Закону України «Про амністію».

У 2011 році в Україні був прийнятий Закон «Про протидію торгівлі людьми», по тому були прийняті Державна цільова програма, відповідні постанови Кабінету міністрів, накази Мінсоцполітики.

З 1 січня 2014 року робота з особами, які стали жертвами торгівлі людьми покладені на Міністерство соцполітики, відтак в ОДА чи РДА цим мають займатися фахівці департаменту соцполітики. На місцях має бути уповноважений працівник, який проводить співбесіди з такими людьми. До слова, ця людина (якщо вона визначена очільником адміністрації – районної чи обласної) надає розписку про нерозголошення отриманих відомостей.

Фахівець, який оформляє опитувальний лист, подає документи для отримання статусу постраждалого торгівлі людьми.

Не всі знають про те, на що вони мають право, якщо отримують такий статус.

Отож, стаття 16 ЗУ «Про протидію торгівлі людьми» гласить, що особи, які отримали статус постраждалого від торгівлі людьми мають право на безоплатне одержання:

1. інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє така особа;

2. медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги (описаний вище випадок в реанімації лікарні);

3. тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців;

4. відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому Цивільним кодексом України;

5. одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України (1218 гривень);

6. допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку (придбання інструментів в одній з історій).

І цими правами не варто нехтувати, кажуть правозахисники. Адже в кошторисах усіх служб, які підключені до реалізації цього Закону, закладені кошти на згадані випадки. Тож фахівці мусять допомогти відновити втрачені документи, надати психологічну і медичну допомогу, допомогти скласти за необхідності, позовні заяви.

Статус особи, яка постраждала внаслідок торгівлі людьми, може надаватися на термін до 2 років з правом продовження на рік. Це рішення приймає орган соцзахисту, залежно від потреб цих людей (приміром, є потреба в продовженні психологічної реабілітації).Як не стати товаром

За оцінками міжнародних експертів, близько 65% жертв торгівлі людьми залишаються не ідентифікованими. Та в громадських організаціях кажуть, що ці цифри можуть сягати 95%.

Причинами цього, називають експерти, є страх перед покаранням за порушені закони в країні, де особа перебувала, страх помсти злочинців, страх бути впізнаним, не усвідомлення свого становища, недовіра до державних структур, низька професійна готовність держструктур в процесі ідентифікації.

Що робити, аби не стати жертвами торгівлі людьми

1. Закордонний паспорт, візу та проїзні документи оформлюйте особисто.

2. Для легального працевлаштування за кордоном необхідно укласти трудову угоду із закордонною фірмою-роботодавцем.

3. Трудова угода повинна бути складена зрозумілою мовою або перекладена на мову, яка є вам рідною. Таку угоду оформляють у двох примірниках, один з яких залишається у вас.

4. Не підписуйте договір не проконсультувавшись з юристом.

5. Не полінуйтеся перевірити дійсність ліцензії агентства.

6. Якщо договір не дозволяють винести за межі кабінету, або проконсультуватися з юристом – не підписуйте.

7. Кожна філія повинна мати окрему ліцензію. Крім того, одна ліцензія видається на одну країну.

8. Не підписуйте договір зі словами «виконання роботи на вимогу роботодавця», «виконання інших робіт при потребі».

9. Не здійснюйте жодних попередніх оплат за посередництво в працевлаштуванні.

10. Термін перебування на території іноземної державі вказаний у візі. Перебування в іншій країні після закінчення візи – це порушення закону.

11. За жодних обставин нікому не довіряйте документи, що засвідчують вашу особу.

12. Залишіть рідним чи близьким копії документів (паспорту, візи, контракту, квитків, нещодавно зроблену фотографію).

13. Залишіть рідним номери телефонів роботодавця, адресу, де ви збираєтеся зупинитися.

14. Домовтеся з рідними про кодову фразу (слово), яка може прозвучати, якщо ви опинитеся в скрутному становищі і пора бити на сполох.

15. Відскануйте документи, які засвідчують вашу особу та перешліть їх на електронну пошту. Так ви зможете в будь-який момент підтвердити свою особу та громадянство.

16. Звертайтеся за допомогою до посольства України, якщо опинилися в скрутному становищі за кордоном.

17. Звертайтеся до громадських та благодійних організацій.

Сповідь у церкві обернулася трагедією

Подія сталася в одному з волинських районів декілька років тому. Молода вчителька вирішила поїхати за кордон підзаробити. Коли прибула на місце, їй в їжу підсипали психотропні препарати. Коли вона відключилася – її зґвалтували і весь процес відзняли на відео.

Наступного дня їй сказали, що вона відтепер надаватиме секс-послуги на той період, на який наймалася на «сезонні роботи». Їй сказали, що вона може відмовитися. Але не встигне вона доїхати додому, як відео і фото з’явиться в мережі, і злочинці зроблять все, аби воно потрапило в село, де живе жінка.

Вчителька повернулася додому. Ситуація, в яку вона потрапила, дуже її гнітила. Тож вона вирішила посповідатися священику. Священик поділився сповіддю з матушкою. А матушка – секретар сільради.

«До обіду знало півсела. Чоловік, коли прийшов додому, побачив, що жінка повісилася. Коли почав розбиратися – його ледве зупинили від самосуду. А батюшка зараз має інший приход в іншому селі. Я називаю цю історію «Таїна сповіді», - додає правозахисник Віктор Вальчук…Куди звертатися

Фахівці нагадують: інформацію та консультацію перед виїздом за кордон можна отримати за телефонами:

Національна «Гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів

0 800 505 501 або з мобільного 527

Підготувала Юлія Малєєва

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---